Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
? співвідношення не виконується. Таким чином, на найближчу перспективу баланс підприємства не є ліквідним і ситуація змінюється не в кращу сторону.
А2>=П2 показує чи є тенденція підвищення або зниження поточної ліквідності в недалекому майбутньому (терміни від 3 до 6 місяців): нерівність виконується на всі звітні дати. Причому на зміну стану ліквідності в даному періоді сильно впливає якість дебіторської заборгованості.
Те ж саме можна сказати й у відношенні третьої нерівності: А3>=П3 відбиває співвідношення платежів і надходжень у віддаленому майбутньому (понад 6 місяців). Співвідношення виконується, однак цей факт знову ж звязаний з відсутністю в підприємства довгострокового позикового капіталу. При цьому підтримка платоспроможності в цей період (понад 6 місяців) залежить від якості запасів МКВП "Дніпроводоканалу" і інших фінансових вкладень.
А4<=П4 припускає наявність у підприємства власних оборотних коштів. Протягом 2007 року МКВП "Дніпроводоканал" утрачає їх у процесі фінансово-господарської діяльності й у 2008 році не тільки не відновлює, але ще більш збільшує розрив між величиною власних засобів (постійних пасивів) і активів, що важко реалізуються.
Отже можна зробити висновок, що МКВП "Дніпроводоканал" на початок 2009 року є неплатоспроможним і відновити її найближчим часом не вдасться. А виявлена динаміка показників, що характеризують платоспроможність, не дозволяє позитивно охарактеризувати перспективу відновлення платоспроможності в більш тривалий термін (понад 6 місяців).
Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях (таблиця 2.3).
1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:
Кзл = [А1 + А2 + А3]:[П1 + П2](2.1)
де А1 - найбільш ліквідні активи;
А2 - активи, що швидко реалізуються;
А3 - активи, що реалізуються повністю;
П1 - негайні пасиви;
П2 - короткострокові пасиви.
Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобовязань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобовязання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобовязання, підприємство вважається ліквідним [3]. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобовязання.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси. Він обчислюється так:
Кшл = [А1 + А2]:[П1 + П2](2.2)
де А1 - найбільш ліквідні активи;
А2 - активи, що швидко реалізуються;
П1 - негайні пасиви;
П2 - короткострокові пасиви.
Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю [3]. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:
Кабс.л = [А1]:[П1 + П2](2.3)
де А1 - найбільш ліквідні активи;
П1 - негайні пасиви;
П2 - короткострокові пасиви.
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобовязань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно предявили йому свої боргові вимоги [3].
Таблиця 2.3 - Основні показники ліквідності МКВП "Дніпроводоканалу" (2008 рік)
ПоказникНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуВідхиленняОптимальний рівень1. Коеф. абсолютної ліквідності0,920,90-0,020,2-0,32. Проміжний коеф. покриття0,840,78-0,060,7-0,82. Загальний коеф. покриття0,00130,00190,0006Понад 2-2,5
У нашому випадку (таблиця 2.3) загальний коефіцієнт покриття становить відповідно 0,0013 та 0,0019, це означає що підприємство не вважається ліквідним. Варто відмітити що у 2008 році коефіцієнт став наближатися до оптимального рівня.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) зменшився і дорівнює нормативному значенню.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно більше нормативного значення, але наближається до оптимального рівня.
2.2.2Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу
Для того щоб проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, необхідно провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу (таблиця 2.4).