Інфляція та зайнятість населення
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
? "розбухання" грошового обігу, зростання цін та знецінення паперових грошей. Проте процеси "розбухання" грошового обігу зростання цін знецінення грошової одиниці спостерігалися не лише при функціонуванні паперових грошей. Згідно з поглядами економістів, які стоять на позиціях кількісної теорії грошей, зростання цін відбувається в наслідок зростання кількості грошей в обігу, незалежно від того, повноцінні ці гроші чи державні. Поява класичної політекономії, а потім і марксизму призвела до того, що в працях XIX початку XX століття виділились два напрями про які вже згадувалося на початку.
При цьому явищі у першому випадку за напрямом збереглась назва "інфляція", то другий процес дістав назву у літературі "революції цін".
Згідно з цими поглядами інфляція не ідентична будь-якому підвищенню цін і викликається господарськими процесами, повязані з переповненням сфер обігу паперово-грошевою, яка відривається від своєї золотої основи, недовірою населення до уряду, надмірним попитом на золото. Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.
Зовнішні фактори інфляції повязані з посиленням інтернаціоналізації господарських звязків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів товарів та послуг, робочої сили, загострення міжнародного валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами, енергетичною, продовольчою, фінансовою.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадження і споживання попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, замолених нетрадиційними державними витратами;
надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закон грошового обігу;
мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до не виробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
збільшення податкового тягаря на товаровиробництво;
випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці;
Інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть. Однак в економічній теорії досі не існує одного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній науці сформулювалися дві основні концепції інфляції: [18, с.11-16].
1) інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою.
2) інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги.
Отже, інфляція є результатом реалізації всіх господарських субєктів, які намагаються в таких умовах не тільки відновити реальну величину своїх доходів, а й посилити перерозподільні процеси на свою користь за рахунок підвищення власних грошових цін. Тобто інфляція є ознакою не тільки функціонального порушення лише у сфері грошового обігу. Вона передусім є ознакою порушення суспільного відтворення в цілому та того балансу суспільних інтересів, який існував у попередній період.
1.2 Види інфляції та її наслідки
У літературі зустрічаються десятки різних формулювань видів інфляції. Найбільш коректною є класифікація видів інфляції за трьома критеріями: формами прояву, темпами знецінення грошей, чинниками інфляції (Додаток А).
За формами прояву інфляції можна виділити:
цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;
інфляцію заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;
девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.
Основним видом інфляції в розвинутій ринковій економіці є цінова інфляція, оскільки в умовах лібералізованого ринку вимушені заощадження взагалі неможливі, а девальвація звичайно розглядається як відносно самостійне явище.
За темпами знецінення грошей звичайно виділяють три види інфляції:
повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін - до 5% на рік;
помірну, відкриту, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних субєктів, і вони починають вживати адаптаційних заходів. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо „природним монополістам”.
галопуюча інфляція, коли зростання цін досягає 20-50%, а інколи 100% на рік. Для цього виду інфляції характерне стрибкоподібне, вкрай нерівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню. Від такої інфляції важко захиститися, і вплив її на економіку різко негативний;
гіперінфляція, що характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін - більш як 100% на рік. На цій стадії гроші починають втрачати свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, поширюється бартер.
За чинниками, що спричинюють інфляційний процес, можна виділити багато видів інфляції. [9, с.138] Проте на практиці всі ці чинники часто діють одночасно, накладаючись один на одного. Тому чітко вичленити такі види інфляції практично неможливо, і в літературі за цим критерієм заведено виділяти лише два види інфля