Конверсія як засіб словотворення в англійській мові
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
Звідси розуміємо, що зміна в парадигмі являється єдиним словотвірним засобом у конверсії. Так як парадигма є морфологічною категорією, то конверсія може бути описана, як морфологічний засіб формування слів. Наступні беззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.
- Формування дієслів з іменників і рідше з інших частин мови.
- Формування іменників з дієслів і рідше з інших частин мови.
Субстантивація як приклад конверсії
Субстантивація це процес у якому прикметники приймають парадигму і синтаксичні функції іменника. Розрізняють два типи субстантивації: повна і часткова.
Повністю субстантивовані прикметники приймають парадигму іменника, форми однини та множини. Вони можуть асоціюватись з різними визначеннями (означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівний та присвійний займенники, та ін.), напр.: an official, the official, official, officials, officials, this official, our official тощо. Повна субстантивація зазвичай розглядається як приклад конверсії (A>N, конвертування з прикметника в іменник), хоча це може підлягати сумніву, оскільки, зазвичай вона є результатом еліпсису атрибутивних словосполучень.
У випадку часткової субстантивації, прикметники не приймають повну парадигму іменника. Вони підлягають поділу на декілька структурно-семантичних груп:
1) частково-субстантивовані прикметники (ЧСП), котрі стоять у формі однини, хоча означають множину. Вони вживаються з означеним артиклем і можуть визначати групу чи клас людей, напр.: the rich, the accused, the English, the blind, the living тощо;
2) ЧСП, більш за все, використовуються в множині, коли визначають групу чи клас людей, напр.: reds, greens, buffs, blues тощо;
3) ЧСП також використовуються для того, щоб передати ознаки неживих речей у множині, напр.: sweets, ancients, eatables тощо;
4) ЧСП показують присвоювання, як субстантивне абстрактне поняття, напр.: the good, the evil, the beautiful, the singular тощо;
5) ЧСП показують назви мов, напр.: English, German, Ukrainian, Italian тощо. [8]
Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія.
Одні лінгвісти визначають конверсію як безафіксний тип творення слів, вказуючи на те, що характерною рисою є те, що певна основа вживається для формування різних слів різних частин мови, без приєднання похідного афікса. Інші ж притримуються думки, що конверсія формує нові слова з допомогою нульової морфеми.
Визначення конверсії як засобу формування за допомогою нульової морфеми заслуговує на увагу. Засновники цього тлумачення конверсії віддають деяку увагу аналогії між афіксацією та конверсією. Серед них є схожість на семантичному рівні між похідним словом і його основою, з одної сторони, і між словами в межах видозміненої конверсією пари, з іншої. Пр.: дія виконувач дії: 1) to walk a walker (афікс) to tramp a tramp (конверсія); 2) дія результат дії: to agree agreement (афікс), to find a find (конверсія). [13]
Після норманського завоювання більшість суфіксів загубили свою продуктивність і зникли. У середньо-англійський період відбувається вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, що давали розбіжність в кількості, відмінку і роді, стають схожими у вимові і із-за цього непотрібними. Те ж саме відбувається з дієслівними закінченнями. Після того, як більшість закінчень відпадають, однокореневі слова, що відносяться до різних частин мови, стають омонімічними. Так наприклад давньоанглійські: lufian кохати, lufu кохання, slpan спати, slp сон, стають омонімічними у результаті нівелювання і відпаду закінчень, так що у сучасній мові: love кохання і кохати, sleep сон і спати. [13]
Їхні граматичні форми також виявляються частково омонімічними, тобто виникають омоформи.
Подібних пар, де різні, у давньоанглійській мові, дієслово та іменник стали омонімами, у сучасній мові дуже багато. Ось деякі найбільш поширені: аnger гнів, сердитись; shame сором, соромитись; rest відпочинок, відпочивати; answer відповідь, відповідати; та багато інших.
Аналогічні приклади можна привести для прикметників і дієслів.
Схожа омонімія дієслів та іменників виникла також в результаті запозичення з французької мови однокореневих слів, що у французькій мові належали до різних частин мови і там відрізнялися одне від одного, але фонетично співпадали після запозичення і асиміляції. Такі наприклад: comfort утіха, тішити; cover кришка, накривати; escape втеча, тікати; cry крик, кричати, та ін.
Для розділення конверсії та омонімії важливо мати на увазі, що перша є засобом словотворення, тобто творення нових слів, а тому належить до області діахронії; друга характеризує відношення між існуючими у мові словами, неналежно до того, як вони виникли, а, тому належить до синхронії.
Тому при описі сучасних відносин між такими парами як love, v. і love, n. чи beam, n. і beam, v., доведеться констатувати, що обидві пари є омонімами. На даному етапі розвитку мови це елементи однієї системи і виявлення однієї і тієї ж характерної для англійської мови риси, а саме збіг основних форм багатьох однокореневих слів, що належать до різних частин мови.
При роздивлянні тих же слів у плані їх історичного розвитку, тобто діахронно, дослідник натрапляє на дві різні за походженням групи. В одній групі, що сходить до афіксального словотворення, основні форми співпали в результаті відпадання закінчень, а інша пара створювалась за прикладом першої вже після того, як в англійській мові зявились слова, в котрих границя слова співпадала з границею кореня. У цій другій групі словотворення з самого початку було безафі