Главная / Категории / Типы работ

Добро, зло та моральний обовтАЩязок, як головнi етичнi категорiСЧ

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



?i наслiдки, котрi могли б бути чи були, Це жаль, спiвчуття до потерпiлого, образа за себе, сором за принижену гiднiсть (свою чи чужу). Докори, муки совiстi - це усвiдомлення своСФСЧ провини, усвiдомлення аморальностi або недостатньоСЧ моральностi здiйсненого.

Однак совiснiсть не повинна ставати хворобою, мазохистською пристрастю, почуттям, що виникаСФ без реальних пiдвалин для сумнiвiв у правильностi того чи iншого вчинку. РЖнакше людина може так захопитися докорами сумлiння, що забуде про реальне життя, котре триваСФ:

У будь-якому випадку мiра переживань, ступiнь докорiв сумлiння залежать вiд характеру вчинку та рiвня свiдомостi людини, вiд СЧСЧ здатностi та звички справедливо i критично оцiнювати власну поведiнку та поведiнку iнших. Моральним результатом цих переживань постаСФ розкаяння, моральний смисл якого - гармонiзацiя вiдносин мiж обовязком та совiстю.

Совiсть перебуваСФ в тiсному звязку з тим, як людина переживаСФ, оцiнюСФ своСЧ вчинки. Чимало ситуацiй, коли досить важко вiдрiзнити добро вiд зла. Це буваСФ особливо важко, коли йде переоцiнка цiнностей, переосмислення iсторичних подiй. Як зазначалося ранiше, совiсть як внутрiшнiй контролер дуже тiсно повязана з суспiльною свiдомiстю як зовнiшнiм моральним контролером. Але саме через манiпуляцiю громадською думкою вiдкриваСФться доступ до манiпуляцiСЧ совiстю особистостi, особливо коли особистiсть СФ недостатньо самостiйною.

РЖ в повсякденному життi буваСФ досить важко вiдрiзняти добро вiд зла. Саме тому необхiдна совiсть, щоб самому розбиратися та виносити моральнi рiшення.

Людина СФ СФдиною iстотою, котра надiлена совiстю. На думку Е. Фрома, совiсть - це голос, який кличе людину назад до самоСЧ себе, вiн даСФ СЧй можливiсть зрозумiти, що вона повинна робити, щоб стати самою собою, вiн допомагаСФ СЧй усвiдомити цiлi свого життя та норми, якi необхiднi для досягнення цих цiлей.

Лiтература

1.Гусейнов А.А.., Апресян Р.Г. Этика. - М., 1998

2. Етика: Навч. Посiб. / За ред.. В.О.Лозового. - К., 2002

3.Борг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. - М., 1987

4.Вебер М. Протестантська етика i дух капiталiзму. - К., 1994

5.Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1990