Дiяльнiсть РДвропейського банку реконструкцiСЧ та розвитку
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?окого вжитку, товари сировинноСЧ групи, машини та устаткування, енергопостачання, iнженерно-технiчнi роботи, будiвництво, технiчнi та iншi послуги. ПередбачаСФться можливiсть видачi гарантiй на деякi види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхiдно проведення попереднього екологiчного обстеження. Крiм того, вiдповiдно до програми сприяння розвитку торгiвлi не дозволяСФться фiнансування певних видiв дiяльностi та виробництва деяких речовин.
КлiСФнтам мiiевих банкiв iз приватного сектора також можуть надаватися кошти у виглядi обiгового капiталу, торгового капiталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховуСФться специфiка потреб клiСФнтiв.
У рамках програми сприяння торгiвлi в УкраСЧнi працюють два банки, якi визначив РДБРР: Приватбанк i Перший украСЧнський мiжнародний банк.
8. Участь в акцiонерних капiталах банкiв.
Головним завданням РДБРР СФ пiдтримка i розвиток здоровоСЧ i конкурентоздатноСЧ сфери фiнансових послуг. З цiСФю метою РДБРР iнвестуСФ кошти в акцiонернi капiтали приватизованих та приватних банкiв. Головними критерiями РДБРР СФ орiСФнтацiя на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.
Особливiсть РДБРР в тому, що вiн, на вiдмiну вiд Свiтового банку, фiнансуСФ не бiльше 35% витрат при створеннi новоСЧ компанiСЧ або 35% довгостроковоСЧ капiталiзацiСЧ при фiнансуваннi компанiСЧ, яка вже здiйснюСФ свою дiяльнiсть. При цьому РДБРР може допомогти знайти партнерiв на частку, що залишилась. Банк працюСФ на основi принципу тАЬспiвфiнансуваннятАЭ, тобто вкладаСФ в програму тiльки третину своСЧх коштiв, залучаючи до спiвробiтництва iнших учасникiв. Схема капiталiзацiСЧ проектiв РДБРР:
- 35% - кредит РДБРР;
- 25% - пай iноземного спонсора;
- 15% - синдицiйований кредит;
- 15% - пай мiiевого спонсора;
- 10% - пай iнших кредиторiв.
Слiд вiдзначити, що частка РДБРР в проектi може бути збiльшена до 49%. Як правило, для проектiв у приватному секторi надаСФться не бiльше 2/3 потрiбноСЧ суми у формi позики та не менше 1/3 у виглядi акцiонерного капiталу. Вiд iнших учасникiв проекту звичайно повиннi надходити додатковi фiнансовi ресурси. Спiвпрацюючи з iншими комерцiйними банками, iнвестицiйними фондами, державними експортно-iмпортними органiзацiями за сприянням в отриманнi кредитiв, Банк, такими чином, перекладаСФ частину проектного ризику на ринковий механiзм. В результатi один долар, який iнвестуСФ банк, залучаСФ в проект додатково два долари. РДБРР не ставить своСФю умовою вiдшкодування збиткiв за рахунок захiдного спонсора або партнера в тих випадках, коли проект зазнаСФ невдачi. Вiдсотки за кредити враховують можливiсть СЧхнього неповернення. Банк вимагаСФ вiд компанiй страхувати своСЧ ризики, якщо це можливо. Слiд вiдзначити, що, використовуючи рiзноманiтнi механiзми фiнансування, РДвропейський банк реконструкцiСЧ та розвитку за час свого iснування досяг значних результатiв, особливо в краСЧнах ЦентральноСЧ РДвропи Польщi, ЧехiСЧ, Словаччинi, Угорщинi, а також в прибалтiйських краСЧнах ЛатвiСЧ, Литвi, ЕстонiСЧ. Бiльшiсть наданих кредитiв у зазначених краСЧнах йшла на розвиток телекомунiкацiСЧ, енергетики, агробiзнесу, а також на приватизацiю .
9. Державнi програми i вiдомства.
РДБРР маСФ своСЧ представництва майже в кожнiй краСЧнi, тому зрозумiло, що державнi програми, передбачають надання коштiв державi позичальнику з врахуванням усiх обставин полiтичного, економiчного, соцiального та iн. характеру.
По лiнiСЧ державних вiдомств i програм надано 84 млн. СФвро, головним чином у формi грантiв на проекти в Пiвденно-Схiднiй РДвропi, РосiСЧ i Центральнiй АзiСЧ, УкраСЧнi. Фiнансовi засоби, в основному, спрямовувалися з метою сприяння розвитковi торгiвлi, iнфраструктури, мiкро та малих пiдприСФмств i фiнансування акцiонерного капiталу. У програмах брали участь наступнi краСЧни: Нiмеччина, РЖталiя, Нiдерланди, США, Фiнляндiя, Швейцарiя i Швецiя. Крiм цього, засоби надавалися по лiнiСЧ Природоохоронного партнерства Пiвнiчного регiону (ПППР) i Фонду пiдтримки малого пiдприСФмництва. Крiм засобiв, що надходять вiд мiжнародних i двостороннiх фiнансових установ, проекти фiнансуються грантами РДвросоюзу, ПППР, ФiнляндiСЧ i Шведського агентства мiжнародного спiвробiтництва в областi розвитку.
10. Програма санацiСЧ пiдприСФмств.
Завдяки програмi санацiСЧ пiдприСФмства з ЦентральноСЧ РДвропи i ЦентральноСЧ АзiСЧ можуть переймати знання в ряду самих досвiдчених у свiтi керiвникiв пiдприСФмств. Колишнi директори i ведучi керiвники компанiй свiтового класу охоче дiляться своСЧм досвiдом з тими, що опинилися в складному становищi з метою впровадження на них сучасних методiв роботи i збiльшення обороту.
Ця програма нацiлена на пiдвищення управлiнськоСЧ квалiфiкацiСЧ, комерцiйного i технiчного "ноу-хау". Фiнансована винятково засобами краСЧн-донорiв програма допомагаСФ розвивати нацiональну економiку i тим самим сприяСФ зниженню рiвня бiдностi i полiпшенню соцiальних умов. Програма здiйснюСФться групою по санацiСЧ пiдприСФмств вiд iменi РДБРР. Фахiвцi в данiй галузi працюють безпосередньо з конкретними пiдприСФмствами з питань пiдвищення рiвня квалiфiкацiСЧ управлiнськоСЧ ланки, складання бiзнес-планiв, проведення структурних реформ, органiзацiСЧ виробництва, проектування, маркетингу i впровадження нових виробiв. Крiм того, вони допомагають знижувати витрати виробництва й освоювати внутрiшнi й експортнi ринки.
Крiм того, операцiСЧ програми були розгорнутi в Пiвденно-Схiднi?/p>