Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

?імцями, й нарешті заволодіти великим „життєвим простором” переважно на сході Європи, щоб забезпечити німців сировиною, продовольством, а надто землею для колонізації.

А загалом, політика нацистів не була так чітко спрямована, як це здається на перший погляд. В ній безсистемно протидіяли одна одній кілька тенденцій. Вже починаючи з 1934 р. поряд із Міністерством закордонних справ існувала своєрідна кухня, де хазяйнував нацист Ріббентроп. І часто було дуже важко розрізнити їх функції.

Реалістичним методам Гітлера могли стати на заваді тільки два принципово відмінні табори. З одного боку Франція та Англія, які через нерозуміння або нестачу енергійності все ще воліли триматися правової основи договорів. З іншого боку СРСР, яким правила команда так само реалістична, так само не обтяжена моральними принципами, як і нацистська Німеччина, але також ворожа як Німеччині, так і „західним демократіям”.

Якщо порівнювати зовнішню політику Німеччини по відношенню до країн Заходу і Сходу, ми побачимо, що вона відрізнялась. СРСР виступав для Німеччини у ролі гідного супротивника, подолання якого було необхідною умовою для подальшого розвитку Великої Німеччини. Це було обумовлено тим, що для Німеччини СРСР це, по-перше, необхідний життєвий простір, а по-друге, могутня воєнна держава, існування якої неможливе поряд із Великою Німеччиною. Що стосується Франції та Англії, то ці дві держави спочатку виконували функцію помічника у підготовці війни проти Радянського Союзу, але основне їх призначення не чим не відрізнялося від участі СРСР. Якщо вже й казати про гегемонію в Європі, то вона має бути повною. А яка може бути гегемонія за умов існування таких держав як Франція та Англія? Ці дві країни сподівались на те, що Німеччина почне війну із „комуністичним табором” із СРСР. Але спрацювала прислівя: „Не копай ями іншому, сам у неї потрапиш”.

Були ще дві держави, що не уникнули уваги Німеччини. Це Італія та Японія. Якщо Англія та Франція допомагали Гітлеру самі того не розуміючи, то ці дві держави робили це свідомо і не приховуючись. Тільки от Гітлер не збирався також рішуче рахуватися із своїми побічниками. Союзи із цими країнами були необхідним етапом на шляху до цілі і коли було б треба Гітлер не вагаючись знищів би і своїх вірних союзників.

Отже, зовнішню політику Німеччини в 30-ті рр. ХХ ст. можна охарактеризувати, як політику, що існує за принципом „розділяй та володарюй”. А у політики, що існує за таким принципом немає ані моральних переконань, ані непорушних правил, ані етичних норм.

 

Список використаної літератури

 

  1. Бахман К. Кем был Гитлер в действительности / Пер. с нем.: ред. В.Д.Єжов. М.: Прогресс, 1981. 206 с.
  2. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. М.: Междунар. Отношения, 1987. 616 с.
  3. Документы и материалы кануна второй мировой войны 1937 1939: в 2-х томах. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
  4. Документы по истории Мюнхенского сговора 1937 1939. М.: Политиздат, 1979. 471 с.
  5. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів / Пер. з фр. К.: Основи, 1999. 903 с.
  6. История внешней политики СССР 1917 1980: В 2-х т. Т.1 / Под. ред. А.А. Громыко, Б.Н. Пономарёв. М.: Наука, 1980. 352 с.
  7. История международных отношений и внешней политики СССР: в 3-х т. Т.1 1917 1945 / Под. ред. И.А. Кирилина. М.: Междунар. отношения, 1986. 416 с.
  8. Майский И.М. Воспоминания советского дипломата 1925 1945 гг. 2 изд. М.: Междунар. отношения, 1987. 784 с.
  9. Мельников Д.Е., Черная Л.Б. История смерти: Аппарат насилия в нацистской Германии 1933 1945. М.: Политиздат, 1989. 414 с.
  10. Накануне, 1931 1939. Как мир был ввергнут в войну: краткая история в документах, воспоминаниях и комментариях. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
  11. Поцелуев В.А. Внешняя политика СССР в канун и в годы Великой Отечественной войны. М.: Издательство УДН, 1985. 80 с.: ил.
  12. Спасти Италию! 1922 1945 гг. М.: Политиздат, 1990. 542 с.
  13. Стегарь С.А. Дипломатия Франции перед второй мировой войной. М.: Междунар. отношения, 1980. 280 с.
  14. Трубейчук А.Ф. Пакт о ненападении: была ли альтернатива второй мировой войне. Киев.: Издательство ЦКПКСМУ „Молодь”, 1990. 120 с.
  15. Трудные вопросы истории: поиски и размышления. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
  16. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917 1945 рр.: навч. пос. К.: Либідь, 1997. 232 с.