РДвропейська перспектива тАУ украСЧнське покликання
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
илишина, в УкраСЧнi треба полiпшити законодавство з метою заохочення iноземних iнвестицiй та залучення внутрiшнiх заощаджень. ВВП УкраСЧни мiг би зростати на 10% рiчних. Якщо ВВП щорiчно збiльшуСФться на 10%, вiн подвоюСФться за сiм рокiв. У вiсiм разiв за 21 рiк. РЖ тодi УкраСЧна економiчно не СФ перевантаженою для РДвросоюзу. А до 2028 року УкраСЧна могла б збiльшити ВВП у 16 разiв [13].
Водночас, слiд зауважити, що вiдсутнiсть зовнiшньополiтичноСЧ визначеностi, так звана багатовекторнiсть, СФ певною мiрою обумовленою внутрiшнiми чинниками. Проблема нашоСЧ влади полягаСФ не в розчленованостi зовнiшньоСЧ полiтики мiж Сходом i Заходом, бо по сутi вона мусить бути активною й рiзною на захiдному i на схiдному напрямi. Бiда наша це дволикiсть внутрiшньоСЧ полiтики, яка заохочуСФ до постiйного роздвоСФння: на Сходi УкраСЧни потураСФ русифiкацiСЧ, на Заходi граСФ роль украСЧнiзатора, на Сходi береже памятники Ленiну, на Заходi благословляСФ спорудження памятникiв Бандерi [14]. Найгiрше те, що замiсть турботи про консолiдацiю, соборнiсть украСЧнськоСЧ нацiСЧ маСФмо приклади вiдвертоСЧ ворожнечi, спровокованоСЧ представниками влади.
Так вже склалося, що реальне зближення з РосiСФю в змозi позбавити УкраСЧну не лише СФвропейськоСЧ, а й будь якоСЧ перспективи. На жаль, назвати вiдносини мiж УкраСЧною й РосiСФю зрозумiлими важко. У ситуацiСЧ повноСЧ непрозоростi, за вiдсутностi будь-яких фахових дискусiй у суспiльствi державою приймалися рiшення стосовно створення РДдиного економiчного простору, якi явно не були iнiцiативою нi КиСФва, нi Мiнська, нi, тим бiльше, Астани. Громадянам так i не було надано жодного арТСументу стосовно переваг i втрат вiд вступу УкраСЧни до РДЕП. Проте посол РосiСЧ в УкраСЧнi В. Черномирдiн спростував оптимiстичнi заяви украСЧнського керiвництва про очiкування зниження тарифiв на енергоносiСЧ, створення зони вiльноСЧ торгiвлi без виняткiв. ЖодноСЧ реакцiСЧ з боку украСЧнськоСЧ влади на це не було. У груднi 2007 року пiдписано договiр про Керченську протоку, де йдеться про те, що будь-якi кораблi всiх третiх краСЧн, заходячи до украСЧнських портiв, мають питати дозволу в РосiСЧ. У РосiСЧ абсолютно вiдкрито заявляють, що договiр було пiдписано, бо вдалося вiдсторонити вiд процесу МЗС УкраСЧни. Росiйськi полiтологи, експерти, коментатори давно вже не соромляться прямо вказувати, яка саме УкраСЧна потрiбна Москвi передусiм, керована з Кремля. Величезною помилкою нинiшньоСЧ украСЧнськоСЧ влади може виявитися спроба на цьому зiграти. У всьому свiтi цiнують виконання досягнутих домовленостей. Те, що УкраСЧна, все бiльше вiдстаючи в своСФму розвитку вiд захiдних краСЧн-сусiдiв, усе бiльше й бiльше позицiонуСФ себе як другорядну й щодо РосiСЧ, навряд чи може сприяти подоланню цiСФСЧ рiзницi в розвитку [15].
РосiСЧ ближчим виявляСФться такий президент УкраСЧни, в якого з демократiСФю, свободою преси iснують певнi проблеми. Такий украСЧнський лiдер влаштовуСФ Росiю зокрема ще й тому, що вiн неминуче опиниться пiд тиском критики з боку Заходу. Пiдтримуючи такого лiдера, Росiя ставить його в певну залежнiсть.
Росiю необхiдно поважати як могутнього сусiда, як краСЧну, повязану з УкраСЧною столiттями спiльноСЧ долi. Проте полiтично слiд триматися вiд РосiйськоСЧ держави якнайдалi. Суперечностi мiж наведеними тезами немаСФ. Якщо ми хочемо зберегти власну iдентичнiсть, потрiбно зближуватися з народами, якi не мають бажання поглинути нас. Росiйський полiтичний лад iстотно вiдрiзняСФться вiд СФвропейського. Рiзниця визначаСФться не конституцiСФю, а характером суспiльства. Наслiдки панування радянського ладу iстотнi: високий ступiнь залежностi основноСЧ маси населення вiд держави, вiдсутнiсть розвинутих громадських iнститутiв [16].
Практика останнiх рокiв довела, що демократизацiя та помiркована зовнiшня полiтика вРосiСЧ аж нiяк не взаСФмоповязанi, отожпотурання СЧСЧ iмперським амбiцiям тiльки шкодить росiйському суспiльству [17]. Росiйський письменник В. РДрофСФСФв вiдзначив, що архаСЧчнiсть росiйського народу, полягаСФ в тому, що вiн виявляСФ iнстинкти, властивi доiндустрiальному сiльському суспiльству. Такий народ любить владу, аТСресiю, окрик, владу чоловiка над жiнкою й хамство. Збереглася любов до сплескiв розгнузданого хамства. Як завжди, на Русi любили сплеск пяного куражу, коли героСФм ставав той, хто бiльше iнших вiдзначався в пиятицi i всяких гидотах. Цю архаСЧчнiсть не врахували на початку 1990х, тому всi реформiсти зiйшли з дистанцiСЧ. До того додаСФться ще одне дивне явище: сполучення архаСЧки з розгулом попси. Щось подiбне спостерiгаСФться в Африцi, у Мексицi, у Непалi, але в РосiСЧ СФ дуже iстотна особливiсть у росiян зник моральний стрижень. Спотворена унiкальна рiч: архаСЧка, що не маСФ морального обТСрунтування. У Мексицi вона спираСФться на католицизм, в Африцi СЧСЧ скрiплюють традицiйнi цiнностi, в РосiСЧ моральний стрижень був знищений комунiзмом, а потiм був зруйнований i комунiзм. Виходить вакуум у квадратi [18].
Сучасна росiйська держава позбавляСФ громадян приводу до активностi або ця активнiсть залишаСФться в руслi державноСЧ полiтики. Це дуже нагадуСФ тоталiтарну державу зразка СРСР чи нацистськоСЧ Нiмеччини, коли соцiальна активнiсть полягала в акцiях пiдтримки полiтики ПартiСЧ i Уряду. Те ж саме стосуСФться й iнформацiйноСЧ полiтики сучасноСЧ росiйськоСЧ влади, яка практично не залишила в росiйському ефiрi не пiдконтрольних СЧй телеканалiв. Приреченiсть обирати Путiна, який уже впевнений, як i всi росiяни, що вiн знову буде обраний президентом, i робить майбутнi вибори несправедливими. Нинiшня недемокр