Естетичне виховання
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
вiд самооцiнки, але завжди зiставляСФ СЧСЧ з оцiнкою iнших людей. Скромнiсть - це не самоприниження, вiдмова вiд гiдностi, незалежностi, самостiйностi у поведiнцi. Скромнiсть людини виявляСФться в його умiннi бути самим собою i не грати будь-то Не властивою йому ролi. Справжня скромнiсть не повинна опускатися до "зажатостi" у поведiнцi, але й не повинна бути джерелом розвязностi. Органiчно зСФднуватися з цiСФСЧ скромнiстю почуттiв власноСЧ гiдностi, умiння в бесiдi, в манерах показати, що ви нiкому не дозволите поставити себе у моральному вiдношеннi нижче iнших. Зi скромнiстю повязана простота-якiсть, яке нi в якiй мiрi не означаСФ вiдмову вiд прийнятих у суспiльствi норм етикету. Дозволити собi фамiльярнiсть або в односторонньому порядку перейти "на коротку ногу" з людиною, яка займаСФ пiдлегле становище - це зовсiм не означаСФ простоту у взаСФмовiдносинах. РЖнодi можна зустрiтися з таким розумiнням простоти, коли духовний свiт особистостi спецiально зводиться до дуже низького рiвня. Простота в спiлкуваннi допомагаСФ людинi легко, без особливих зусиль спiлкуватися з людьми рiзного соцiального та професiйного рiвня. Це одна з якостей умiння поводитися в суспiльствi. Одне з важливих вимог культури взаСФмовiдносин - точнiсть. Точнiсть означаСФ вмiння цiнувати своСФ слово, не кидати його на вiтер. Якщо людина завжди виконуСФ те, що обiцяСФ, якщо завжди приходить в той час, на який призначено зустрiч, значить, на таку людину можна покластися. Точно виконуючи вимоги в дiлових i службових вiдносинах, у громадському життi, людина не пiдведе цiлий колектив, не зiрве виконання важливих завдань, не порушить ритм виробничоСЧ дiяльностi. Простота, яснiсть i точнiсть вираження своСЧх думок, умiння без особливих слiв сформулювати те чи iнше положення, щоб воно не було двозначним - ось найважливiшi умови культури взаСФмин.
Ввiчливiсть, скромнiсть, простота. тактовнiсть у сучасному етикетi всiх краСЧн свiту - загальноприйнятi норми поведiнки. Разом з тим норми можуть по-рiзному виявлятися у поведiнцi людей. Тому можна говорити про рiзний стиль поведiнки. Стиль поведiнки - це сукупнiсть норм i правил поведiнки, якi притаманнi даному iндивiду залежно вiд його моральних, естетичних, полiтичних, професiйних поглядiв, iнтересiв, його життСФвоСЧ позицiСЧ. Стиль поведiнки залежить i вiд матерiальних умов життя людини, тому в ньому розкриваСФться соцiальна сутнiсть особистостi. Стиль поведiнки складаСФться протягом усього життя i виявляСФться у спiлкуваннi, мови, поведiнцi людини.
Стиль поведiнки дозволяСФ зробити висновок про iнтелiгентнiсть, моральному та естетичному розвитку людини, про його соцiальноСЧ i професiйноСЧ приналежностi. Стиль поведiнки виявляСФться у манерах людини. Слово "манера" у перекладi з франц. позначаСФ спосiб дiСЧ, способи, прийоми поводження тобто перекладаСФться майже так само, як i стиль, але ставиться до характеристики iндивiдуальних, одиничних, окремих особливостей поведiнки конкретноСЧ особистостi. Манери до певноСЧ мiри вказують на характер людини i слiдують за зовнiшньою оболонкою його внутрiшньоСЧ природи. Вони проявляються в ввiчливому, привiтному поведiнцi, а справжня й найкраща ввiчливiсть та, яка спираСФться на щирiсть i виявляСФться у готовностi сприяти щастю ближнього. Гарнi манери, стиль поведiнки не виникають самi по собi. Велике значення тут маСФ соцiальна мiкросередовище, одержане у дитинствi виховання. Опанувати загальноприйнятими манерами поведiнки можна лише тодi, коли людина в цьому щиро зацiкавлений, коли у нього склалися вiдповiднi потреби, коли вiн займаСФться самовихованням. Якщо ж людина не замислюСФться над формою своСФСЧ поведiнки, то жоднi кодекси, правила, не вiдгукнуться в його душi, не справлять ефективного руху в його поведiнцi. Щоб бути культурною людиною, цього треба хотiти, до цього треба прагнути. У життi кожноСЧ молодоСЧ людини настаСФ час, коли для нього стаСФ важливим те, як його сприймають iншi. Вiн починаСФ звертати увагу на себе. Т. ч., в людинi складаСФться або вже склалося уявлення про себе, про те, яким вiн хоче бути, якою Цiлi прагне досягти. На основi власного досвiду в ньому безумовно
СформуСФться якийсь iдеальний образ особистостi, i при критичному самоаналiзi вiн, рано чи пiзно, зрозумiСФ, що йому необхiдно удосконалити своСЧ манери поведiнки. Молодь у своСЧй поведiнцi не може керуватися тiльки тим, що вважаСФ нормою у молодiжному середовищi, - вже в СЧСЧ вiцi необхiдно засвоСЧти загальноприйнятi норми суспiльноСЧ поведiнки. Молодi роки - коротка пора у життi, але саме в цей час людина формуСФться на все життя. РЖнтерес до питань поведiнки визначаСФться рiвнем духовного розвитку. Цей iнтерес посилюСФться, коли людина розумiСФ, що дотримання правил поведiнки забезпечуСФ успiх як окремоСЧ особистостi, так i всього колективу, всього суспiльства. В умовах сучасного динамiчного розвитку суспiльства змiни у галузi правил поведiнки здiйснюються значно швидше. Люди Вихованi, культурнi активнiше i свiдомiше оволодiвають новими правилами соцiальних контактiв, виникнення i розвиток яких зумовлений не тiльки рiвнем мiжнародноСЧ духовного життя, а й СЧх глибоким загальнолюдським змiстом. У сучасному свiтi склалися загальнi правила етикету, якi переломлюються в рiзних сферах життя людей i пронизують всi види СЧх спiлкування:
естетика етикет естетичне виховання
1. вмiти бути уважним до людей у всiх ситуацiях, бачити i помiчати всi нюанси, проявляти увагу зовнiшнiми знаками пристойностi, доносячи СЧх до кожного;
2. ввiчливо звертатися з п