Загальна характеристика права iнтелектуальноСЧ власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?тора. Сутнiсть фiрмового найменування витiкаСФ з самоСЧ назви цього обСФкту. Але, на вiдмiну вiд попереднiх обСФктiв, поки що не iснуСФ закону, який би охороняв права на нього [11].
Дамо характеристику нетрадицiйних обСФкти iнтелектуальноСЧ власностi
Сорт рослин - це окрема група рослин (клон, лiнiя, гiбрид першого поколiння, популяцiя) в рамках нижчого iз вiдомих ботанiчних таксонiв. Пiд породою тварин зазвичай розумiють селекцiйнi досягнення у тваринництвi.
Зафiксоване на матерiальному носiСЧ просторово-геометричне розмiщення сукупностi елементiв iнтегральноСЧ мiкросхеми та зСФднань мiж ними визначене законом як топографiя iнтегральноСЧ мiкросхеми.
Комерцiйна таСФмниця - це технiчна, комерцiйна, органiзацiйна та iнша iнформацiя, що здатна пiдвищити ефективнiсть виробництва або iншоСЧ соцiальне доцiльноСЧ дiяльностi або забезпечити iнший позитивний ефект.
Вiдкриттям визнаСФться встановлення невiдомих ранiше закономiрностей властивостей i явищ матерiального свiту.
Рацiоналiзаторською пропозицiСФю е визнана юридичною особою пропозицiя, яка мiстить технологiчне (технiчне) або органiзацiйне рiшення у будь-якiй сферi СЧСЧ дiяльностi.
Такi обСФкти права iнтелектуальноСЧ власностi, як обСФкти авторського права i сумiжних прав, у свою чергу, подiляються на двi групи - власне обСФкти авторського права: твори лiтератури i мистецтва, компютернi програми, компiляцiСЧ даних (бази даних) i обСФкти, сумiжнi з авторськими правами, до яких вiдносяться виконання творiв, фонограми i вiдеограми, програми (передачi) органiзацiй мовлення.
Перелiк обСФктiв права iнтелектуальноСЧ власностi, наведений на рис. 2, не СФ вичерпним. З розвитком людськоСЧ цивiлiзацiСЧ будуть зявлятися все новi й новi обСФкти права iнтелектуальноСЧ власностi, насамперед у галузi iнформацiйних технологiй, генноСЧ iнженерiСЧ тощо.
СубСФктами права iнтелектуальноСЧ власностi е: творець (творцi) обСФкта права iнтелектуальноСЧ власностi (автор, виконавець, винахiдник тощо) та iншi особи, яким належать за заповiтом або за договором особистi немайновi та (або) майновi права iнтелектуальноСЧ власностi.
СубСФктами права на винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки СФ автори або фiзичнi чи юридичнi особи, до яких право авторiв перейшло за договором чи заповiтом. СубСФктами права на торговельнi марки, зазначення походження товарiв можуть бути юридичнi особи, а також фiзичнi особи, якщо вони здiйснюють пiдприСФмницьку дiяльнiсть.
СубСФктом правовiдносин, що виникають у процесi створення i використання сортiв рослин, може бути будь-яка юридична чи фiзична особа.
СубСФктом права на рацiоналiзаторську пропозицiю СФ рацiоналiзатор, тобто автор рацiоналiзаторськоСЧ пропозицiСЧ, що створив його своСФю творчою працею.
Виходячи з того, що комерцiйною таСФмницею вiдповiдно до чинного законодавства визнаються, в основному вiдомостi, що стосуються пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi, субСФктами права на комерцiйну таСФмницю (ноу-хау) СФ особи, що займаються пiдприСФмницькою дiяльнiстю, якими можуть бути як фiзичнi, так i юридичнi особи.
До субСФктiв авторського права вiдносяться: автори творiв; спадкоСФмцi й iншi правонаступники; органiзацiСЧ, що керують майновими правами авторiв на колективнiй основi.
Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твiр. Авторами визнаються не тiльки творцi оригiнальних творiв, але й творцi похiдних (залежних) творiв, таких як: переклади, переробки, копiСЧ творiв мистецтва тощо.
Поряд з фiзичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичнi особи, що придбали окремi авторськi повноваження за договором з автором чи одержали СЧх за заповiтом або в iнших випадках [9].
СубСФктами авторського права пiсля смертi автора стають його спадкоСФмцi. Спадкування авторських прав здiйснюСФться або за законом, або за заповiтом. При спадкуваннi за законом спадкоСФмцями можуть стати тiльки громадяни, що е законними спадкоСФмцями. При спадкуваннi за заповiтом авторськi права можуть бути переданi будь-якому громадянину.
СубСФктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кiностудiСЧ та iншi органiзацiСЧ, що займаються використанням творiв.
ОрганiзацiСЧ, що керують майновими правами автора на колективнiй основi, не СФ власниками авторських прав. У вiдносинах iз третiми особами вони виступають як представники авторiв i дiють вiд СЧхнього iменi в СЧхнiх iнтересах. Це порiвняно нове явище для УкраСЧни i до кiнця законодавче воно не врегульовано.
Вiдповiдно до Закону УкраСЧни "Про власнiсть" субСФктами права iнтелектуальноСЧ власностi визначаються громадяни, юридичнi особи i держава. Держава може стати субСФктом зазначення прав у чiтко визначених законом випадках. Однак у Цивiльному кодексi УкраСЧни держава як субСФкт права не згадуСФться. Найближчим часом це протирiччя повинно бути усунуте.
3. Охорона права iнтелектуальноСЧ власностi
Будь-яка власнiсть маСФ потребу в охоронi. РЖнтелектуальна власнiсть не СФ виключенням. Однак способи охорони права на обСФкти iнтелектуальноСЧ власностi вiдрiзняються вiд таких для матерiальних обСФктiв. Якщо матерiальний обСФкт власностi досить помiстити пiд "замок" чи приставити до нього охоронця, то для охорони обСФктiв iнтелектуальноСЧ власностi такi засоби непридатнi. Основним способом охорони в цьому випадку СФ видача автору або iншому субСФкту права обСФкта iнтелектуальноСЧ власностi охоронного докумен?/p>