Інфляція та зайнятість населення
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ії вимогам українського законодавства (сертифікати якості, які вимагаються Державним департаментом, не погоджені з жодною країною - імпортером). Ціни на мясо і птицю, яйця, жири тваринні, харчові, сіль зросли на 2,0 - 1,6%.
Ціни на продовольчі товари в серпні зросли на 0,3%. Найбільше подорожчали паливно-мастильні матеріали (на 3,0%). Підвищилися ціни (на 0,3-0,5%) на медикаменти, канцелярські та шкільно-письмові товари, товари побутової хімії. Водночас подешевшала обчислювальна техніка (-0,4%) та телерадіотовари (-0,1%).
Ціни (тарифи) на послуги в серпні збільшилися на 0,3%. Найкраще зросла вартість готельних послуг (на 1,4%) та інших місць короткотермінового проживання (на 1,5%), а також вартість послуг туристичних агентств та бюро подорожей (на 1,1%). За 9 місяців поточного року найбільше подорожчали послуги медичних закладів (на 9,43%), міський та автодорожній транспорт (на 8,1%) і здавання під найм власної нерухомості (на 7,2%). Динаміку росту індексу споживчих цін можна простежити на графіку (Рис.3.2) [15, с.8].
Рис.3.3 Динаміка індексу споживчих цін (у% до грудня попереднього року)
За 9 місяців 2004 року ціни виробників промислової продукції зросли на 16,2% (за відповідний період 2003 року - на 5,9%).
Індекс цін виробників промислової продукції у вересні 2004 року становив 101,6%. Найбільший приріст цін зафіксовано в обробній промисловості (на 1,9%). У добувній промисловості та у виробництві й розподіленні електроенергії, газу та води ціни зросли на 1,0 і 0,5% відповідно. Динаміку росту індексу цін виробників промислової продукції можна простежити на графіку (Рис.3.3) [15, с.9].
Рис.3.4 Індекс цін виробників промислової продукції (темп зростання у% до грудня попереднього року)
За січень - вересень 2004 року індекс цін виробників промислової продукції в обробній промисловості зріс на 18,2%, у добувній - на 10,8%. У виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 9,5%.
В обробній промисловості найбільший вплив на зростання цін у серпні 2004 року мало поновлення тенденції до підвищення цін на виробництво коксу і продуктів нафтоперероблення (на 5,0%), продуктів металургійної галузі та оброблення металу (на 3,0%). У той же час, як сезонний фактор, подешевшала продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (на 0,8%). За січень - серпень поточного року найбільше зросли ціни на виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення (на 60,9%) і продукцію металургійної галузі та оброблення металу (26,5%) [12].
За прогнозними даними рівень інфляції на кінець поточного року має сягнути близько 12%. Цьому сприяють кризові політичні та економічні явища, які склалися в нашій країні і викликані виборами президента України.
3.3 Основні етапи розвитку антиінфляційної політики в економічній системі України
Антиінфляційна політика - це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляцією (Додаток Б).
Світова практика нагромадила цілий арсенал знарядь боротьби з інфляцією. Коли інфляція сягає велетенських масштабів і купівельна спроможність грошової одиниці практично дорівнює нулю, неминучою стає нуліфікація грошей. Прикладом може бути Німеччина 1923р. або Угорщина 1946 р. За таких умов старі грошові знаки вилучаються з обігу і замінюються новими. Знецінені в роки гіперінфляції заощадження у грошах здебільшого не відшкодовуються їхнім власникам. Нуліфікація як метод боротьби з інфляцією - надзвичайний захід, до якого можна вдатися тільки за суспільних потрясінь (війни, революції, виникнення нових держав тощо). [19, с.11-16].
Уряду кожної країни, що знаходиться в кризі, слід проводити антиiнфляційну політику. Частіше всього проявляється наступна закономірність - чим більш кризовою стає ситуація, тим більш актуальні прямі засоби впливу уряду і центрального банку на економіку і грошову масу, як її складову частину.
До непрямих засобів боротьби з інфляцією можна віднести:
Регулювання загальної маси грошей шляхом управління ними центральним банком.
Регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків через управління ними центральним банком.
Обовязкові резерви комерційних банків, операції центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.
Операції центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.
Непрямі засоби не можуть працювати в нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої "ринковості". паперів.
Прямі засоби регулювання покупної спроможності грошової одиниці, тобто боротьби з інфляцією, включають в собі:
1. Пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим регулювання грошової маси.
2. Державне регулювання цін.
3. Державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати.
4. Державне регулювання зовнішньої торгівлі, операцій з іноземним капіталом і валютного курсу.
В цілому, слід визначити, що реально в нашому сьогоднішньому положенні реально ефективні тільки прямі засоби боротьби з інфляцією - регулювання кредитів, цін і заробітної плати.
Отже, вибір конкретних способів антиінфляційної політики залежить від багатьох чинників, у тому числі, від характеру інфляційних процесів; загальногосподарської конюнктури; особливостей теоретичної бази економічного розвитку країни; політичних аспектів, оскільки треба визначити обєкт, який нестиме головний тягар інфляційних витрат. Тому, способи подолання інфляції мають бути адекватними чинникам, що спричинили її