Історія виникнення та розвитку жіночого марафону
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?инцип поступово зростаючого навантаження, про необхідність зберігати розсудливість, підтримувати гарне самопочуття й уникати травм, таких, як тріщини кісток внаслідок ударів стопи об дорожнє покриття [22].
Малоймовірно, що згодом можливості обох статей у бігу на дистанцію 42 км 195 м будуть визнані абсолютно рівними. Безсумнівно, результати, показані жінками в бігу на довгі дистанції, де витривалість має більше значення, ніж силові якості, додають теоріям про рівність статей переконливість. Однак відома бігунка Марджорі Подгайні думає, що це неможливо без фізіологічної еволюції, тому що жіночий організм не пристосований до розвитку швидкісних якостей. Сьогоднішні переможці марафонських забігів так само мають потребу у швидкості, як і у витривалості.
Поки що жіночий марафон переважно розвивається в тому ж напрямку, що і чоловічий.
Говорячи про рівність чоловіків і жінок, ні в якому разі не можна забувати і про розходження. У жінок існують свої, тільки їм властиві проблеми і труднощі, у чоловіків - свої.
Жіночий організм організований інакше, ніж чоловічий. Менший об`єм мязових тканин, менші розміри серця, більш низький, у порівнянні з чоловіками, рівень постачання гемоглобіном, що обмежує швидкісні й аеробні можливості. Кістки в жінок здатні витримати набагато менші навантаження, а це приводить до більш частих тріщин кісток стопи. Тестування показує, що жінки мають більш низькі аеробні можливості, хоча деякі з представниць прекрасної статі і не уступають у цьому плані чоловікам, і напружене тренування, імовірно, може згладити ці розходження. У той же час змагання в тривалому бігу говорять про наступне: жінки виявляють велику емоційну стабільність і стійкість.
Такі істотні розходження, про які жінки, що займаються марафонським бігом, неодмінно повинні памятати.
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ УЧАСТІ ЖІНОК У МАРАФОНАХ
3.1 Особливості жіночого організму
За всіх часів жінок, що займаються спортом, хвилювали проблеми, звязані з народженням дитини. Передбачаються високі і тривалі навантаження, марафонський біг на перший погляд особливо небезпечний у цьому змісті. Однак багато жінок, що продовжували тренуватися аж до останніх тижнів вагітності, благополучно народили і через кілька тижнів після пологів відновлювали тренування. Це, звичайно, не означає, що подібне відношення до занять спортом може бути рекомендовано кожній жінці. У будь-якому випадку необхідно звернутися за радою до лікаря, що бажано спеціалізується в питаннях бігу. Порадою медиків не слід нехтувати.
Давайте розберемося, що ж відбувається в організмі жінки, що займається бігом [22].
Учені думають, що багато хто (хоча і не усі) жінки з високим тренувальним кілометражем у період підготовки до марафону страждають порушеннями менструального циклу. За даними Інституту досліджень здоровя жінок (Мельпомена) було зареєстровано 19,4 % випадків порушень циклу, але тільки 3,4 % жінок страждають аменореєю (повне припинення менструацій); іноді менструальний цикл просто подовжується. Доктор Едвін Дейл (Медична школа при Університеті Еморі) вивчав реакцію організму жінки на інтенсивні тренування. Він визначав наявність тих або інших хімічних речовин у жіночому організмі в різні фази циклу. Виявилося, що під час тренування рівень деяких гормонів падає. Часом тривалість менструальних циклів значно зменшується. Це було б досить невтішною новиною для тих, хто збирається стати матірю, якби після зниження інтенсивності тренувань гормональні рівні не відновлювалися до норми, так само як і менструальному циклі не знаходив свою регулярність. Таким чином, тільки тим жінкам, хто збирається народити дитину, треба зменшити обсяг фізичних навантажень.
Але ряд інших учених, на противагу Е. Дейлу, заперечують наявність звязку між інтенсивним тренуванням і порушеннями циклу. Вони стверджують, що в багатьох активно тренуючихся жінок цикли цілком регулярні; що ж стосується виникаючих часом порушень, то в цьому, імовірно, причиною є інші фактори, такі, як харчування, зміна ваги тіла, порушення сну, психічні й емоційні стреси і навіть події особистого життя. Серед можливих причин відхилень від норми - зменшення обсягу жирових тканин, недостатня кількість холестеролу, що надходить в організм з їжею, що необхідний для утворення естрогену й інших гормонів; блокування ендорфінами гормональної діяльності гіпофізу; нарешті, порушення терморегуляції, коли гіпоталамус починає брати на себе функції регулятора температури, "забуваючи" про свою головну роль - бути органом, що підключає гіпофіз до репродуктивного циклу. На думку одного з учених, усі ці гіпотези правдоподібні, але поки вони не одержали скільки-небудь переконливого підтвердження з боку вчених [1].
Як би то ні було, треба памятати, що, говорячи про інтенсивне тренування, ми маємо на увазі тижневий кілометраж у 60-100 миль і більш. Якщо ви пробігаєте в тиждень всього 25-30 миль, то навряд чи зштовхнетеся з який-небудь з цих проблем.
Однак учені зробили й інше відкриття: заняття бігом підвищують імовірність вагітності, якщо тільки жінка не схильна до викидня в силу якихось інших причин. Фахівці прийшли до висновку, що фізичні вправи впливають не тільки на вагітність, але і полегшують сам процес пологів. Звичайно, не варто збільшувати навантаження в період вагітності, у той же час немає ніяких причин припиняти регулярні заняття спортом. Як показали тести, при постійних навантаженнях аеробна продук?/p>