Естетичне виховання
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В°нiтарними науками. Естетика тiсно повязана з етикою.
Моральний момент входить у саму суть естетичного ставлення людини до дiйсностi. ВзаСФмовiдносини людей - це основа будь-якого художнього твору. Естетика виступаСФ методологiчною основою i для ряду нових наук, що видiлилися з неСЧ: технiчноСЧ естетики, естетики побуту, естетики поведiнки. Естетика - це наука про естетичне, про сутнiсть i законах естетичного пiзнання та естетичноСЧ дiяльностi людини, наука про загальнi закони розвитку мистецтва.
2. Структура естетичного знання
Естетика - цiлiсна система наукового знання, якiй притаманна струнка структура, що включаСФ 3 основнi роздiли: - про природу обСФкта естетичноСЧ оцiнки i видах естетичноСЧ цiнностi (продукти виробництва, явища природи, людина, художнi цiнностi тощо); - про природу естетичноСЧ свiдомостi i його формах (естетичнi почуття, iдеали, смаки, погляди та теорiСЧ); - про природу естетичноСЧ дiяльностi та СЧСЧ видах (художнСФ конструювання або дизайн, художня творчiсть, естетичне виховання.). Структура естетичного знання передбачаСФ i наявнiсть складноСЧ системи естетичних категорiй та понять. Естетичнi категорiСЧ - вузловi поняття в iсторiСЧ освоСФння людиною дiйсностi за "законами краси". У них вiдображенi основнi типи естетичного ставлення людини до навколишнього свiту, узагальненi суттСФвi естетичнi властивостi предметного свiту. До естетичним категорiй належать: прекрасне, потворне, трагiчне, комiчне, низьке, високе, змiст i форма в мистецтвi, стиль, художнiй метод, художнiй образ i т.д. Крiм естетичних категорiй, до структурних елементiв естетики як науки належать естетичнi поняття, якi не мають такого широкого змiсту i значення. В одних випадках естетичнi поняття вiдображають певнi сторони основних естетичних категорiй (наприклад, красиве, гармонiйне, звершено - прояв естетичноСЧ категорiСЧ "прекрасне"), в iнших - характеризують вiдтiнки естетичних властивостей, цi поняття не мають узагальнюючого значення (наприклад, чудове, чарiвне, чудове - прекрасне; сумне, скорботне, сумне - трагiчне i iн.) Всi категорiСЧ i поняття естетики тiсно мiж собою взаСФмоповязанi, мiж ними iснуСФ логiчний звязок та пiдпорядкованiсть. Естетика як система знання включаСФ i естетичнi закони. Естетичнi закони-це закони естетичноСЧ дiяльностi, закони мистецтва як форми суспiльноСЧ свiдомостi, закони художньоСЧ творчостi, закони художнього процесу, закони художнього сприйняття, закони естетичного виховання та iн. Т. ч. естетика являСФ собою систему законiв, категорiй, понять, дослiдження яких i розкриваСФ СЧСЧ змiст. Жодна наука не можлива без свого методу пiзнання; одним з методiв естетики СФ iсторизм. РЖдеСЧ ??iсторизму пронизують дану науку. Принцип iсторизму - потреба адекватно розглянути свiй предмет, наприклад, нинiшнiй стан мистецтва i його сучаснi закони розумiються як стали, iсторично виникли, а його майбутнiй стан - як утворюСФться в протiкаСФ на наших очах мистецькому процесi. РЖнший метод естетики - структуралiзм. Наприклад, структуралiзм даСФ можливiсть розглянути художнiй процес як певну систему, що складаСФться з безлiчi елементiв, взаСФмозалежних i взаСФмообумовлених.
Розгляд предмета i структури естетики даСФ можливiсть розкрити СЧСЧ функцiСЧ, найважливiшими з яких СФ свiтоглядна, пiзнавальна, формуюча, методологiчна. Естетика потрiбна художниковi. Вона СФ свiтоглядною основою для його творчоСЧ дiяльностi. Художник може iнтуСЧтивно використовувати закони естетики, не осягнувши СЧх у теоретичнiй формi, а отримавши з самого художнього процесу, з досвiду попередникiв i сучасникiв. Коли художник зустрiчаСФться зi складною творчим завданням, намагаСФться знайти вихiд з творчоСЧ кризи, вiн не може керуватися тiльки iнтуСЧцiСФю i повинен спиратися на глибокi знання естетики. Свiтогляд не тiльки керуСФ талантом i майстернiстю, воно й саме формуСФться пiд СЧх впливом у процесi творчостi. Безпосередньо впливаСФ на творчiсть та сторона свiтогляду, яка виражаСФться в естетичнiй системi, свiдомо або стихiйно реалiзуСФться В образах. Як правило, творчiсть i осмислення його законiв йдуть рука об руку. Аристофан, Леонардо да Вiнчi, Шекспiр, МольСФр, Гете, Шиллер, ДостоСФвський, Пушкiн, Толстой, Франко не тiльки великi майстри мистецтва, але i великi дослiдники його таСФмниць. Естетика спрямовуСФ розвиток мистецтва, в цьому СЧСЧ величезне значення. Естетика позначаСФться i на творчостi художника. Знання СЧСЧ законiв сприяСФ свiдомому вiдношенню до художньоСЧ творчостi, в якому поСФднуються дар i навик. Естетика несе знання людям, дозволяСФ оволодiти основними властивостями i законами розвитку естетичного, познайомитися з рiзними естетичними концепцiями та iн У цьому розкриваСФться пiзнавальна функцiя естетики. Людина з розвиненим естетичним свiдомiстю глибше сприймаСФ мистецтво, яке доставляСФ людям одне з вищих духовних переживань - естетичну насолоду. Про це говорив А.С. Пушкiн "Над вигадкою сльозами обiллюся". Без естетики немаСФ художньоСЧ освiченостi, а без художньоСЧ освiченостi немаСФ насолоди мистецтвом. Естетика сприяСФ формуванню певних естетичних поглядiв, iдеалiв, уявлень, допомагаСФ людям орiСФнтуватися у свiтi естетичних цiнностей, сприяСФ виробленню цiннiсних уявлень, якими люди керуються у своСЧй практичнiй дiяльностi.
Т.ч. естетика вiдiграСФ виховну роль у життi суспiльства. Також естетика виконуСФ i методологiчну функцiю. Вона розкриваСФ основнi принципи пiзнання естетичних обСФктiв, визначаСФ шлях СЧх дослiдження. Естетика потрiбна не лише художнику, як?/p>