Л.П. Берія — авантюрист, злочинець, демократ?
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?, наприклад, зовсім не треба було звільняти злодіїв-рецидивістів. [7, 12] Але текст пропозиції МВС був такий: Проектом указу передбачається звільнити з місць увязнення близько 1000000 осіб, засуджених на строк до 5 років... Пропонується не поширювати амністію на засуджених на строк понад 5 років і притягнутих до відповідальності за контрреволюційні злочини, бандитизм, розкрадання у великих обсягах соціалістичної власності та умисне вбивство. То до чого тут Берія? Рецидивістів випустив не він, а президія Верховної Ради СРСР.
Шосте. Берія ...без відома ЦК і уряду ухвалив рішення організувати вибух водневої бомби. [7, 13] З 20 серпня 1945 року Берія очолював спеціальний комітет при РМ СРСР у атомних справах. Загальновідомо, що в ті роки США випереджали СРСР і за розробкою ядерної зброї, і за її авіаційними носіями (інших тоді ще не було). Почавши практично з нуля, Берія ціною неймовірних зусиль створив ракетно-ядерну парасольку, що прикрила СРСР на багато десятиліть від агресивних намірів США. Саме завдяки сказаному вдалося відвернути третю світову війну.
Сьоме. Ми зобовязані доповісти пленуму ЦК, що ще за життя т. Сталіна можна було іноді спостерігати, як він, Берія, уміло й спритно сіяв недовіру стосовно багатьох керівних товаришів. [7, 13]Так, Берія не терпів ледарів і неуків (а вони його), особливо в найтяжчі роки війни, але він підтримував і заохочував сумлінних працівників, навіть охороняв їх від місцевих органів НКВС. Будучи членом, а потім і заступником голови Державного комітету оборони, він контролював виробництво військової техніки та ключові наркомати нафтової, вугільної промисловості і шляхів сполучення. Це крім керівництва НКВС (розвідка, контррозвідка, охорона кордонів, партизанський рух).
Восьме. Після смерті т. Сталіна Берія розперезався і на повну силу розгорнув, із дозволу сказати, діяльність, спрямовану на розєднання керівного колективу, на придушення принципів колективності в роботі. [7, 14] І ми цю колективну безвідповідальність досі видихаємо, а згуртовані товариші, захопивши після смерті Сталіна владу, незабаром пересварилися. Переміг тоді, як відомо, Микита Сергійович.
Такі основні звинувачення, озвучені на пленумі доповідачем. Виправдовуючи арешт, Маленков оголосив: Президія ЦК одностайно визнала за необхідне діяти швидко й рішучо, враховуючи, що маємо справу з авантюристом, у руках якого великі можливості, з тим, щоб раз і назавжди покінчити з виразками й гниллю, котрі отруюють здорову атмосферу згуртованого і монолітного ленінсько-сталінського колективу. Ці слова класичний приклад класичної комуністичної демагогії та словоблуддя.
У процесі обговорення доповіді виступили 24 особи з 41 записаної. Показово, що ніхто з промовців не сказав жодного доброго слова на адресу відсутнього Берії. З трибуни лунали тільки образи, наклепи та обмова. Серйозних і обґрунтованих звинувачень не було. Зате більш ніж достатньо було помиїв. Особливо з вуст соратників по президії ЦК, з якими Берія, довгий час працював пліч о пліч. І ніхто навіть словом не обмовився про те, що Берію зразково покараємо, судитимемо тощо. Усе це наштовхує на думку про те, що до початку пленуму Берії вже не було серед живих. А. Л.Каганович узагалі прохопився, заявивши у своєму виступі: Ми витримали до кінця, а потім одним ударом покінчили із цим негідником назавжди. І якщо ці слова ще можна сприйняти в алегоричному плані, то наступні розвіюють сумніви: Центральний комітет знищив авантюриста Берію і, безперечно, виправить усе, що потрібно в національному питанні... [27, 94] Незрозуміло лише, до чого тут ЦК, тобто 125 осіб присутніх на пленумі, адже Берію знищила зграя товаришів із президії ЦК. Що ж до національного питання, то необхідно зазначити, що саме Берія був активним прибічником висування на керівні пости в республіках та областях місцевих національних кадрів, у тому числі й в Україні. Партійній верхівці така позиція Берії не подобалася.
Апофеозом в обвинувальному виступі цього партійного флюгера можна вважати такі слова: Берія вороже ставився до заяв про те, що Сталін великий продовжувач справи Леніна, МарксаЕнгельса. Сьогодні, ліквідувавши цього зрадника Берію, ми повинні повністю відновити законні права Сталіна та іменувати Велике комуністичне вчення вченням Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна. Хоча, ці строки вже не були згадані Кагановичем через три роки, на ХХ зїзді КПРС, під час викриття культу особи Сталіна.
У рішенні пленуму, ухваленому, як завжди, одностайно, з приводу суду для форми записали: б) За зрадницькі дії, спрямовані на підрив Радянської держави, виключити Л.П.Берію, як ворога партії і радянського народу, із членів Комуністичної партії Радянського Союзу і віддати під суд. Сфабрикувати справу було доручено тодішньому генеральному прокурору СРСР відомому фальсифікатору Р.Руденкові. Обвинувачень, висловлених на пленумі, явно бракувало для винесення смертного вироку. Тоді Берії приплели шпигунство, тероризм, зраду Батьківщини, організацію змови з метою захоплення влади. Природно, зявилися і зізнання обвинувачуваного, і покази свідків. Усіх формальностей було дотримано.
Однак оригіналів матеріалів кримінальної справи Берії досі ніхто не бачив. Як і стенограми спеціального засідання Верховного суду СРСР від 1823 грудня 1953 року. Ті діячі, котрі у своїх мемуарах пишуть, що бачили ці оригінали, просто лукавлять. А на фото?/p>