РДвропейська перспектива тАУ украСЧнське покликання
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?оСЧ полiтики УкраСЧни з метою створення сприятливих зовнiшньополiтичних умов для прогресивного економiчного i соцiального розвитку УкраСЧни; запобiгання втручанню у внутрiшнi справи УкраСЧни i вiдвернення посягань на СЧСЧ державний суверенiтет i територiальну цiлiснiсть з боку iнших держав; забезпечення повноправноСЧ участi УкраСЧни в загальноСФвропейськiй та регiональних системах колективноСЧ безпеки, набуття членства у РДвропейському Союзi та ОрганiзацiСЧ Пiвнiчноатлантичного договору [5]. Тобто, тепер i на законодавчому рiвнi була чiтко закрiплена стратегiчна мета нашоСЧ держави набуття членства в РДС i НАТО. Причому таке доленосне рiшення було ухвалене конституцiйною бiльшiстю украСЧнського парламенту за нього проголосували 319 народних депутатiв УкраСЧни при трьох проти. Що цiкаво проти цього рiшення не проголосував жоден представник КПУ, партiСЧ, котра, як вiдомо, перебуваСФ в авангардi противникiв розширення НАТО на схiд. Серйозними кроками на шляху до СФвроатлантичноСЧ iнтеграцiСЧ нашоСЧ краСЧни стало пiдписання Плану дiй УкраСЧна-НАТО й Цiльового плану УкраСЧна-НАТО на 2007 рiк, пiдготовка такого ж Цiльового плану на 2004 рiк документiв, згiдно з якими держава, про яку йдеться, не тiльки взяла на себе конкретнi зобовязання (80% яких СФ внутрiшнiми заходами самоСЧ УкраСЧни), а й створила реальнi механiзми контролю СЧхнього виконання спiльно з краСЧнами-членами Альянсу. Враховуючи, що варiантiв фактично лише два НАТО або Органiзацiя договору про колективну безпеку краСЧн СНД, то вибiр виглядаСФ безальтернативним СФвроатлантичний, а не СФвразiйський напрям iнтеграцiСЧ. Але впевненостi, що справдi УкраСЧна остаточно поставила на вступ до НАТО, немаСФ. Як немаСФ вiдповiдi стосовно того, що стоСЧть за багатьма декларацiями й ухваленими документами обмiркована i прорахована стратегiя, готовнiсть не на словах, а на дiлi наближатися до стандартiв краСЧн, якi входять до Альянсу, рiшучiсть у виконаннi взятих на себе зобовязань щодо глибоких полiтичних, економiчних, вiйськових, соцiальних перетворень, чи рiшення тактичного характеру, котре може бути змiнене. Однозначну позитивну вiдповiдь сьогоднi, незважаючи на всi зовнiшнi атрибути й динамiку СФвроатлантичноСЧ iнтеграцiСЧ УкраСЧни, дати складно. РДвроатлантична iнтеТСрацiя УкраСЧни це, насамперед, наближення до СФвропейських полiтичних, соцiально-економiчних стандартiв, норм i принципiв демократiСЧ. Шлях до НАТО пролягаСФ через консенсус усiх гiлок влади, консолiдацiю полiтичних сил i громадян УкраСЧни. Найближчий рiк, котрий СФ ключовим для визначення розвитку УкраСЧни не на одне десятилiття вперед, буде вирiшальним i у вiдповiдi на питання про перспективи нашоСЧ краСЧни увiйти до демократичноСЧ, цивiлiзованоСЧ СФвроатлантичноСЧ спiльноти. Якщо украСЧнський народ, його елiта гiдно дадуть вiдповiдi на виклики iсторiСЧ, тiльки тодi можна буде ствердно вiдповiсти, що точка повернення до минулого СФ пройденою [6].
Проте, досвiд спiвпрацi УкраСЧни з багатьма мiжнародними органiзацiями свiдчить, що на вiдмiну вiд останнiх достатньо вимогливих до своСЧх партнерiв, украСЧнський уряд не в станi грати за правилами (характерний приклад хронiчна неспроможнiсть вступити до СвiтовоСЧ ОрганiзацiСЧ Торгiвлi) [7]. На цьому фонi нещодавнi намагання Голови ВерховноСЧ Ради В. Литвина запевнити представникiв ПАРРД, що УкраСЧна виконала майже всi своСЧ зобовязання перед Радою РДвропи, що пiдтверджуСФ СФвропейський вибiр нашоСЧ краСЧни, виглядають непереконливо. Адже виконати всi зобовязання i не тiльки формально, а й реально, УкраСЧна мала в трирiчний термiн пiсля набуття членства, тобто наприкiнцi 1998 року. Спрощене ставлення до мiжнародних зобовязань держави, несамокритичнiсть вже давно стали звичними для чiльних державних посадовцiв. У Посланнi Президента до ВерховноСЧ Ради УкраСЧни у квiтнi 2007 року зазначаСФться: Прагнення УкраСЧни бути визнаною СФвропейською державою ТСрунтуСФться на спiльному iз захiдним свiтом розумiннi та баченнi суспiльних цiнностей. Створення громадянського суспiльства, розвиток демократичних iнституцiй, забезпечення прав i свобод людини виступають прiоритетними нацiональними iнтересами УкраСЧни, якi визначено ще на початку СЧСЧ утворення як незалежноСЧ державитАж [8].
Членство в РРД, укладення угод з РДвропейським Союзом та НАТО за своСЧм змiстом набагато ширшi, нiж класичнi мiжнароднi договори про спiвпрацю i мiстять деталiзованi зобовязання щодо розвитку нацiональноСЧ полiтичноСЧ, економiчноСЧ та правовоСЧ системи. За це ж виступаСФ демократична опозицiя, яка СФ суттСФво обмеженою у своСФму впливi на владу. МаСФмо феномен сучасноСЧ УкраСЧни: намiри влади здiйснити демократичнi реформи найбiльш чiтко i категорично зафiксованi не у внутрiшнiх, а в мiжнародних документах. В них позначенi принциповi позицiСЧ. СуттСФвим СФ ще й те, що у мiжнародних документах, попри СЧхню дипломатичну форму, мiститься значно адекватнiша, правдива оцiнка реального рiвня демократiСЧ в УкраСЧнi, стану СЧСЧ полiтичноСЧ системи. Мiжнародна спiвпраця передбачаСФ певнi механiзми контролю за виконанням зобовязань, якi унеможливлюють дезiнформацiю та мiстифiкацiю, якi СФ широко присутнiми у внутрiшньополiтичнiй практицi [9].
РДвропейський Союз ще в 1999 роцi прийняв Спiльну стратегiю щодо УкраСЧни. В нiй, зокрема, зазначено, що стратегiчне партнерство мiж РДС та УкраСЧною, яке ТСрунтуСФться на спiльних цiнностях та iнтересах, СФ життСФвим фактором змiцнення миру, стабiльностi та процвiтання в РДвропi. Свобода, незалежнiсть i стабiльнiсть УкраСЧни вiдносяться до найбi?/p>