Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедра історії
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
Київ 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Організація освіти
1.1 Початкова освіта. Хедери
1.2 Ієшиви
Розділ 2. Система підготовки викладачів
2.1 Методи і програми навчання
2.2 Пілпулл і хілукким та їх критика
Розділ 3. Книгодрукування як основа освітнього процесу
3.1 Загальний стан книжної справи
3.2 Мови книгодрукування та коло читачів
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
Актуальність теми: Розвиток суспільства, його провідних ідей та ментальності напряму поєднаний з освітньою діяльністю. Дослідження культурно освітніх процесів допомагають скласти уявлення про взаємодію різних народів, відмінних за своїм типом ментальності, полегшать формування загальної історичної концепції розвитку націй. Для глибшого розуміння місця, що займало єврейство серед населення України у XVII-XVIII ст., потрібно проаналізувати розвиток його освіти і культурницької діяльності єврейських громад (кагалів) як основного осередку українського єврейства.
У звязку зі зміною системи навчання у вузах України важливими є розробки в галузі освіти та культури. Детальний розгляд методик викладання збагатить сучасну педагогічну науку. Наукове забезпечення освітніх перетворень неможливе без знання розвитку теорії і практики вітчизняної освіти і школи в минулому, без нового осмислення та переосмислення здобутого досвіду. Це значною мірою стосується освіти національних меншин України в цілому, в тому числі і єврейської.
Обєктом вивчення є культурно-освітня діяльність кагалів в Україні в XVII-XVIII ст.
Предметом дослідження є розвиток та функціонування єврейських навчальних закладів, методи викладання та стан книгодрукування.
Хронологічні рамки: Розглядається завершальний етап єврейського середньовіччя XVII-XVIII століття. Вважається, що єврейське середньовіччя скінчилось у 1789 р., з отриманням євреями громадянських прав у Франції. Проте, враховуючи, що досліджується єврейство на Україні такий розподіл дат умовний, адже фактично французька революція ніяк не вплинула на становище східної єврейської діаспори. Важливою подією для євреїв України стали три розподіли Речі Посполитої, що змінили економічну і політичну ситуацію, але не загального устрою єврейської національної освіти та культури. Українське єврейство переживало основі етапи історичного розвитку в унісон із народами Російської імперії. Тому доцільніше взяти хронологічно умовну дату, тобто закінчення XVIII ст. Дослідження закінчується часом правління імператора Павла та утворенням цензурного комітету, коли почався процес знищення адміністративного самоуправління, посилився урядовий тиск на кагальні установи, інтенсивно поширився рух маскілів (єврейських просвітників).
Географічні рамки: Охоплюється території Правобережної Наддніпрянщини та західної України, що входили до Польщі і після трьох поділів Речі Посполитої приєднались до Австрійської і Російської імперій.
Мета роботи полягає у висвітленні педагогічно-освітньої діяльності єврейських громад.
Завдання роботи:
- розгляд специфіки організації єврейської національної освіти;
- надання загальної характеристики шкільним установам;
- вивчення кола задіяних в них осіб;
- висвітлення процесу навчання;
- розгляд значення в культурно-освітній діяльності друкарства.
- виявлення фінансово-економічного вплив кагалу на розвиток освіти і друкарства.
Аналіз використаних джерел та літератури:
Основним джерелом по вивченню системи освіти є хроніка Ганновера Пучина бездонна, де автор перед тим як викласти події 1648 р. розглядає польсько-українське єврейство на передодні них. Він докладно описує процес навчання в хедерах та ієшивах. Його данні можна вважати перебільшенням, але слід враховувати, що кількість польських начальних закладів він у порівнянні з кількістю німецьких і італійських єврейських шкіл.
Важливе значення має листування. Листи євреїв з Речі Посполитої до інших країн засвідчують діяльність кагалів, навчальних закладів при них, про життя знатних людей та рабинів. Особливим видом листування є респонси відповідь рабина на запит з іншої громад, в якій не змогли самостійно дійти згоди у спірних питаннях. Респонси дають додаткову інформацію, підчас незамінну, містять в переважній більшості галахічні трактування, а у деяких зустрічається доповнення, що стосуються інших тем. По них можна визначити рівень розвитку релігійно-філософського вчення. Особисте листування містить велику кількість даних про побутові навчальні заклади. Разом з книгами кагалів, в яких містяться адміністративні постанови та закони, це дає можливість дослідити характер тогочасної єврейської освіти. Джерельна база, хоча й широка, але не всебічна, тому висвітлити дане питання в повній мірі важко. Одним з головних завдань є віднаходження нових джерел, та введення їх в науковий обіг.
Розглядаючи літературу що стосується цього часу треба звернути увагу на те, що більшість авторів досліджують не саму культурну діяльність окремо, а її синт