Загальна характеристика права iнтелектуальноСЧ власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ристання творiв образотворчого мистецтва СФ СЧх видання, тобто вiдтворення полiграфiчним способом, твори образотворчого мистецтва та декоративно-прикладнi твори можуть використовуватися у промислових виробах.
Музичнi i музично-драматичнi твори можуть використовуватись у кiно- i телефiльмах, радiо тощо. iенiчнi твори використовуються в театрах, кiностудiях тощо. Важливий не спосiб використання, а його правомiрнiсть. РЖстотне значення для визначення способу використання того чи iншого твору маСФ доцiльнiсть використання та його ефективнiсть.
Багато з технiчних рiшень так i не дiстають використання, причини чого зумовленi рацiональнiстю та доцiльнiстю самого господарювання. Винахiд чи корисна модель можуть бути не використанi в промисловостi, оскiльки СЧх використання не принесе бажаного ефекту в порiвняннi iз затратами на впровадження. Наведенi та багато iнших, передбачених законом способiв використання результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi, свiдчать лише про те, що обСФкти iнтелектуальноСЧ власностi можуть використовуватися i використовуються вiдповiдно до СЧх характеру так само, як обСФкти звичайного права власностi.
Проте СФ одна особливiсть використання результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi, яка не властива обСФктам звичайного права власностi. Йдеться про виключення iз загального правила, за яким результат творчостi може бути використаний лише за дозволом його творця чи правонаступника. Закони про iнтелектуальну власнiсть УкраСЧни передбачають ряд випадкiв, коли використовувати результат iнтелектуальноСЧ дiяльностi можна без дозволу його власника. Усi цi випадки передбаченi чинним законодавством i так зване вiльне використання маСФ вiдповiдати вимогам закону. ДопускаСФться також i примусове лiцензування використання творiв чи iнших обСФктiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi.
Використання результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi за загальним правилом здiйснюСФться лише на платнiй основi. Користувач маСФ сплатити власнику результату певну винагороду. Але не можна стверджувати, що це особливiсть iнтелектуального права власностi. [2]
ОбСФкти звичайного права власностi також передаються iншим особам у користування, як правило, за плату.
Отже, така правомочнiсть субСФкта власностi, як право використання обСФкта на свiй розсуд, нiчим не вiдрiзняСФться вiд цiСФСЧ ж правомочностi субСФкта права iнтелектуальноСЧ власностi.
Слiд зазначити, що право використання результату iнтелектуальноСЧ дiяльностi, на нашу думку, СФ чи не найширшою правомочнiстю субСФкта взагалi права власностi i субСФкта права iнтелектуальноСЧ власностi зокрема. Саме через використання власник зазначеного обСФкта одержуСФ очiкуванi ним вигоди, прибуток тощо.
Право розпорядження це правомочнiсть, яка також властива праву iнтелектуальноСЧ власностi. Вона полягаСФ в тому, що субСФкт права iнтелектуальноСЧ власностi маСФ право визначити правову долю результату творчостi, що належить йому. Право розпорядження в субСФктивному розумiннi це закрiплена в нормах права можливiсть визначити юридичну чи фактичну долю майна. Такi правомочностi, як володiння i користування, часто передаються власником iншим особам, якi здiйснюють зазначенi правомочностi вiд iменi власника. Право розпорядження це така правомочнiсть, яку за загальним правилом здiйснюСФ особисто власник. Проте чинне законодавство передбачаСФ винятки з цього загального правила, коли розпорядження майном здiйснюють iншi особи. Цi винятки стосуються i права iнтелектуальноСЧ власностi.
Право розпорядження реалiзуСФться власником шляхом припинення або обмеження належного йому права власностi. "асник може передати своСФ право власностi на майно, у тому числi i на обСФкти iнтелектуальноСЧ власностi, iншим особам (продати, подарувати, обмiняти тощо)2. "асник може обмежити своСФ право власностi. Так, вiдповiдно до ЦК УкраСЧни у випадках i в порядку, встановлених законодавчими актами УкраСЧни, дiяльнiсть власника може бути обмежено або припинено, або власника може бути зобовязано допустити обмежене користування його майном iншими особами. Але це припинення чи обмеження примусове, воно може бути вчинене i самим власником. Так, власник сам може встановити сервiтут на користь iншоСЧ особи, чим обмежуСФ своСФ право власностi (статтi 401405 ЦК УкраСЧни).
У змiст правомочностi розпорядження майном входить також право власника вiдмовитися вiд свого права шляхом викидання або знищення належних йому речей. Право розпорядження майном власник може також передавати iншим особам. Так, через зайнятiсть, похилий вiк або нездоровя власник може передати своСФ право розпорядження iншим особам. Розпорядження майном може також бути реалiзовано примусово, наприклад, при конфiскацiСЧ i реквiзицiСЧ.
Цi загальнi положення стосуються i права iнтелектуальноСЧ власностi. "асник може вчиняти будь-якi цивiльно-правовi правочини, спрямованi як на використання обСФкта права власностi, так i на розпорядження. Так, вiдповiдно до Закону УкраСЧни "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" право власностi на винахiд (корисну модель) засвiдчуСФться патентом. Стаття 28 цього Закону надаСФ власнику патенту право передавати на пiдставi договору право власностi на винахiд (корисну модель) будь-якiй особi, яка стаСФ правонаступником власника патенту. Вiн маСФ право дати будь-якiй особi дозвiл (видати лiцензiю) на використання винаходу (корисноСЧ моделi) на пiдставi лiцензiйного договору, тобто обмежити своСФ пр