Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?опи, і особливо Польщі, включно із українськими землями.
Першим, хто ввів термін пілпул хілуккім, був рабі Яків Поллак. Вчений, Х. Дмитровський в своїй роботі Про метод пілпул чітко розділив близько спорідненні поняття пілпулу і хілуккіму. Він зазначав, що хоча більшість дослідників вважають це одним, при більш прискіпливому дослідженню виявляється, що ці поняття все таки різні. За даними Х. Дмитровського слово хілук зявилось в ашкеназькому середовищі, більшість якого, після гонінь у Німеччині, переселилась на Правобережжя України та в Галичину, у Річ Посполиту в середині XVI століття. Його визначення пілпулу й хілуккіму наразі є одним з найкращих. Пілпул це частинка тексту, у якій міститься питання, невирішене завдання з Талмуду та пояснення, відповідь на нього. Хілук же являє собою декілька таких проблем, поєднаних між собою за змістом. По суті хілук являє собою цілу теоретичну концепцію, побудовану на базі декількох фактів, він є їх обєднанням.
Постає питання, яка ж логіка використовувалась у таких роздумах. Вона безумовно присутня, і її технічні методи нагадують не тільки базисну аристотелівську логіку, але й віртуозні софістські методи маніпулювання посиланнями. Таким чином, факт-пілпул порівнюється з іншим випадком і робиться висновок. Проте не правильне, тенденційне використання такого методу призводить до незадоволення таким методом. Одним з найбільших противників його був Махаршал, який став попередником єврейського просвітництва.
В його ієшиві навіть піднявся бунт, і учні пішли від нього до іншого мудреця. Скоріш за все Махаршал був представником хіллукіму, тому не дивно, що в нього один з найрадикальніших поглядів на впровадження пілпул-хілуккіму. З дослідженням його матеріалів треба бути обачливим, бо зазначенні в них факти не те що не правдиві, вони тенденційні. Тому можна використовувати приведені ним приклади, але висновки про методи, що використовувались у єврейській освіті, підпорядкованій запитам громади, і нею керованої, слід переглянути.
Не слід вважати, що критика цих методів була радикальна і факти підбирались під вже визнані висновки, бо навіть сам Махаршал не виступає проти пілпулу як такого, він лише критикує загально прийняту методику його використання в той час. Неможливо пояснити незадоволення його учнів ні чим іншим, як використанням в другій ієшиві іншого виду пілпулу, який рабі називає пілпул-хілуккім, що являє собою логічну надбудову на базі використаних до цього догм. Деякі вчені, такі, як Дмитровський вважають, що старцем і його сином до котрого пішли учні Махаршала був відомий рабин того часу Шалом Шахна, який отримав посаду рош-гаієшива у спадок, а навчався від засновника метода . В нього навчався Га-Рама, який з великою повагою згадував про свого вчителя.
Інший відомий єврейський вчений, Махарал з Праги, критикував загальні методи пілпулу прийняті, як в Австрії так і в Польщі, і на Україні, виступав проти основних методик, використовуваних в ієшивах. Його ідеї були відомі по території всієї Східної Європи, і були відгуком на діючі тоді традиції. Він виступав проти прийнятого правила, починати вивчення Гемари, книги з багатьма трактуваннями та безліччю можливих висновків, з яких треба вибрати лише один істинний, що буде постулатом громади, кагалу, його морального кодексу, у 8-9 років. В деяких громадах вважали, що краще присвятити час вивченню Тосафоту, вже з готовими відповідями, щоб хлопчики скоріш приступали до вирішення галахічних проблем. Такі випускники не могли самі думати, вони використовували вже подані заготівки, а проблеми талмудичного характеру залишались невирішеними, розвиток теології, релігійної філософії став більш повільним, фактично не вистачало фахівців: І ці хлопчики ніжного віку, якби їх вчили з дитинства, без усякого сумніву, звикли б до науки і до весілля, знали би декілька трактатів; а так вони залишаються з порожніми руками. А все тому, що вчать вони Тосафот, тобто доповнення; а чи не краще з початку вчити сам Талмуд? Такі данні свідчать про поступове домінування коментарів над початковим матеріалом, а це означає зниження якості освіти. Махарал хотів добитись розуміння системи Галахи, тобто основних конструкцій, використовуючи які можна приймати адекватне галахічне рішення у нестандартній ситуації, коли звернення до книг кагалів та збірок респонсів не допомагає. Його намагання просвітити громади Польських та Руських земель закільчилось невдачею, біль швидкі та популістські методи навчання поширились значно швидше, і для їх викорінення потрібен був час.
Пілпул звинувачували у тому, що за його рахунок ще недавні хлопчаки отримують можливість займати місце поряд з мудрецями та рабинами, а це не призводить ні до чого доброго, а тільки до поверхневого знання та марнославства. Проте слід зауважити, що такі заходи були потрібні, бо повне винищення громад на Україні в часи Хмельницького потребувало швидко поновити склад інтелігенції. В іншому випадку це загрожувало повній асиміляції та знищенню східної єврейської діаспори.
Таким чином основним видом трактування Талмуду і навчального матеріалу в ієшивах був пілпул, не дивлячись на всю жорсткість до нього критиків. Його головним принципом стала спроба розвинути гостроту розуму, вміння мислити логічно і використовувати логіку за для досягнення своїх цілей. Учні, які навчались в кагалах де викладали пілпул, могли скоріше стати рабинами і виносити галахічні рішення, що було кори