Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
Королюка В.Д. В цій праці автор описує в подробицях польсько - шведську інтервенцію в Російській державі, Смоленську війну та невдалі спроби Речі Посполитої заволодіти Московським престолом.
Заборовський Л.В. в своїй праці “Росія, Річ Посполита і Швеція на поч. XVIIст.” дослідив різні матеріали з історії політичних, економічних та дипломатичних відносин Росії, Речі Посполитої і Швеції. В монографії використані іноземні документи і публікації, що дозволяють ввести в науці нові дані і зробити ряд важливих наукових висновків.
Для написання ІІІ розділу використала збірник статей під редакцією Рибакова Б.А. В цій праці показані основні політичні напрямки Речі Посполитої, Московії та Османської імперії. Стаття Базилева В.Д. “Польсько - турецькі дипломатичні звязки” присвячена тільки XVI ст., коли не було великих військових походів, але були налагоджені часті дипломатичні контакти.
Другу групу використаної літератури складають дослідження, опубліковані після розпаду СРСР. Це спонукало вчених переглянути концептуальні підходи і звернутися до проблем того історичного минулого, яке в радянські часи замовчувалося і викривлялося. Епоха демократизації відрила широкі можливості для ліквідації “білих плям” в історичній науці, і тому виникло потреба в нових продуктивних наукових працях.
Перший в українській історіографії синтез історії Польщі, підготовлений Зашкільняком Л.О., Крикуном М.Г. Праця написана на підставі уважного опрацювання багатьох нових джерел та інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури. Основну увагу приділено суспільним проявам життя поляків політичному розвиткові, соціальним, економічним і культурним змінам, котрі визначили їхній стан у різні історичні епохи, а також взаємини з сусідніми державами.
Фундаментальна праця відомого історика Френсіса Дворніка ”Словяни в Європейській історії та цивілізації”, присвячена основним подіям і явищам в історії та культурі словянських народів протягом найскладнішого періоду Центральної та Східної Європи з XIII до XVIII ст. Книга покликана сприяти зясуванню внеску словян у політичний та культурний розвиток світу, реального історичного сенсу словянської єдності і водночас розумінню історії словян як частини історії Європи загалом.
Праця видатного англійського історика Нормана Дейвіса є водночас стислою, майже конспективний курс європейської історії, і неоціненний, багатющій тезаурус різноманітних культурно історичних знань.
Навчальний посібник “Історія західних і південних словян” Ярового В. І. репрезентує погляд сучасних науковців на історію західних та південних словян з давніх часів до XX ст.
У ході дослідження цієї теми мною були використані джерела і різноманітна література. Для вирішення поставлених завдань було опрацювано декілька джерел, зокрема:” Сказання Авраамия Палицина об обороне троице - сергеева Монастиря.”
Всі вищезгадані праці дозволяють глибше і масштабніше дослідити і охарактеризувати політичну діяльність Речі Посполитої в др. пол. XVI п. пол. XVII ст. Всесторонній, комплексний аналіз історичної літератури забезпечує цілісність та професійність даного дослідження.
Мета і проблематика дослідження визначили структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів (кожен розділ має в своєму складі три підрозділи), висновків, списку джерел та літератури, додатків. У першому розділі „Відносини Речі Посполитої з Московською державою в др. пол. XVI п. пол. XVII ст.” розглядаються стосунки цих держав під час Лівонської війни, польська інтервенція в Росії, та Смоленська війна. Другий розділ „Політичні відносини Польщі з країнами Південної і Східної Європи в др. пол. XVI п. пол. XVIIст.” - присвячений зовнішньополітичним стосункам Речі Посполитої зі Швецією, розглядається відносини з Габсбургами та з Османською імперією в др. пол. XVI п. пол. XVII ст.
Практичне значимість роботи полягає в тому, що вона може бути використана для підготовки до семінарських занять, проведень історичних дискусій та конференцій, тому, що багата цікавою інформацією та додатками.
Розділ І Відносини Речі Посполитої з Московською державою в другій половині XVI першій половині XVI століття
В другій половині XVIст. на території Східної Європи склалась своєрідна ситуація: друг другу протистояли два могутніх організми Росія і Річ Посполита, кожна із яких петендувала на обєднання під своєю владою всьго східноєвропейського регіону, але не мали достатньо сил, щоб рішуче одержати верх над противником. Перед політичними кругами обохь країн розгорталася перспектива тривалих і кровопролитних війн, які закінчилися взаємними виснеженням і не отримавши своєї мети.
В серединi XVIст. „Балтійське питання” почало займати значне місце в міжнародних відносинах европейських країн. Поряд з Росією зацікавленість до виходу в Балтійське море проявила Польща і Велике князівство Литовське, в економіці яких торгівля з країнами Західної Європи мала велике значення. У боротьбі за Прибалтику активну участь брали Швеція і Данія, які намагалися посилити свої економічні та політичні позиції в цьому регіоні. В наслідок цих протистоянь у січні 1558 р. Почалася Лівонська війна.
Безпосереднім приводом до Лівонської війни послужив зрив Лівонією згоди про виплату „юрївсій данини“. Фактично проти Росії було направлено військовий союз Лівонії і Літви, укладений у 1557р.
У Лівонській війні Польща і Литва з одного боку і Москва з другого, були силами, ?/p>