Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ть людину залежною, змінюючи направленість дії його мотивації. Ця залежність виникає і прогресує разом із інтелектуальним розвитком людини. Ще недавно, пенсіонери не могли уявити те, що сьогодні спілкування мобільним телефоном вже буде буденним і необхідним.
Специфіка маркетингу послуг звязку визначається особливостями самого продукту, який, з одного боку, відноситься до категорії нематеріальних послуг (а значить, має властивості, характерні для послуг взагалі), з іншого - до сфери високих технологій.
Головна особливість психології споживання послуг - пасивність попиту на послуги. Навіть якщо споживач і має якусь інформацію про послугу, то набуває тільки після усвідомлення її цінності. Цю особливість досить яскраво ілюструє приклад еволюції відносини споживачів до стільникового звязку. Ще 15 років тому споживачі ставилися до нього як до чогось дорогого і надлишкового, асоціюючи послугу з атрибутом заможних людей. Багато приватних користувачів вважають, що навіть вдома краще дзвонити по мобільному телефону за наявності стаціонарного. Тому попит на послуги звязку потрібно формувати через постійний маркетинговий вплив.
Постійність маркетингового впливу на телекомунікаційному ринку вкрай важливо ще й тому, що послуги звязку відносяться до категорії інноваційних продуктів, які докорінно відрізняються від інших існуючих форм. При цьому часто нові послуги звязку змінюють звичні моделі споживання і стиль життя - і тим ще більше ускладнюють своє прийняття ринком. Якщо нова послуга вимагає до того ж додаткового обладнання або навчання, ситуація взагалі поглиблюється. Так, для широкосмугового Інтернет - доступу потрібен модем, для послуги платного телебачення - приставка-декодер... Все це автоматично вимагає від споживача придбання нових навичок.
Розвиток високотехнологічних послуг підпорядковується кільком законам дифузії інновацій, які й визначають специфіку маркетингу в сфері високих технологій.
Послуга це той самий товар, але у неї є свої відмінності:
- покупець не стає власником послуг;
- послуги невловимих;
- споживачі залучені в процес створення послуги;
- співробітники постачальника послуги - невідємна частина послуги;
- неможливо забезпечити постійно якість послуги;
- споживачі не завжди можуть оцінити якість послуг;
- неможливо створити запаси послуг;
- важливість набуває тимчасового фактору;
- послуги надаються через фізичні та електронні канали.
Процес прийняття ринком нововведення має форму S-образної кривої. Попит на новинку спочатку росте повільно, потім прискорюється, а потім знову уповільнює своє зростання, прагнучи до певної межі. Як показує світовий досвід розповсюдження високотехнологічних послуг, час прийняття high-tech-послуги ринком - не менше 15 років. Наприклад, радіо приймалося ринком близько 18 років, чорно-білий телевізор і видеоплеєри - 15 років, персональні компютери - 20 років. У різних країнах ринок неоднаково швидко реагує на інновації, що зумовлено впливом соціально-економічних факторів.
Споживачів високотехнологічних послуг можна поділити на 5 категорій, які характеризуються різними типами поведінки: новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізні послідовники, консерватори. Психологія прийняття high-tech продукту у цих категорій кардинально відрізняється.
Комунікації в сфері високих технологій мають двоступінчасту модель. Одна частина споживачів буде користуватися послугою незалежно від популярності товарів (лідери думки), інша буде наслідувати (сприймає думки). Відповідно, для кожної категорії споживачів повинне застосовуватися свій, оригінальний маркетинговий вплив.
Прийняття інновації проходить 5 етапів: ознайомлення (інформація), поява інтересу до неї, і пошук додаткової інформації (переконання), оцінка інновації стосовно ситуації на предмет доцільності використання (рішення), тестування нововведення (реалізація), прийняття рішення про використання (підтвердження). Це демонструє рисунок 2.3.
Рисунок 2.3 - Процес прийняття high-tech споживачем
Телефонні компанії вже не можуть тільки займатись послугами фіксованого телефонного звязку. Потреби абонента та конкуренція з боку стільникового звязку відкривають інші сторони, раніше для них невластивих ринків.
2.3 Конкуренція, як передумова стратегії
У 2008 році обсяг доходів в галузі звязку України (згідно статистичних даних [53]), отриманих субєктами господарювання усіх форм власності, склав близько 46 млрд. грн., що на 15% перевищує показник 2007 року. З них від надання послуг населенню отримано 18,5 млрд. грн. Споживання послуг звязку на одного жителя України склало 33,3 грн. на місяць - на 15,6% більше, ніж 2007 року.
Доходи від послуг компютерного звязку зросли в 1,5 рази, у тому числі від надання доступу до Інтернет - на 148%, супутникового звязку - 146%, поштового, спеціального та фельдзвязку, курєрської діяльності - 140%.
Найбільш вагомими сегментами залишаються послуги: рухомого (мобільного) звязку 63,5% та фіксованого телефонного звязку 20,6%.
Обсяг капітальних інвестицій на розвиток галузі звязку склав близько 8 млрд. грн., що на 36% менше показника 2007 року. З них 84% освоєно за рахунок власних коштів, 16% - за кошти іноземних інвесторів та кредитів банків.
Українські оператори ввели в експлуатацію 222 тис. номерів АТС, зокрема у сільській місцевості понад 10 тис. номерів АТС.
Оператори телекомунікації усіх форм власності збудували та вве