Історія природознавства

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

д дійсного розуміння світу. Поява натурфілософії в інтелектуальній історії людства і дуже тривале її існування пояснюється низкою обставин.

1. Коли природничо-наукового знання (у його нинішнім розумінні) ще практично не існувало, спроби цілісного охоплення, пояснення навколишньої дійсності були єдиним і виправданим способом людського пізнання світу.

2. Аж до XIX сторіччя природознавство було слабко диференційоване, були відсутні багато його галузей. Ще в XVIII столітті в якості сформувавшихся, самостійних наук існували лише механіка, математика, астрономія і фізика. Хімія, біологія, геологія знаходилися лише в процесі становлення. В такій ситуації натурфілософія прагнула замінити собою відсутні природничі науки.

3. Уривчастому знанню про обєкти, явища природи, що давало тодішнє природознавство, натурфілософія протиставляла свої умоглядні уявлення про світ. У цих уявленнях не відомі ще науці причини і дійсні (але поки непізнані) зв`язки явищ замінялися вигаданими, фантастичними причинами і звязками. Для тлумачення незрозумілих явищ натурфілософи звичайно придумували яку-небудь силу (наприклад, життєву силу) або яку-небудь міфічну речовину (флогістон, електрична рідина, ефір і т.д.).

Коли в XIX столітті природознавство досягло досить високого рівня розвитку і був накопичений і систематизований великий фактичний матеріал, тобто коли були пізнані справжні причини явищ, розкриті їх реальні зв`язки між собою, існування натурфілософії утратило всяке історичне значення. А в звязку з цим розуміння філософії як науки наук також припинило своє існування. Разом з відходом з історичної арени старої натурфілософії сама філософія, так само як і різні галузі природознавства, знайшла свій предмет. Однак тісний двосторонній звязок між філософією і природознавством зберігається донині.

Всі дані, що свідчать про виникнення природознавства це в стародавньому свідчать про розвиток цивілізації на досить високому рівні. Всі ці досягнення в області різних наук використовуються людством для пояснення явищ, які відбуваються в природі, і в наш час. Проводяться різні дослідження з використанням вже історично сформованих уявлень про Всесвіт. Досить важливими є ці дані вивчення історичних фактів. До цього часу в природознавстві це не повністю все з`ясовано, виникають через деякий час все нові відкриття, основою яких часто бувають історичні праці вчених античності та середньовіччя. Отже, матеріали щодо розвитку природознавства в епоху стародавнього світу мають значну популярність і в сучасний час.

 

Висновки

 

Специфікою грецької філософії, особливо на початковому етапі її розвитку, було намагання зрозуміти суть природи, космосу і світу в цілому. Не випадково перших грецьких філософів Фалеса, Анаксимандра, Анаксимена, представників так званої мілетської школи (VI ст. до н.е.), а дещо пізніше піфагорійців Геракліта й Емпедокла так називали фізики, їхні інтереси визначалися, передусім, характером міфології, традиційних вірувань і культів. Грецьке світосприйняття було, і релігією природи, і центральне місце займало в ній питання про походження світу.

Греко-римська філософія і природознавство дають підстави зробити ряд важливих узагальнень. Античні мислителі:

  • відстоювали думку про матеріальність світу і його розвитку та про виникнення живих істот шляхом самозародження;
  • поширили ідею про мінливість і перетворення одних форм живих істот на інші;
  • здійснили спробу дати природне пояснення досконалості живих істот як результату усунення дисгармонійних особин;
  • з позицій телеології (вчення, згідно з яким будь-який розвиток є здійсненням заздалегідь передбаченої мети) розробляли уявлення про градацію у вигляді висхідного ряду природних тіл від простих до складних.

Найважливіші узагальнення античності надалі розроблялися в XVIXVIII ст. вже на новому фактичному матеріалі.

Існувало в той час досить багато провідних та суперечливих ідей про походження, виникнення Всесвіту та матерії, причини руху атомів та ін. Досить багато видатних вчених займалися цими питаннями, їх праці дійшли і до нашого часу як унікальні винаходи.

В епоху античності та середньовіччя досить інтенсивного розвитку набули не тільки природничі науки, але і точні науки (математика, фізика, астрономія), які все ж були пов`язані з явищами та процесами в природі.

Історичні дані про розвиток природознавства античності та середньовіччя мають актуальність і на сьогоднішній день.

 

Список використаної літератури

 

  1. Азерников В.З. Неслучайные случайности. Рассказы о великих открытиях и выдающихся ученых. М., 1972. С.14 15.
  2. Аустров Б.А. Биология вчера и сегодня. М., 1969.
  3. Из истории биологии. М., 1970.
  4. История биологической науки. М., 1961.
  5. История биологии с древнейших веков до наших дней. М., 1975.
  6. Концепции современного естествознания: Учебное пособие. Р-н-Дону, 1999. 368 с.
  7. Лункевич В.В. От Гераклита до Дарвина. М., 1960.
  8. Маркевич А.П. История исследования по проблемам происхождения и развития животного мира. - К., 1957.
  9. Мухин С.К. История биологии. К., 1968.
  10. Плавильщиков Н.Н. Гомункулус. Очерки из истории биологии. М., 1971.
  11. Рожанский НЛ. Развитие естествознания в эпоху античности. Ранняя греческая наука о природе. - М., 1979.
  12. Философские вопросы современной биологии. М., 1951. Раздел II История естествознания.
  13. Щоханов С. Природничі науки в Давній Груції і Давньому Римі.