Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
=75 тис. грн.
Цьому значенню відповідає продуктивність F1,2,3 (75) = 1190 тис. м3.
Визначаємо значення х3 = 15 тис. грн. у відзначеному стовпчику (таблицю 3.3).
На розвиток першого та другого обєктів залишається сума:
А = 195 - х6 - х5 - х4 - х3 =60 тис. грн.
Визначимо обсяг коштів на розвиток другого обєкта. Використовуємо для цього таблицю 3.2. Виберемо в таблиці діагональ, що відповідає А = 60 тис. грн. Відзначаємо стовпчик із максимальною величиною продуктивності F1,2 (60) = 650 тис. м3. Тоді в цьому стовпчику х2 = 45 тис. грн.
Визначимо обсяг коштів на розвиток першого обєкта:
А = 195 - х6 - х5 - х4 - х3 - х2 =15 тис. грн.
Таким чином, для коштів обсягом А = 195 тис. грн. оптимальним є вкладення в розвиток Кайдакської насосно-фільтрувальної станції 15 тис. грн., Ломовської насосно-фільтрувальної станції - 45 тис. грн., Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег" - 15 тис. грн. та Лівобережної станції аерації - 120 тис. грн. Вкладання грошей в розвиток Центральної станції аерації та Південної станції аерації не є можливим, тому що обсяг коштів вичерпано. При цьому сумарна продуктивність шести обєктів складе 8785 тис. м3. Оптимальний розподіл коштів на реконструкцію, яка буде проводитися у 2009 році наведений у наступній таблиці.
Таблиця 3.7 - Оптимальний розподіл коштів між обєктами реконструкції МКВП "Днепроводоканалу"
№ п/пОбєкт реконструкціїОбсяг коштів (тис. грн.)1Кайдакська насосно-фільтрувальна станція152Ломовська насосно-фільтрувальна станція453Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег"154Центральна станція аерації05Лівобережна станція аерації1206Південна станція аерації0
У звязку з тим, що вкладання грошей у розвиток Центральної та Південної станцій аерації у 2009 році не є можливим, реконструкція цих обєктів буде проводитися у 2005 році. Кошти для проведення всіх необхідних робіт будуть виділені з місцевого бюджету.
3.2Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську
Прогнозні розрахунки здійснено за послугами водо-, теплопостачання та водовідведення у м. Дніпропетровську. Базою для розрахунків послужили: 1) оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році) [12]; 2) результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року [11]; 3) дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року [12].
При моделюванні платоспроможного попиту використовувалося два підходи.
3.2.1Аналіз попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань
Метод статистичних групувань використовується для аналізу реакції однорідних груп споживачів на зміну основних факторних ознак (зокрема, доходів, тарифів), які визначають попит населення на комунальні послуги. За допомогою цього методу вивчаються структурні зрушення в попиті, головним чином шляхом оцінювання та аналізу емпіричних коефіцієнтів еластичності, які характеризують інтенсивність зміни попиту при зміні фактору, який його визначає, на 1%. Метою аналізу коефіцієнтів еластичності є визначення ступеню впливу зміни основних факторних ознак на попит.
Коефіцієнти еластичності було розраховано лише для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники (за даними вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг, яке було проведено у грудні 2006 року, лічильниками холодної води обладнано оселі 27,5% домогосподарств; лічильниками гарячої води - 37% домогосподарств). Це обумовлено тим, що вплив доходів на обсяг споживання послуги безпосередньо реалізується лише за умови, що домогосподарство може впливати на обсяги споживання і регулювати їх залежно від реальних доходів.
Для домогосподарств, які не мають індивідуальних лічильників, еластичність попиту як за доходом, так і за тарифами, розраховувати неможливо, оскільки вони мають лише дві альтернативи - або сплачувати нарахування і споживати скільки потрібно, або відмовитися від оплати послуги чи її споживання взагалі.
3.2.1.1Оцінка коефіцієнту еластичності за доходом
Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за доходом здійснювався окремо за послугами холодного і гарячого водопостачання за формулою:
,(3.1)
де - середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);
Y - середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);
D - символ, що позначає абсолютну зміну.
Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].
Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].
У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.
Таблиця 3.8 - Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)
Вид послугиРозрахунок показникаХолодне водопостачанняГаряче водопостачання
Отже, як видно з наведених даних: