Загальна характеристика права iнтелектуальноСЧ власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
аво власностi на винахiд чи корисну модель. Цей Закон передбачаСФ й iншi випадки обмеження права власностi на винахiд чи корисну модель (статтi 29, ЗО, 31). Зазначений Закон, на жаль, не мiстить спецiальноСЧ норми, яка б передбачала перехiд прав власника винаходу чи корисноСЧ моделi у спадщину за заповiтом (розпорядженням). Вiдповiднi норми мiстяться у Законi УкраСЧни "Про охорону прав на промисловi зразки", в Законi УкраСЧни "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг"1 та iнших законодавчих актах. [7]
Отже, за зазначеними законодавчими актами субСФкту права промисловоСЧ власностi як i будь-якому власнику надаСФться право вчиняти будь-якi цивiльно-правовi угоди на вiдчуження належного йому результату творчостi. Тобто, субСФкт права iнтелектуальноСЧ власностi користуСФться такою самою правомочнiстю, як i будь-який iнший субСФкт права.
Якими ж правомочностями користуСФться субСФкт виключного права на використання результату iнтелектуальноСЧ дiяльностi? Як уже пiдкреслювалось, виключне право на обСФкт iнтелектуальноСЧ власностi проголошуСФться багатьма правовими системами свiту. Було виголошене воно i в радянському правi. Стаття 23 Положення про вiдкриття, винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiСЧ 1973 р. проголошуСФ, що володiлець виключного права на винахiд здiйснюСФ право користування i розпорядження. Закон СРСР "Про винаходи в СРСР" у ст. 9 надавав винахiднику чи його правонаступникам право передачi права на патент i право на використання винаходу. Основи цивiльного законодавства СРСР i республiк вiд 31 травня 1991 р. в ст. 45 також проголошували: "Патент закрiплюСФ за патентоволодiльцем виключне право використання винаходу на свiй розсуд"2. Ця сама норма вiдтворена i в ст. 10 Патентного закону РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ вiд 23 вересня 1992 р. У нiй сказано: "Патентоволодiльцю належить виключне право на використання винаходу, корисноСЧ моделi i промислового зразка, що охороняються патентом, на свiй розсуд"3. Майже слово в слово ця норма вiдтворена у ст. 1115 проекту Модельного кодексу.
ТакоСЧ самоСЧ позицiСЧ дотримуСФться i законодавець в Законi УкраСЧни "Про авторське право i сумiжнi права". Стаття 15 (п. 1 i 2) цього Закону встановлюСФ, що автору або iншiй особi, яка маСФ авторське право, належать виключнi права на використання твору в будь-якiй формi i будь-яким способом. Закон УкраСЧни "Про охорону прав на сорти рослин" вiд 17 сiчня 2002 р.1 у ст. 10 встановлюСФ такi права на сорти: особисте немайнове право авторства на сорт; майнове право власника сорту. Про особисте немайнове право авторства на сорт свiдчать РеСФстр сортiв, РеСФстр патентiв, свiдоцтво про авторство на сорт рослин, патент. Про майнове право власника сорту свiдчать РеСФстр патентiв та патент.
Якi ж субСФктивнi права належать субСФкту виключного права на використання результату iнтелектуальноСЧ дiяльностi? Коло виключних прав на використання твору науки, лiтератури i мистецтва визначаСФться законом. До цього кола належать право вiдтворення, розповсюдження, публiчний показ, прокат примiрникiв тощо. Стаття 15 Закону УкраСЧни "Про авторське право i сумiжнi права" встановлюСФ, що володiлець виключного права може ним розпорядитися на свiй розсуд: правоволодiлець може за авторським договором передати своСФ право на використання твору iншiй особi правонаступнику згiдно з положенням ст. 31 цього Закону. Майновi права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначенi. Майновi права, не зазначенi в авторському договорi як вiдчужуванi, вважаються такими, що не переданi.
Що стосуСФться винаходiв, корисних моделей та промислових зразкiв, то ст. 28 п. 6. Закону УкраСЧни "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" також встановлюСФ, що виключне право на використання результатiв технiчноСЧ творчостi може переходити до iншоСЧ особи правонаступника на пiдставi договору. Пунктом 1 ст. 40 Закону УкраСЧни "Про охорону прав на сорти рослин" власнику сорту надаСФться право передати своСФ майнове право на сорт на пiдставi договору будь-якiй особi, яка стаСФ його правонаступником.
НемаСФ потреби аналiзувати законодавчi акти про iнтелектуальну власнiсть РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ про вiдчуження майнових прав на результати творчоСЧ дiяльностi та iнших краСЧн СНД. Усi вони мiстять норми, за якими патентовласники надiленi такою правомочнiстю, як право розпорядження. ПринциповоСЧ рiзницi у змiстi цiСФСЧ правомочностi немаСФ. [1]
В усьому свiтi результати iнтелектуальноСЧ власностi визнаються товаром з усiма наслiдками, що з цього випливають. Товар виробляють для того, щоб його запустити в обiг i в такий спосiб одержати прибуток. Тому законодавство про iнтелектуальну власнiсть усiх краСЧн свiту передбачаСФ можливiсть вчиняти будь-якi цивiльно-правовi угоди з приводу передусiм обСФктiв промисловоСЧ власностi.
Цей короткий аналiз правомочностi розпорядження субСФкта права звичайноСЧ власностi i субСФкта права iнтелектуальноСЧ власностi свiдчить, що у змiстi цiСФСЧ правомочностi, як, мiж iншим, i в правомочностях володiння i користування, принциповоСЧ рiзницi немаСФ. Але не тiльки в наведеному спiввiдношеннi рiзницi не помiтно. Не вбачаСФться СЧСЧ i в правовому режимi понять "право власностi на результат iнтелектуальноСЧ дiяльностi" i "виключне право на використання результату iнтелектуальноСЧ дiяльностi". СубСФкти як права власностi на результат iнтелектуальноСЧ дiяльностi, так i виключного права на використання обСФкта iнтелектуальноСЧ дiяльностi володiють одними i т?/p>