Економічний та правовий зміст власності
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
овинна визначатись не за жорсткою методикою, як це практикувалось у нас до останнього часу. Виходячи з особливостей третього етапу приватизації, для якого характерне переміщення центру ваги від одержання максимальних грошових надходжень з метою поповнення державного бюджету на одержання “стратегічного інвестора” з метою модифікації і підняття виробництва до конкурентноспроможного рівня, необхідно пріоритетне значення надавати концепції подальшої діяльності підприємства. Ця концепція має включати в себе плани інвестиційної, фінансової та комерційної діяльності підприємства, звязків з постачальниками і замовниками, тощо. Тобто ціна виступає не єдиним критерієм продажу. Поряд з нею важливим критерієм стає продаж майна інвестору, який пропонує особливо перспективні плани розвитку підприємства. Для такого інвестора ціна знижується в порівнянні з первинною, до того ж може передбачатися надання за певних умов деяких пільг. [34]
З настанням 1999 року процес зміни власності в Україні мав вступити у нову стадію свого розвитку, головна особливість якої полягала у продажу акцій приватизованих підприємств тільки за грошові кошти. Через те що Верховна Рада продовжила термін обігу приватизаційних майнових сертифікатів, перехід до виключно грошового продажу дещо зсувався у часі.
За роки приватизації роздержавлено понад 81 тис. обєктів. До колективного володіння перейшло понад 60 тис. підприємств, приватними стали майже 23 тис. Зокрема, в 1992-2002 рр. було продано понад 67 тис. обєктів малої приватизації, що створило умови для розвитку конкурентного середовища у сфері торгівлі, обслуговування, у малому бізнесі. Економічний аналіз роботи приватних малих підприємств показує, що значна їх кількість має позитивну динаміку виробництва.
Внаслідок приватизації державного майна створено вагомий недержавний сектор економіки, основу якого становить більш як 11 тис. відкритих акціонерних товариств. Нині на роздержавлений сектор припадає 34% основних засобів виробництва у вартісному вираженні, а у власності держави (з урахуванням комунального майна) перебувають 53,3%. Саме розвиток недержавного сектора став головним чинником, який зумовив позитивні зрушення в економіці України починаючи з 2000 р. За обсягом виробництва реформовані підприємства переважають підприємства державної та комунальної власності в 2,5 рази.
Однак у перспективі має бути визначена нова програма приватизації як головна складова економічної стратегії України. Фонд державного майна України розробив проект Закону України Про державну програму приватизації на 2003-2008 роки, яка схвалена Кабінетом Міністрів України. У цьому проекті визначені завдання щодо реалізації стратегії відносин власності на 6 років. Новий Закон передбачає внесення змін до чинних законодавчих актів, законів України: Про приватизацію державного майна, Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва, Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі, Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Державна програма приватизації на 2003-2008 рр. визначає нові підходи та напрями подальшого вдосконалення процесу приватизації з урахуванням економічної стратегії курсу реформування власності у перспективному періоді.
Основною метою приватизації у 2003-2008 рр. має стати підвищення соціально-економічної ефективності виробництва в результаті завершення широкомасштабної приватизації, результатом якої буде створення дієвого приватного та державного секторів економіки, конкурентного середовища як умови зростання виробництва і добробуту населення.
На сучасному етапі реформування власності Державна програма приватизації є новаторським документом, що визначає її велику економічну та державну вагу. Результати реалізації накреслених завдань багато в чому визначатимуть розвиток України в наступному десятиріччі. Без перебільшення можна сказати, що цей документ є головною складовою довгострокової економічної стратегії України.
2.1 Основні тенденції розвитку відносин власності в Україні
Теоретичний аналіз структурної будови й форм функціональної реалізації різних форм власності, потребує доповнення характеристикою сучасних тенденцій і розвитку.
Останні, як і в будь-який історичний період, похідні від ступеня розвитку обєкта власності і його потреби в зєднанні факторів виробництва за допомогою певної форми власності. Розвиток техніки, що детермінує зміну обєкта власності, обумовлює таким чином, логіку модифікацій форм власності.
Для нинішнього етапу науково технічної революції, останньої її хвилі мікроелектронної революції характерний перехід до інформаційно інтелектуальній технології, ключовим моментом якої є інформація. Перетворення інформації в провідний ресурс виробництва обумовлює зростання ролі й значення інтелектуальної власності монопольного користування конкретним обсягом інформації, яке теж може існувати в різних формах (як і на всі обєкти у формі приватної й суспільної власності).[39]
Будь-який результат інтелектуальної творчої діяльності визначається обєктом права інтелектуальної власності. З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України. У Книзі IV "Право інтелектуальної власності" цього Кодексу визначені обєкти права інтелектуально?/p>