Естетичне виховання
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Естетичне виховання
Змiст
1. Предмет естетики. Структура естетичного знання. ФункцiСЧ естетики
2. Структура естетичного знання
3. Естетичне та його основнi форми
4. Виникнення, соцiальна сутнiсть i основнi правила етикету
5. Специфiка естетичного виховання
Список лiтератури
1. Предмет естетики. Структура естетичного знання. ФункцiСЧ естетики
Слово естетика - грец. походження, в перекладi означаСФ "що маСФ вiдношення до чуттСФвого пiзнання". Термiн естетика увiйшов у науку в сер. ХУШ ст. вперше його вжив нiмецький фiлософ А. Баумгартен для позначення нового роздiлу фiлософiСЧ. Це слово закрiпилося у фiлософськiй термiнологiСЧ i вже з ХУШ ст. естетику почали розумiти як науку, що вивчаСФ або "фiлософiю прекрасного", або "фiлософiю мистецтва". У естетикiв зявився свiй власний предмет вивчення. Естетика розглядаСФ чуттСФве пiзнання навколишньоСЧ дiйсностi i маСФ справу з СЧСЧ рiзними сторонами: з природою, суспiльством, людиною та СЧСЧ дiяльнiстю в самих рiзних життСФвий сферах, аж до виробничоСЧ. Так, естетично ми оцiнюСФмо красивi квiти, величнi будiвлi, спрямованi увись куполи храмiв, технiчнi обСФкти (компютери, автомобiлi i.), створенi працею людини, високi моральнi вчинки людей, прекраснi твори мистецтва. Про людей, чутливих до краси, ми говоримо, що вони надiленi естетичним почуттям. Сам процес подiбного сприйняття ми називаСФмо естетичним сприйняттям, результатом якого СФ естетичне переживання.Т. ч. естетичнi почуття, естетичнi переживання, естетичнi насолоди виступають як прояв естетичного ставлення до предметiв або явищ дiйсностi. Всiлякi естетичнi вiдносини, що виникають у людини (соц. групi, про-ва) до дiйсностi, можна вiднести до загального поняття "естетичне". Природу естетичного вивчаСФ наука естетика. Дослiдження естетичного припускаСФ аналiз найбiльш загальних характеристик, притаманних прекрасного, пiднесеного, трагiчного i т.п. Крiм того природи породження цих явищ у свiдомостi людини, в естетичних сприйняттях, уявленнях, iдеалах, поглядах i теорiях, а також природу естетичних цiнностей. Одним з основних питань, що входять в коло вивчення естетики, СФ мистецтво. Естетика дослiджуСФ загальнi закономiрностi розвитку мистецтва, якi у рiзних його видах. Вона вивчаСФ i сам процес мистецтв. творчостi, а також процес художнього сприйняття мистецтва i т.д. Мистецтво iснуСФ лише в соцiально-комунiкативнiй системi "художник - мистецтво - публiка" або "мистецтв. Творчiсть - мистецтво - художнСФ сприйняття". У предмет естетики як науки включаються такi проблеми, як "художник", "художня мова" "художнСФ сприйняття", "художня оцiнка", "художнiй смак" та iн. Перерахованi проблеми та СЧх включення в предмет естетики зобовязуСФ нас розглянути взаСФмозвязок "художнього" i "естетичного".
Поняття "художнСФ" маСФ вiдношення до мистецтва, дiяльностi художника, до сприйняття мистецтва, до оцiнки творiв мистецтва i т.д. Але СФ естетичнi явища, цiнностi, процеси не володiють художнiм характером, наприклад, естетичне сприйняття природи, поведiнки, побутовоСЧ сфери, утилiтарних форм людськоСЧ дiяльностi. "ХудожнСФ" слiд розглядати як прикметник вiд iменника "мистецтво". Художня потреба - це потреба у мистецтвi; художня оцiнка - це оцiнка мистецтва; художня творчiсть - це створення мистецтва, художнСФ сприйняття - це сприйняття мистецтва i т.д.
ХудожнСФ, як маСФ вiдношення до мистецтва СФ видом естетичного як роду; художня дiяльнiсть - вид естетичноСЧ дiяльностi, художнСФ - вид естетичного. Категорiя естетичного характеризуСФ всю широту i розмаСЧття прекрасного i потворного, трагiчного i комiчного, пiднесеного i ницого з СЧх модифiкацiями у природному та соцiальному середовищi, в мистецтвi i в утилiтарних видах дiяльностi. Ми не знаСФмо жодного художнього явища (музичного, лiтературного, живописного), яке б не володiло естетичною природою, не було б прекрасним чи потворним. Позитивно естетичних чи негативно естетичним та iн., але ми знаСФмо естетичнi явища, якi не мають художньоСЧ породою (краса флори i фауни, фiзичного вигляду людини, неорганiчнi предмети i т.д.).
Естетика вивчаСФ i цiннiсне ставлення людини до дiйсностi (прекрасне, потворне, сатиричний, зворушливе, гумористичне, трагiчне, комiчне, високе та iн.) Крiм того, естетика дослiджуСФ закономiрностi естетичноСЧ дiяльностi суспiльства, закономiрностi естетичного освоСФння дiйсностi людиною i т.д. Аналiз естетичноСЧ дiяльностi дозволяСФ зрозумiти, як людина творить, створюСФ прекрасне в життi i як вiн споживаСФ (сприймаСФ) його.
РЖншими словами, естетика вивчаСФ субСФкти творчостi та сприйняття (художник, публiка, спiвавтор, iмпровiзатор, виконавець, критик), обСФкти творчостi i сприйняття, засоби, процеси i результати естетичноСЧ творчостi i сприйняття. Т. ч., розглянутi нами питання i складають предмет естетики. Естетика - фiлософська наука, вона народилася в надрах фiлософiСЧ та зберiгаСФ з нею тiсний звязок. Якщо фiлософiя вивчаСФ найбiльш загальнi закони природи, суспiльного розвитку та мислення, то естетика вивчаСФ найбiльш загальнi закони розвитку мистецтва, а також естетичного ставлення людини до свiту. Естетика, ставши самостiйною наукою (др. пол. ХУШ ст.) ПродовжуСФ брати основнi методологiчнi положення з фiлософiСЧ. Естетика повязана з багатьма громадськими, фiлософськими, гум?/p>