Загальнi захворювання серцево-судинноСЧ системи
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
них змiн органiв у звязку зi змiнами артерiй i порушення органного кровообiгу.
На основi переважання судинних, геморагiчних. некротичних i склеротичних змiн в серцi, нирках, головному мозку при гiпертонiчнiй хворобi видiляють наступнi клiнiко-морфологiчнi форми: серцеву, мозкову, ниркову.
Серцева форма гiпертонiчноСЧ хвороби проявляСФться рiзними формами iшемiчноСЧ хвороби серця: iнфаркт мiокарда, стенокардiя, кардiосклероз.
Мозкова форма проявляСФться рiзними видами порушення мозкового крово-обiгу. Частiше зустрiчаються крововиливи в мозок (геморагiчний iнсульт), рiдше -iшемiчнi iнсульти. Хронiчна гiпоксiя призводить до атрофiСЧ нейронiв iз замiщен-ням СЧСЧ клiтинами глiСЧ.
Ниркова форма гiпертонiчноСЧ хвороби характеризуСФться як гострими проява-ми, до яких вiдносяться iнфаркт нирки i артерiолонекроз нирки, так i хронiчними, зокрема, гiалiноз артерiол, артерiолосклероз.
За характером прогресування симптомiв i тривалостi гiпертонiчноСЧ хвороби видiляютъ наступнi варiанти СЧСЧ перебiгу:
а)доброякiсну гiпертонiчну хворобу (повiльно прогресуюча i непрогресуюча);
б)злоякiсну гiпертонiчну хворобу (швидко прогресуюча).
Злоякiсна артерiальна гiпертензiя, або злоякiсна фаза артерiальноСЧ гiпертензiСЧ - це синдром, який характеризуСФться високим рiвнем артерiального тиску (як правило, бiльше 220/120 мм рт. ст.) з крововиливами та ексудатами в сiткiвцi, часто з набряком зорового нерва. Характерним (але не обовязковим) СФ ураження нирок з розвитком уремiСЧ.
Злоякiсний перебiг найчастiше зустрiчаСФться при вторинних гiпертензiях (у 24,5 % випадкiв), при гiпертонiчнiй хворобi це ускладнення спостерiгаСФться в 1-3 % випадкiв, а при вiдсутностi адекватного лiкування до 1 року виникаСФ лише у 10 % хворих. Найчастiше причиною смертi СФ прогресуюча ниркова недостатнiсть, рiдше - серцевi ускладнення або мозковi крововиливи.
У патогенезi злоякiсноСЧ артерiальноСЧ гiпертензiСЧ велике значення маСФ надмiрна активацiя системи ренiн-ангiотензин-ангiостерон, а також натрiйурез та гiповолемiя.
Причини розвитку гiпертонiчноСЧ хвороби все ще залишаються невiдомими. Серед факторiв, що сприяють розвитку захворювання, видiляють наступиi:
- нервово-психiчна травма (гостра або хронiчна) - емоцiйний стрес;
- спадково-конституцiйнi особливостi;
- професiйнi шкiдливостi (шум, постiйне напруження зору, уваги);
- особливостi харчування (зловживання кухонноСЧ солi, дефiцит магнiю);
- вiкова перебудова ендокринноСЧ системи (в перiод клiмаксу);
- травми черепа;
- iнтоксикацiя (алкоголь, курiння).
Пусковою ланкою патогенезу гiпертонiчноСЧ хвороби СФ гiперактивнiсть нервових центрiв регуляцiСЧ артерiального тиску, що розвиваСФться пiд впливом названих вище факторiв, головним iз яких СФ психоемоцiйний. Пiдвищена активнiсть цих центрiв виражаСФться в пiдвищеннi пресорних впливiв, що здiйснюСФться через симпатико-адреналову систему, нирковi фактори, збiльшення секрецiСЧ простагландину Р9 та вазопресину.
Зростання активностi симпатико-адреналовоСЧ системи СФ основним фактором пiдвищення артерiального тиску в початковому перiодi гiпертонiчноСЧ хвороби. В цьому перiодi формуСФться гiперкiнетичний тип кровообiгу, для якого характер-ним СФ пiдвищення серцевого викиду з незначними змiнами периферийного опору.
У перiод стабiлiзацiСЧ гiпертонiчноСЧ хвороби, особливо на пiзнiх стадiях СЧСЧ розвитку, iстотною стаСФ роль ниркового механiзму. РЖшемiя нирок призводить до постiйноСЧ стимуляцiСЧ продукцiСЧ ренiну в юкстагломерулярному комплексi. Ренiн зСФднуСФться з ангiотензиногеном кровi i утворюСФться полiпептид анпотензин I. 3 часом у процес включаються амiнокислоти й утворюСФться антипептид ангiотензин II, який маСФ пресорну дiю i тому отримав назву гiпертензину.
Гiперсекрецiя альдостерону викликаСФ затримку натрiю в стiнках артерiол, що сприяСФ пiдвищенню СЧх чутливостi до дiСЧ пресорних факторiв. Крiм того, разом iз натрiСФм у клiтину дифундуСФ калъцiй, пiдвищений вмiст якого призводить до подовження стану напруження гладкоСЧ мязовоСЧ тканини (пiдвищуСФться СЧСЧ тонус).
Патологоанатомiчна картина визначаСФться стадiями гiпертонiчноСЧ хвороби i характером СЧСЧ перебiгу та ускладнень.
Основними анатомiчними ознаками гiпертонiчноСЧ хвороби СФ гiпертрофiя мiокарда лiвого шлуночка та збiльшення мязовоСЧ маси переважно дрiбних артерiй iз зовнiшнiм диаметром 100 мкм i менше. Вiдмiчають три види ураження артерiй: артерiальний гiалiноз, артерiосклероз, фiбриноСЧдний некроз. Основним ураженням артерiй еластичного типу СФ атеросклероз. Тривале пiдвищення артерiального тиску призводить до розвитку атеросклерозу одного iз трьох основних органiв (органiв-мiшеней): серця, головного мозку, нирок. Саме вiд СЧх функцiонального стану залежить перебiг i наслiдки гiпертонiчноСЧ хвороби.
При макроскопiчному обстеженнi нирки щiльнi, зменшенi у розмiрах, скла-дають до 0,25 % своСФСЧ нормальноСЧ маси, мають зернисту поверхню (первинно зморщена нирка). При мiкроскопiчному дослiдженнi виявляють склеротичнi змiни артерiол нирки, серця, мозку.
2. АТЕРОСКЛЕРОЗ
Атеросклероз - хронiчне захворювання, при якому вiдбуваСФться системне ураження артерiй, що виражаСФться у вiдкладаннях лiпiдiв i солей кальцiю у внутрiшнiй оболонцi з наступним ущiльненням та звуженням просвiту судин.
Визначення ВООЗ: атеросклероз охоплюСФ рiзнi поСФднання змiн внутрiшньоСЧ оболонки артерiй, що виявляються у виглядi осередкового вiдкладання лi?/p>