Історія виникнення та розвитку жіночого марафону
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
еремогла в Нью-Йоркському марафоні, правда не установивши рекорду [1].
У 1983 р. Лондонський марафон стартував усього лише за день до Бостонського. У Лондоні Грете Вайц прийшла до фінішу першою і повторила світовий рекорд Еллісон Роу.
Наступного дня в Бостоні на старт вийшли Роу і Джоан Бенуа, що недавно показала кращий час серед американок (2:26.11). Бенуа, що бігла разом зі своїм тренером в ідеальних погодних умовах, поліпшила свій результат і установила новий світовий рекорд - 2:22.42. Вона мчалася як одержима і подолала половину дистанції за 1:08.23. І хоча її перемога була злегка затьмарена присутністю поруч з нею на дистанції її тренера Кевіна Райена (Нова Зеландія), показаний спортсменкою час зявився черговим стрибком в еволюції жіночих рекордів у марафоні.
Таблиця 1. Еволюція жіночих рекордів світу в марафонському бігу
Рік забігуУчасницяКраїнаРезультат1926Віолета ПерсиВеликобританія3:40.221963Мэри ЛепперСША3:37.071964Дэйл ГрейгШотландія3:27.451964Міллі СімпсонНова Зеландія3:19.331967Морін УілтонКанада3:15.231967Анні Педе-ЕрдкампФРН3:07.271970Каролін УолкерСША3:02.531971Бет БоннерСША3.01.421971Бет БоннерСША2:55.221971Черіл БріджесСША2:49.401973Мики ГорменСША2:46.361974Шанталь ЛангласФранція2:46.241974Жаклін ГансенСША2:43.551975Ліана ВинтерФРН2:42.241975Кріста ВаленсікФРН2.40.151975Жаклін ХансенСША2:38.191977Шанталь ЛангласФранція2:35.161977Кріста ВаленсікФРН2:34.481978Грете ВайцНорвегія2:32.301979Грете ВайцНорвегія2:27.331980Грете ВайцНорвегія2:25.421981Эллисон РоуНова Зеландія2:25.291983Грете ВайцНорвегія2:25.291983Джоан Бе ну аСША2:22.431985Інгрід КрістіансенНорвегія2:21.061986Інгрід КрістіансенНорвегія2:21.06
Вчений Ернста ван Аакена із ФРН спочатку був висококваліфікованим марафонцем, потім пішов на тренерську роботу, написав кілька книг про підготовку бігунів. Він - прихильник бігу як оздоровчого засобу, думаючи, що біг не тільки зміцнює здоровя, але і дає людям заряд бадьорості, сприяє збільшенню тривалості життя людини. Його система занять містить у собі повільний тривалий біг, який змінюється ходьбою. У результаті нещасного випадку (коли від тренувався на вулиці, його збила машина) Ернста ван Аакена розбив параліч, і він виявився прикутим до крісла-каталки. Тоді вчений вирішив пожертвувати частину отриманої ним страхової суми на розвиток жіночого марафону. Саме Ернст ван Аакен організував і фінансував перший неофіційний чемпіонат світу серед жінок у Вальднілі (ФРН, 1974). Система проведення подібного міжнародного форуму марафонців (тоді переможницею стала Ліана Вінтер - 2:50.31) була заохочена Клубом аматорів бігу, організованим фірмою "Ейвон", що у 1982 р. нагородив переможців забігу в Сан-Франциско значними грошовими призами [11].
2.2 Розвиток та поширення жіночого марафону
Жіночий марафон змінюється дуже швидко. Оскільки вважалося, що заняття бігом згубні для жіночого організму, участь їх в олімпійських дисциплінах завжди було обмеженим. До 1980 р. жінкам заборонялося змагатися в бігу на дистанції, що перевищують 1500 м. Групою жінок (серед них були Джекі Гансен і Ніна Кушик) за підтримкою Кетрін Суіцер і фірми "Ейвон" була почата спроба змінити укорінене недовірливе відношення до жіночого бігу з боку МОК і Міжнародної аматорської легкоатлетичної федерації. Так, солідним людям похилого віку довелося вивчити представлені ентузіастами жіночого бігу докази, зокрема, того, що марафонським бігом займаються представниці принаймні 24 націй (у той же час "правило участі 24 націй" не застосовується до інших видів спорту, що входить у програму олімпіад), що жінки не непритомніють на фінішній лінії і т.д. і т.п.. Зрештою МОК здався: жіночий марафон був включений у програму Олімпійських ігор Лос-Анджелеса 1984 р. Сюди також увійшов біг на 3000 м для жінок, хоча дистанція 5000 м у програмі дотепер відсутня!
Популярність марафону продовжує рости. Він вийшов на міжнародну спортивну арену, у змаганнях з марафону почали брати участь бігунки з країн Східної Європи. У 1982 р. переможницею в змаганнях на Європейський кубок стала радянська спортсменка З.Іванова (2:38.58).
2.3 Перспективи розвитку жіночого марафону
Ми очікуємо, що найближчим часом результати жінок наблизяться до результатів чоловіків, а існуюча нині тенденція проводити роздільні змагання остаточно відійде в минуле. Багато спортсменок люблять бігти разом з найбільш сильними марафонцями. Грехем дотримується думки, що, подібно змаганням у різних вікових категоріях, суто жіночі забіги не приносять користі; на його думку, вони тільки сприяють твердженню міфу про фізичну перевагу чоловіків. Останнє розуміння викликає сумнів, оскільки багато досвідчених бігунок вважають, що вони відтиснуті на другий план чоловіками, і дійсно люблять змагатися тільки в колі жінок [1].
Одна відома спортсменка сказала: "Поле діяльності для жінок розшириться, якщо буде проводитися усе більше жіночих забігів. Відчуття лідера змагань у жіночому забігу дуже відрізняються від відчуттів лідируючої серед жінок у змішаному забігу. Маючи можливість зустрітися з переможницею на Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі і взяти участь у змаганнях на своєму рівні, жінки одержують необхідний емоційний заряд, що дозволяє їм продовжувати інтенсивні тренування".
У майбутньому жінки усвідомлюють, що тренуватися вони повинні так само напружено, як і чоловіка. Тренування на рівних дозволить повніше реалізувати потенціал, що накопичується в жіночому організмі. Однак перш, ніж відправитися на заняття і почати набирати свій тижневий кілометраж у 100 миль, згадаєте про п?/p>