Інфляція та зайнятість населення

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

нські родини.

В Україні, за даними Державного комітету статистики України, заробітна плата у промисловості у 2004 р., нарахована у розрахунку на одного штатного працівника становила 3,4 грн. за одну оплачувану годину. Навіть якщо взяти за основу цю цифру і порівняти її з даними інших країн за 1995р., то й тоді, за приблизними підрахунками, то показник розриву середньої оплати праці в промисловості України відрізнятиметься від показника Чехії вдвічі, Угорщини - майже втричі, Польщі - у 3,4 рази, Італії понад 27, Німеччини - понад 53 рази.

Політика зайнятості має гарантувати соціальний захист населення шляхом забезпечення належних умов життя, регулювання заробітної плати, стимулювання нових місць і виплати допомоги безробітним тощо.

Високий рівень регулювання зайнятості передбачає реформування законодавчо - правової бази на основі Конституції України, ряду доповнень до Кодексу законів про працю та Закону України "Про зайнятість населення", законодавчих і нормативних документів, що регламентують сучасну політику зайнятості відповідно до Конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці [12].

Заходи з реалізації політики зайнятості повинні бути спрямовані на:

зростання обсягів платоспроможного попиту;

підвищення досяжності кредитних ресурсів (державна інвестиційна політика, пільгове фінансування);

підвищення рентабельності витрат на оплату праці та розвиток персоналу підприємств;

запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці;

розвиток системи професійного навчання без відриву від виробництва;

збільшення видатків на проведення активних заходів на ринку праці за рахунок посилення цільової кредитно - інвестиційної діяльності в регіонах;

створення мережі навчальних центрів, що займаються якісною професійною підготовкою та перепідготовкою дорослого населення;

поліпшення кадрового і технічного забезпечення державних регіональних служб зайнятості.

Розділ ІІІ. Вплив інфляції на зайнятість населення та основні етапи розвитку антиінфляційної політики

 

3.1 Вплив інфляції на макроекономічні показники (зайнятість і безробіття)

 

В 1958 році англійський економіст А. Філіпс запропонував графічну модель інфляції попиту, яка виражає взаємодію зайнятості і інфляції. Використовуючи в своїй роботі дані англійської статистики за 1861-1956рр., він побудував криву, яка показала обернену залежність між змінами ставок заробітної плати і рівнем безробіття.

 

Рис.3.1 Крива Філіпса

 

По кривій А. Філіпс встановив, що зростання безробіття в Англії більше 2.5-3% призводило до різкого сповільнення росту цін і заробітної плати. Філіпс зробив висновок, що влада може використовувати підвищення рівня інфляції для боротьби з безробіттям. Пізніше цей висновок теоретично аргументував економіст Р. Ліпсі.

Також була створена модифікація кривої Філіпса для розробок економічної політики. Цю роботу проробили американські економісти Р. Солоу і Семюельсон у 1960 році. Їм вдалося повязати рівень безробіття з рівнем інфляції. За допомогою цієї кривої стало можливим розраховувати рівновагу між достатньо високим рівнями зайнятості, виробництва і визначеною стабільністю цін.

У 60-70-х роках більшість економістів вважали, що кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома лихами національної економіки - інфляцією і безробіттям. Відтак крива Філіпса стала основою макроекономічної політики урядів багатьох країн.

Крива Філіпса стабільна, якщо в національній економіці існує з року в рік однаковий рівень інфляції. Цей темп підтверджується доти, доки немає збурень у сукупному попиті чи пропозиції. Якщо рівень безробіття перевищуватиме природний, то темп інфляції знижуватиметься. Річ у тім, що тиск до зниження зарплати, індукований безробіттям, перевищує силу тиску до зростання заробітної плати, тому рівень заробітної плати і витрати знижуються, а відтак і ціни, що уповільнює темп інфляції. Крива Філіпса переміщується донизу.

Збурення пропозиції мають місце тоді, коли умови функціонування економіки різко змінюються, що впливає на витрати виробництва товарів і послуг і внаслідок цього - на ціни, які встановлюють фірми. Це означає, що темп інфляції змінюється і крива Філіпса переміщується вгору.

При розгляді впливу інфляції на положення населення в період ринкової трансформації економічної системи одним з найважливіших напрямів дослідження є вивчення її взаємодії з безробіттям. До недавнього часу в економічній теорії безробіття розглядалося як альтернатива інфляції в процесі економічного розвитку. Збільшення кількості безробітних вважалося ефективним засобом для зниження темпів зростання цін. Економічні кризи 1974 - 1975, 1980-1982 рр. підкоригували уявлення про те, що першопричина інфляції закладена в надлишково повній зайнятості, а зниження інфляції вимагає підтримання більш високого рівня безробіття. З альтернативи інфляції, безробіття перетворилось на її супутника. Класична "крива Філліпса", яка відбивала кореляцію між інфляцією і безробіттям, у цьому разі не спрацювала. І не тому, що ця залежність є повністю не вірною. Збільшення безробіття, скорочуючи активний попит внаслідок зменшення грошових доходів, справді стимулює інфляцію. А при досягненні піку зайнятості на посиленні інфляційних тенденцій зростання цін можна справді уповільнити шляхом маніпулювання рівнем "терпимого" безробіття [16, с.49].

В період ринкової трансф