Межі та обмеження права власності
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
? іноді фіксується фактичне звуження кола правових можливостей власника порівняно з передбаченими в законі.
5. Залежно від правового режиму права власності його межі можуть встановлюватися для всіх власників або для тих, майно яких перебуває у відповідному правовому режимі.
Так, мають місце межі у звичайному правовому режимі власності й особливому правовому режимі, викликаному тими чи іншими умовами.
Особливий режим притаманний межам права власності фізичних і юридичних осіб:
а) залежно від виду діяльності;
б) діючих у спеціальних економічних зонах або в спеціальному режимі інвестиційної діяльності;
в) при неплатоспроможності і банкрутстві;
г) встановлювані конкурентним і корпоративним законодавством;
ґ) при режимі спільної власності.
А. Так, межі права власності осіб можуть бути викликані тими чи іншими видами або сферами діяльності осіб. У звязку з тим, що підприємницька діяльність вимагає не тільки правової регламентації, а й всебічної охорони з погляду як забезпечення умов для її здійснення і розвитку, так і охорони від порушень прав інших осіб, встановлено певні правила щодо ліцензування підприємницької діяльності, стандартизації та сертифікації продукції, робіт та послуг згідно із законами України Про ліцензування певних видів господарської діяльності [79], Про стандартизацію [93], Декрету Кабінету Міністрів України Про стандартизацію і сертифікацію [47]. За загальноприйнятим підходом встановленням зазначених вимог відбувається регулювання відповідної діяльності осіб. Одночасно такі вимоги являють собою межі права власності субєктів щодо використання свого майна у підприємницькій діяльності з додержанням встановлених умов (ч.2 ст.320 ЦК). Відтак, вони не вільні у здійсненні на свій розсуд власних правомочностей, бо підпадають під жорсткий контроль з боку відповідних органів. Ці межі права власності, беззаперечно, мають публічний характер, що випливає з самого розуміння ліцензування, стандартизації та сертифікації.
Мають місце межі права власності, викликані тими чи іншими видами або сферами діяльності юридичних осіб, наприклад, встановлювані для банків, інвестиційних фондів, страхових компаній.
Для комерційних банків межі права власності, зокрема, такі:
- заборони для спеціалізованих банків (за винятком ощадного) залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку, тобто тим самим встановлюється межа розширення обсягу їх власності;
- заборони для банку мати у власності нерухоме майно загальною вартістю більше 25 відсотків капіталу банку, за певними виключеннями, що стосуються приміщень банків (ст. 4 ЗУ Про банки і банківську діяльність [59] ) та ін.
Діяльність інвестиційних фондів згідно із ЗУ Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) [76] також відбувається з встановленням певних меж для них як власників. Це стосується обовязкового збереження їх активів у депозитарію, заборони створювати ними будь-які спеціальні і резервні фонди [31] та інші обмеження, передбачені ст.12 зазначеного Закону.
Межі права власності юридичних осіб можуть встановлюватися і стосовно розподілу ними прибутку, наприклад, коли йдеться про виплату дивідендів в АТ, що можливо лише при наявності певних умов: прибуткової роботи товариства і прийняття про це рішення загальними зборами акціонерів (ст. 158 ЦК України, ст.41 ЗУ Про господарські товариства [65]). Обмежує законодавство і строки їхньої виплати, оскільки це можливо, за загальним правилом, за результатами роботи за рік.
Б. Межі права власності юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність у вільній економічній зоні (далі ВЕЗ) згідно із ЗУ Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон [71] або зоні спеціального режиму інвестиційної діяльності, наприклад, відповідно ЗУ Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова [92], зумовлені специфікою режиму відповідної території. Вони повязані з умовами ведення діяльності, встановлюваними у таких зонах, у тому числі стосуються використання і розпоряджання майном осіб, які працюють за встановленими правилами. При цьому в загальному розумінні умови їхньої діяльності, у тому числі при здійсненні права власності, передбачені в законодавстві, сприймаються як пільги. Однак одночасно надання цих пільг зумовлено певними вимогами, що закладені в самих цих пільгах, які і являють собою межі прав тих субєктів, котрі користуються цими пільгами. Наприклад, пільги передбачаються для субєктів підприємницької діяльності, що реалізують на території міста Харкова інвестиційні проекти, схвалені Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності. Проте ці субєкти двічі повязані зобовязаннями із своїми контрагентами та з Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності, невиконання або неналежне виконання яких тягне за собою для них удвічі негативні наслідки. Це стосується й нецільового використання ними устаткування, обладнання та комплектуючих до них, часткового або повного відчуження інвестиції протягом звітного періоду тощо.
В. Особливий режим майна встановлюється, тоді коли особа не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, повязані зі здійсненням нею підприємницької діяльності, внаслідок чого її може бути визнано банкрутом у порядку,