Geum.ru

Методика аутогенного тренування при підготовці єдиноборців 14-15 років з рукопашного бою

Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

?. В.М. Мельникова. - М.: ФиС, 1987. - 368с.

  • Психология физического воспитания и спорта / Под ред. Т.Т. Джамгарова, А.Ц. Пуни. - М., 1979. - 144с.
  • Родионов А.В., НепопаловВ.Н., Сопов В.Ф. Предметная организация психофизиологической подготовки спортсменов // Спортивный психолог. - 2004. - №2. - С.12-20.
  • Родионов А.В. Общая психологическая подготовка спортсмена высокого класса // Актуальные проблемы спортивной науки в подготовке спортсменов к Олимпийским играм: Материалы Международной конференции. - Минск: ЗАО "Веды", 2004. - С.21-26.
  • Родионов А.В. Психологическая подготовка спортсменов // Сб. научных трудов по зимним видам спорта / Сост.В.С. Мартынов, И.Б. Казиков. - М.: ФиС, 2006. - С.127-140.
  • Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. - СПб: Питер, 2005. - 352с.
  • Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - М.; Х.; Минск; СПб: Питер, 2000. - 318с.
  • Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. - СПб: Питер, 2000. - 336с.
  • Практикум по экспериментальной и прикладной психологи. - СПб, 1997. - 308с.
  • Сопов В.Ф. Актуальные отрезки спортивной деятельности как детерминанты возникновений психических состояний // Спортивный психолог. - 2004. - №2. - С.40-45.
  • Сопов В.Ф. Теория деятельности и реактивная функция спорта // Физическая культура и спорт в условиях современных социально-экономических преобразований в России. - М.: ВНИИФК, 2003. - С.343-346.
  • Яковлев Б.П., Багина В.А. Психическая нагрузка в спортивной деятельности: Методическое пособие. - Великие Луки, 1996. - 72с.
  • Алексеев А.В. Себя преодолеть. - М.: ФиС, 1985. - 192с.
  • Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. - М.: ФиС, 1981. - 112с.
  • Малкина В.Р. Психическая саморегуляция в беге на короткие дистанции // Психолого-педагогическое воздействие в спортивной деятельности: Сб. науч. тр. - Алма-Ата: КГИФК, 1988. - С.66-72.
  • Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. - Л.: Медицина, 1986. - 280с.
  • Некрасов В.П., Худадов Н.А., Пиккенхайн Л., Фрестер Р. Психорегуляция в подготовке спортсменов. - М.: ФиС, 1985. - 176с.
  • Романовська Д.Д. Як зняти емоційне напруження або що таке релаксація // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №2. - С.23-31.
  • Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. - СПб: Питер, 2001. - 464с.
  • Сопов В.Ф. Психические состояния. - М.: Академический проект, 2005. - 126с.
  • Родионов А.В. Практическая психология физической культуры и спорта. - Махачкала: Юпитер, 2002. - 158с.
  • Родионов А.В. Психологическая подготовка спортсменов // Сб. научных трудов по зимним видам спорта / Сост.В.С. Мартынов, И.Б. Казиков. - М.: ФиС, 2006. - С.127-140.

    • Додатоки

     

    Додаток А

     

    Тест ситуативної тривожності Ч. Спілбергера

    Бланк опитувальника ситуативної тривожності Ч. Спілбергера.

    "СИТУАЦИЯ"Нет, это не такПожалуй, такВерноСовершенно верно1 Я СПОКІЙНИЙ12342 МЕНІ НІЩО НЕ ЗАГРОЖУЄ12343 Я ЗНАХОДЖУСЯ У НАПРУЗІ12344 Я ЗАЗНАЮ ЖАЛЬ12345 Я ВІДЧУВАЮ СЕБЕ ВІЛЬНО12346 Я ЗАСМУЧЕНИЙ12347 МЕНЕ ХВИЛЮЮТЬ МОЖЛИВІ НЕВДАЧІ12348 Я ВІДЧУВАЮ, ЩО ВІДПОЧИВ12349 Я СТРИВОЖЕНИЙ123410 Я ПЕРЕЖИВАЮ ПОЧУТТЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАДОВОЛЕННЯ123411 Я УПЕВНЕНИЙ У СОБІ123412 Я НЕРВУЮ123413 Я НЕ ЗНАХОДЖУ СОБІ МІСЦЯ123414 Я НАПРУЖЕНИЙ123415 Я НЕ ВІДЧУВАЮ СКУТОСТІ123416 Я ЗАДОВОЛЕНИЙ123417 Я СТУРБОВАНИЙ123418 Я ДУЖЕ ЗБУДЖЕНИЙ І МЕНІ НЕ ПО СОБІ123419МЕНІ РАДІСНО123420 МЕНІ ПРИЄМНО1234

    3. Показник ситуативної (реактивноЇ) тривожності рахується за формулою:

     

    ,

     

    де

    - сума закреслених цифр за пунктами шкали 3,4,6,7,9,12,13,14,17,18

    - сума закреслених цифр за пунктами шкали 1,2,5,8,10,11,15,16, 19, 20

    Якщо РТ не перевищує 30, то, отже, випробовуваний не випробовує особливої тривоги, тобто у нього в даний момент низька тривожність. Якщо сума знаходиться в інтервалі 31-45, то це означає помірну тривожність. При 46 і більш - тривожність висока.

    Дуже висока тривожність (> 46) прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними срывами і з психосоматичними захворюваннями.

    Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивне, ареактивное, з низьким рівнем мотивацій. Але інколи дуже низька тривожність в показниках тесту є результатом активного витіснення особою високої тривоги з метою показати себе в "кращому світлі".

    Додаток Б

     

    Навчання заспокійливої частки АУТ.

    Вправи заспокійливої частки аутогенного тренування діляться на декілька підрозділів.

    Розслаблення мязів.

    Зайняти положення лежачи на спині, тіло повністю випрямлене: руки уздовж тулуба, лежать вільно (можна і сидячи). Закрити очі, розслабитися. Почекати 1-2 мин. і почати вимовляти пошепки або про себе формули АУТ. Спочатку всіляти відчуття спокою: "Я абсолютно спокійний". Вимовляючи цю фразу потрібно максимально заспокоїтися. Формула вимовляється двічі.

    Потім вселяється розслаблення мязів. Внутрішнім поглядом перевірте позу. Суєтна поспішність, нетерпіння і очікування негайних результатів - головний ворог розслаблення. Не слід поспішати. Навіювання і самонавіяння мають прихований період "торування" до підсвідомості. Необхідно всіляти розслаблення тіла в наступній формі і послідовності.

    "Мязи обличчя повністю розслабилися".

    "Мязи шиї повністю розслабилися".

    Далі повторювати цю формулу міняючи в ній обєкт розслаблення в наступній послідовності: руки, груди, живіт, спина, стегна, гомілки, стопи.

    Кожна формула повторюється декілька разів. На відробіток цієї частки програми відводиться 3-4 дні.

    Заспокоєння внутрішніх органів.

    Поза лежачи на спині або сидячи в позі кучера, що "дрімає": сп