Економічне прогнозування
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
?ерних програмах, наведемо лише загальну схему розрахунку статистичних характеристик моделі, акцентуючи увагу на їх змістовній інтерпретації.
Первинна інформація представляється як матриця факторних ознак X розміром (п т) і вектора результативної ознаки у розміром (п 1). Задля зручності використання алгоритмів МНК матриця X розширюється за рахунок додатково введеної фіктивної змінної , вектор якої представлений одиницями. Параметри моделі вектор визначаються розвязуванням системи нормальних рівнянь, яка записується так:
XХВ = у,
де X матриця розміром п (т + 1).
Послідовність розрахунків включає етапи:
- обчислення матриці
X і вектора у
- обертання матриці С =
;
- розрахунок параметрів
;
- визначення теоретичних значень результативної ознаки
та залишків .
Значення коефіцієнтів регресії певною мірою залежать від складу введених у модель факторів.
З розширенням ознакової множини моделі відбувається перерозподіл впливу попередньо введених факторів. Чим вагоміший вплив нововведеного фактора, тим помітніші зміни. Ілюстрацією перерозподілу впливу факторів може слугувати регресійна модель урожайності рису, ц/га [11]. У модель послідовно вводились агротехнічні фактори:
попередник, балів; внесення добрив під основний обробіток, центнерів поживної речовини (ц п. р.) на 1 га посіву; передпосівний обробіток, та мякої оранки; підживлення, ц п. р.; норма висіву; кількість прополювань. Відповідно отримано такі рівняння регресії:
1. Y=30,432 + 3,001;
2. Y= 26,208 + 2,049 + 5,995;
3. Y= 21,563 + 1,970 + 4,610 + 2,906;
4. Y= 22,332 + 1,321 + 4,558 + 1,465+ 9,791;
5. Y= 18,960 + 1,342 + 4,483 + 1,347 + 9,545 + 1,756;
6. Y= 19,387+ 0,965, + 3,400 + 0,501 + 7,500 + 1,73 + 3,433.
Як бачимо, введення кожного нового фактора спричиняє зменшення впливу попередньо введених факторів, таку ж тенденції має й вільний член рівняння.
Оскільки факторні ознаки мають, як правило, різні одиниці вимірювання, то для порівняння ефектів їх впливу в рамках моделі використовують стандартизовані коефіцієнти регресії (бета-коефіцієнти) або коефіцієнти еластичності - . Бета-коефіцієнт характеризує ефект впливу на у в середньоквадратичних відхиленнях, коефіцієнт еластичності в процентах. У табл. 5.2 наведено бета-коефіцієнти останнього (шостого) варіанта моделі врожайності рису. Згідно із значеннями Р, найвагоміший вплив на врожайність рису мають: прополювання (= 0,360), підживлення = 0,264), внесення добрив під основний обробіток (= 0,248).
Для оцінювання адекватності регресійної моделі використовують:
- стандартне відхилення;
- множинні коефіцієнти детермінації та кореляції;
- частинні коефіцієнти детермінації та кореляції;
- коефіцієнти окремої детермінації;
- критерії перевірки істотності звязку.
Стандартне відхилення характеризує варіацію залишкових величин
,
де n обсяг сукупності, т кількість коефіцієнтів регресії.
Розрахунок характеристик щільності звязку ґрунтується на декомпозиції (розкладанні) варіації у за джерелами формування:
,
де загальна сума квадратів відхилень, зумовлена впливом усіх можливих факторів; факторна сума квадратів відхилень, зумовлена впливом включених у модель факторних ознак; залишкова сума квадратів відхилень, розмір якої залежить від потужності впливу не включених у модель факторів.
Відношення факторної суми квадратів до загальної характеризує частку варіації у, повязану з варіацією включених у модель факторів, і називається множинним коефіцієнтом детермінації
.
За відсутності звязку = 0. Якщо звязок функціональний, то = 1. Очевидно, що повязаний із стандартним відхиленням . При зменшенні значення зростатиме і навпаки. Корінь квадратний із коефіцієнта детермінації називають коефіцієнтом кореляції . Для моделі врожайності рису R = 0,8394, = 0,7029, тобто 70,29% варіації врожайності рису лінійно повязані з агротехнічними факторами, включеними в модель.
Окрім названих множинних коефіцієнтів щільності звязку, в компютерних програмах передбачено розрахунок з урахуванням числа ступенів вільності:
,
де оцінка дисперсії результативної ознаки у; оцінка залишкової дисперсії.
Скоригований коефіцієнт множинної детермінації відрізняється від співвідношенням числа ступенів вільності дисперсій: залишкової і загальної . Для розглянутої моделі це співвідношення становить (34-1) : (34-6-1) = 1,2222, а = 1-(1-0,7029) 1,2222 = 0,6369.
У моделях множинної регресії поряд з оцінкою сукупного впливу всіх включених у модель факторів вимірюється кореляція між функцією у та кожним окремим фактором , при елімінуванні впливу інших факторів. Для цього використовують частинні коефіцієнти детермінації . Схему розрахунку розглянемо на прикладі фактора моделі врожайності рису. До введення його в модель пять факторів пояснювали 64,61% варіації врожайності ( = 0,6461), не поясненими залишалися (1 - 0,6461) 100 = 35,39% варіації. Фактор додатково пояснив 0,7029 0,6461 =0,0568 варіації у, що відносно не поясненої іншими факторами варіації становить 0,0568:0,3539 = 0,1605. Це і є частинним коефіцієнтом детермінації фактора .
Отже, розрахунок ґрунтується на порівнянні двох регресійних моделей: повної, з урахуванням фактора і скороченої, у якій фактор відсутній. Чисел