Лівобережне козацьке військо доби Руїни
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
а, як стратегічній, найміцнішій фортеці, що перебувала в руках московських і козацьких полків, стояла на перехресті важливих шляхів, що прямували углиб України, Польщі та Росії. Турецьке командування вважало, що в Києві фортеця слабша, запасів амуніції й харчів обмаль, гарнізон невеликий (трохи більше 6 тис. чоловік), так що захопити його після Чигирина не становитиме значних труднощів. Чигирин мав багато гармат, залишених у 1676 р. Дорошенком і привезених солдатами й козаками вже 1677 р., а також сильний гарнізон.
Турецьке командування розраховувало дійти до Бендер за 9 днів, а від Бендер до Чигирина похід мав зайняти близько 29 днів. Хоча візир хотів скоротити цей термін до 24 днів, позаяк планувалося піти ще й на Київ і та Канів, де стояли менші залоги. Передбачалося, що вся кампанія триватиме 40, найбільше 60 днів і 1 жовтня військо повернеться на Дунай в Ісакчі..[28, с. 111-112].
Суне сила велика, іде в Україну
Плаче вже тридцять років вона на руїну.
Ворогами обдерта з плодів усіх гарних
І своїми побита з амбіцій примарних,
Переділена, повна вона ворожнечі
Загорілася з жару від власної печі!
Що їм доля в ці літа принесла щербата?
Батька син убиває, іде брат на брата.
Того мало. Найгірше, що гак уже пада,
Тепер бідам давнішим була б вона рада.
Уже власні хвороби забула б навіки,
Дарував би брат брату провини великі,
Бо всіх дрож схопила гряде вже навала
І для віри святої загроза настала. [5, с. 51]. 3 осені 1676 р. московський уряд і гетьманське правління почали готуватися до війни. В українських містах козаки, міщани, ремісники і селяни заготовляли селітру, порох, харчі, виготовляли зброю, ядра, гранати, купували худобу й вози, будували човни й баржі. Уряд вживав заходів і щодо укріплення Чигирина, комендантом якого був стольник і полковник Матвій Кравков із полку генерала Агея Шепелева. У місті було 45 гармат, із них 14 великокаліберні. Припаси харчів 20 тис. Пудів. Місто було добре укріплене. Промовистий факт: частина яничар, довідавшись, що вони прямують на Чигирин, з дороги повтікали. Фортечні споруди з огляду на сильного ворога й очікувану облогу, додатково зміцнили.
Сюди були направлені 4,5 тис. козаків та 2400 стрільців. До початку облоги у Чигирині перебували: в долішньому місті виборні козаки Ніжинського, Стародубського, Київського, Чернігівського полків, три сотні з Лубенського та Гадяцького полків, рота гетьманської драгунії Рубана, сердюцькі полки Журахівського, Василенка та Ясиківського чисельністю 7 тис. чоловік. Російських солдатів у замку налічувалося 5 тис. Першого дня боїв до міста встигли прибути 500 козаків Полтавського полку. Отож до початку облоги гарнізон мав 12,5 тис. чоловік. [28, с. 112-113]. Для опрацювання спільного плану бойових дій у липні до Батурина приїхав царський стольник Карандєєв. До того ж під літо 1677 р. на кордонах України в російських полках налічувалося 32 258 солдатів, із яких 11 535 піхотинці, а 20 673 кіннотники; артилерія мала 126 гармат. В Путівлі стояла армія князя В. Голицина (5 705 солдат). Армія Самойловича визначається однозначно 20 тис. козаків. Крім городових і охотницьких полків, до неї належали сотня запорозьких козаків і зєднання донської піхоти та мобілізовані в обоз посполиті. У цілому вся діюча російсько-українська армія складалася приблизно з 50 тис. чоловік.. [28, с. 113-114].
Ібрагім-паша Шайтан протягом серпневого 1677 р. військового походу під Чигирин мав від 60 до 90 тис. війська і приблизно від 28 до 60 гармат. Перший загін татар зявився перед містом 30 липня, 2 серпня прибули татарський і турецький загони, оглянули місцевість і зникли в степу. 3 серпня поблизу Чигирина з різних боків постало кілька загонів, а до ранку 4 серпня все велетенське турецько-татарське військо наблизилося до фортеці. 5 серпня турки письмово висунули ультиматум негайно очистити і здати місто. Не чекаючи відповіді, турецько-татарське ; військо наступного дня почало готуватися до штурму. [28, с. 116].
Вже турецька притисла нога Україну
Смок азійський поспішно повзе до Чигирину,
Він преславну фортецю навколо обходить,
До Дніпра інше військо в загоні відводить, Щоб обсісти найшвидше усі переправи,
На Дніпра узбережжі свої ставить лави.
Чигирин ув облозі у відчай впадає
І надії на поміч вже майже не має.
Є на бога надія! Його допомоги
У молитвах прохає багатий і вбогий. [5, с. 51].
Турки оволоділи старим міським валом, що на 216 сажнів віддалявся від валу горішнього міста, й почали будувати апроші, встановлювати гармати, рити шанці й траншеї так швидко й глибоко, що окопались під містом по "самісінькі вуха", а надвечір уже відкрили шалену стрілянину. Два наступні дні вони продовжували спорудження траншей, підводячи їх якомога ближче до міста, і навіть спромоглися порад зі стіною встановити батарею 20-футових гармат. Ними ворожа артилерія завдавала значних пошкоджень фортечній стіні. Але взяти місто за 3 4 дні Ібрагім-паші не поталанило. Завдяки мужності гарнізону вони були тут зупинені надовго.[28, с. 116].
"А надто и в обоз межи самие намети турецкие, мужественным сердцем казаки, чигиринские облеженцы, єдиного часу о полуночи впадши, из мягких перин турков розкошних, сладкого сна уживавших, викинувши великую тривогу, замішане й ущербок им учинили, и из многими здобичами в Чигирин щасливе повернули". [1, с. 431].
Із передових траншей турки кинулись навздогін за втікачами до фортеці. їхній відхід прикривав загін мушкетерів, залишених у резерві коло міського валу. Близько тисячі яничар забито, чим?/p>