РДвропейська перспектива тАУ украСЧнське покликання
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
атична Росiя обрала свою недемократичну альтернативу принаймнi в осяжнiй перспективi.
Безумовно, що Росiя СФ принциповим чинником для УкраСЧни, але не можна забувати про те, якi важелi впливу на мiжнароднiй аренi можуть бути в РосiСЧ. ВВП РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ менше, нiж у таких краСЧн, як Швейцарiя або Нiдерланди. У першу й останню чергу, Росiя маСФ у своСФму розпорядженнi природнi ресурси, нафту i газ. Можна також вiднести до стратегiчно важливого сектора залишки колишньоСЧ радянськоСЧ воСФнноСЧ промисловостi й аерокосмiчноСЧ галузi, ядерного арсеналу. Полiтичнi ресурси зводяться до деяких привiлеСЧв, що дiсталися вiд СРСР у спадщину зокрема, постiйне членство в Радi Безпеки ООН. Саме цi фактори, а вони СФ вiдверто обмеженими, матерiально детермiнують зовнiшньополiтичну лiнiю РосiСЧ [19]. РЖз розпадом СРСР Росiя назавжди втратила своСЧх союзникiв iз органiзацiСЧ Варшавського договору й прибалтiйськi краСЧни. Це практично вiдрiзало Росiю вiд торговельних i вiйськових портiв у Балтiйському морi. Вихiд зi складу iмперiСЧ УкраСЧни, Бiлорусi i Молдови призвiв до втрати РосiСФю проток до РДвропи. РЖ якщо втрата Польщi, Угорщини й Чехословаччини справдi зменшила економiчне навантаження на iмперiю, то вiдхiд УкраСЧни, Прибалтики, Молдови й Бiлорусi означав створення навколо РосiСЧ сiроСЧ зони, яка за певних умов маСФ всi шанси трансформуватись у територiю НАТО, а з часом РДС. У цьому випадку на заходi Росiя буде межувати з НАТО i в перспективi з РДС, новим утворенням з колосальним ресурсним i геопозицiйним потенцiалом, а на сходi з такими монстрами, як Китай, Японiя i США [20].
Росiйська полiтична система РосiСЧ знову в руСЧнах, а саме суспiльство перетворюСФться на невiльника державноСЧ влади. Захiднi полiтики мусять тепер вирватися з полону власних помилок, позбутися спроб видати бажане за дiйсне, а також вiд помилковоСЧ стратегiчноСЧ оцiнки внутрiшньоСЧ та зовнiшньоСЧ полiтики Кремля. Вiдповiддю Заходу на таку полiтику Москви маСФ стати поступове розширення НАТО та РДвросоюзу, поки до цих органiзацiй у тiй або iншiй формi не увiйдуть краСЧни, якi знаходяться в безпосереднiй близькостi вiд них: УкраСЧна, Бiлорусь, Молдова, Грузiя й Азербайджан.
РДвроатлантичний свiт мусить не допустити, щоб у пострадянських республiках повторився досвiд РосiСЧ, яка пережила поразку прозахiдних полiтичних сил [21]. Певною вiдповiддю на цей виклик стала спроба РосiСЧ започаткувати так званий РДдиний Економiчний Простiр. Творцi РДЕП стали жертвами iлюзiй, що широко поширенi в росiйському та украСЧнському суспiльствi. У РосiСЧ багато хто думаСФ, що УкраСЧна повинна знову виконати свою мiсiю збирача росiйських земель. В останнi роки iснуСФ думка, що за це збирання можна навiть заплатити. Наприклад, створити зону вiльноСЧ торгiвлi без усяких вилучень, тобто з низькими цiнами на енергоносiСЧ й правом СЧхнього реекспорту, збором ПДВ за мiiем проживання споживача нафти та газу й вiльним допуском на росiйський ринок продукцiСЧ украСЧнських металургiв.
Правда життя полягаСФ в тому, що нiяких економiчних чи полiтичних умов для збирання спадщини СРСР не iснуСФ. Водночас, слiд зазначити, що пострадянський простiр iснуСФ у двох рiзних вимiрах. РЖ вимiри цi геть не збiгаються. Один iз них економiко-юридичний. У ньому СНД СФ органiзацiСФю-примарою, наявною лише на паперi. Але СФ ще й вимiр полiтико-психологiчний. РЖ отут такого враження не виникаСФ: партнери РосiСЧ за Спiвдружнiстю так i залишаються для неСЧ не iноземними краСЧнами, а республiками СНД. Для багатьох громадян цих краСЧн нашою краСЧною залишаСФться СНД. Дванадцять рокiв тому iснувало двi концепцiСЧ СНД украСЧнська та росiйська. УкраСЧнська полягала в тому, що Спiвдружнiсть СФ iнструментом цивiлiзованого розлучення. Згiдно ж з росiйською СНД мала бути свого роду видозмiною СРСР, певним його замiнником, змогою для колишнiх нацiональних республiк вiдчути себе незалежними, набути всiх регалiй суверенних держав, залишаючись насправдi пiд патронатом РосiСЧ. РЖ якщо в економiко-юридичному вимiрi перемогла украСЧнська концепцiя, то в полiтико-психологiчному безумовно, росiйська. Саме вона стала засадною для пiдтримки iснування СНД. Втiленням росiйськоСЧ концепцiСЧ СФ наполегливе переконування громадян у тому, що iснування окремих держав СФ протиприроднiм i тимчасовим [22]. Живленням саме росiйського пiдходу СФ, за слушним виразом Р.Кися, так звана Азопа. В СЧСЧ межах перебуваСФ сьогоднi не тiльки Донецьк, Горлiвка чи Кривий Рiг, але й також КиСЧв, Львiв та УжгородтАж УкраСЧна сьогоднi реально не виокремлена ще iз своСФСЧ занурености (i на макрорiвнi, i на сублокальних рiвнях, i на всiх стратифiкацiйно-ТСрупових рiвнях) у цивiлiзацiйно-культурний конгломерат Азопи. Врештi-решт те, що у дуже схожий спосiб базарять (i, фактично, про те саме базарять) та тi самi моделi приколiв чи схеми сперечальностi (навiть iз тими самими iнтонацiями) вжиткують i в Хабаровську, й у Горлiвцi, й у Львовi, й у коридорах якогось новоспеченого у Рязанi коледжу, й у коридорах нацiонального унiверситету iм. Т.Шевченка засвiдчуСФ тiльки те, що Азопа, яко певне цивiлiзацiйно-культурне поле (а не лише штучний, мертвонароджений есенгiвський конТСломерат) це СФ безумовна реальнiсть [23]. Росiйський фактор СФ i, очевидно, лишатиметься вельми суттСФвим у внутрiшнiй полiтицi УкраСЧни. РЖ це зрозумiло, оскiльки й нашi народи, й нашi громадяни СФ повязаними. Pосiйський вплив на внутрiшню полiтику УкраСЧни СФ багатогранним i досить часто переходить межi. Це можна назвати втручанн?/p>