Естетичне виховання
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
роханням про будь-яку послугу i самому бути вдячним за послугу;
3. проявляти спiвчуття людинi в його невдачах; роздiляти з ним радiсть успiху, виявляючи це у вiдповiдних формах. Пропонувати людинi своСЧ послуги i допомогу у можливих формах;
4. берегти робочий i вiльний час iнших людей, не витрачати його на беззмiстовнi, порожнi розмови i у жодному разi не примушувати людину чекати тебе;
5. розмовляти мовою, зрозумiлою бiльшостi присутнiх (усiм), не допускати перешiптування в присутностi iнших або ж розмови незрозумiлою для них мовою;
6. не смiятися безпричинно у присутностi людей, не давати СЧм привiд думати, що ви смiСФтеся над ними;
7. намагатися не помiчати фiзичних вад iнших людей, не роздивлятися i не розпитувати людину про них;
8. не допускати нiяких погроз по вiдношенню до людини, у тому числi фiзичних дiй;
9. бути терплячим до думок iнших, СЧхнiм смакам, не допускати приниження гiдностi того, чиСЧ смаки не вiдповiдають вашим;
10. терпляче вислуховувати того, хто говорить, не перебиваючи його i виявляти iнтерес до його думок;
11. не навязувати спiврозмовниковi тему розмови про себе як найцiкавiшу, прагнути бiльше слухати i розпитувати нiж говорити самому;
12. не пiдкреслювати своСФСЧ участi у наданiй послузi, якою б важливою вона не була, не вимагати взаСФмноСЧ послуги;
13. стежити за своСЧм зовнiшнiм виглядом, акуратнiстю, чистотою, памятаючи,
14. що неохайнiсть, неакуратнiсть, неповага до себе - це форма неповаги до iнших людей, нехтування його думками;
15. не привертати до себе увагу екстравагантнiстю свого зовнiшнього вигляду.
Цi правила виражають загальну форму поваги до людей в цiлому. Але правила можуть по-рiзному проявлятися i диференцiюватися в залежностi вiд конкретних умов, ситуацiй i характеру спiлкування. Але все це стосуСФться лише до форми. Змiст у всiх випадках маСФ розкривати повагу, доброзичливiсть i увага до людей. Найбiльш важливим показником стану людини на службi СФ його душевний комфорт, у створеннi якого особливе мiiе займаСФ культура службових вiдносин, так як кожен працiвник бiльшу частину свого життя проводить на роботi, в оточеннi людей, i повязаний з ними спiльною справою. Тому певну роль тут повиннi вiдiгравати норми службового етикету, який визнаний регулювати взаСФмовiдносини мiж людьми, обСФднаними спiльною справою. Якщо етикет мiстить правила спiлкування усiх людей i у всiх ситуацiях. Те правила службового етикету дiють у бiльш вузькiй сферi - вони визначають порядок поведiнки працiвникiв при виконаннi ними професiйних обовязкiв. Службовий етикет диктуСФ нам той стиль спiлкування, тi норми ввiчливостi, якi сприяють створенню в колективi здоровоСЧ морально-психологiчноСЧ атмосфери.
5. Специфiка естетичного виховання
Мета естетичного виховання - i, в кiнцевому рахунку самоцiль суспiльного розвитку - людина, що розкрив у собi повноту своСЧх сутнiсних сил, унiверсальна гармонiйна особистiсть. Людина долаСФ вiдчужене ставлення до всього в життi, а значить i вiдчуження своСФСЧ iстинноСЧ сутностi, i зможе ставитися до самого себе як до iстоти унiверсального i тому вiльному. У найбiльш широкому сенсi естетичне виховання розумiють як якiсну змiну рiвня естетичноСЧ культури обСФкта виховання, яким може бути як окрема особистiсть, так i соцiальна група i суспiльство в цiлому. Воно триваСФ протягом усього життя людини, усуваючи протирiччя у невiдповiдностi мiж рiвнем естетичноСЧ культури людства володiнням цiСФю культурою (естетичним досвiдом) окремою особистiстю у кожний конкретний перiод СЧСЧ життСФдiяльностi.
Змiст естетичного виховання, його будова суперечливi та багаторiвневi. Специфiку естетичного виховання складають тiльки йому властивi характернi риси: - естетичне виховання системно, воно завжди цiлеспрямовано. Здатнiсть естетичного ставлення людини до свiту. Кiнцевий результат повязаний з формуванням особистостi творчоСЧ, само - цiнною та соцiально цiнною, яка маСФ високоСЧ естетичноСЧ культурою;
1. механiзм естетичного виховання як передача досвiду та навичок, набутих суспiльством, причому результативнiсть цього процесу зумовлена усiСФю сукупнiстю соцiальних якостей особистостi та суспiльства;
2. форми естетичного виховання мiнливi: ускладнюСФться в мiру його розвитку i триваСФ постiйно;
3. естетичне виховання повязане з iншими аспектами розвитку суспiльства: економiчнi кризи, соцiальна невлаштованiсть людей, голод, хвороби, безправя - барСФри на шляху збереження безперервностi естетичного виховання; естетичне виховання передбачаСФ не тiльки освоСФння правил, естетичних норм, естетичних знань, але i естетична дiяльнiсть людини, його участь у процесi естетичного перетворення дiйсностi. Поза суспiльноСЧ системи виховання естетичне позбавляСФться своСФСЧ перспективи. У безправовому суспiльствi завжди СФ загроза манiпулювання суспiльною свiдомiстю, використовуючи прийоми i методи естетичного виховання. РЖсторiя нашоСЧ краСЧни показала, що, декларуючи важливiсть естетичного виховання, державна полiтика сприяла створенню обСФктивних обставин, якi визначили непотрiбнiсть високого рiвня естетичного розвитку особистостi. Вiдповiдно, рiвень естетичного виховання народу був в бiльшостi своСЧй украй низький, i держава, використовуючи засоби естетичного впливу, особливо мистецтво, формувала мiфологiзовану свiдомiсть, яка спотворювало адекватне сприйняття дiйсностi. Тому одним iз завдань суспiльного розвитку демократичноСЧ держави зав?/p>