Дiалектика як теорiя розвитку
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
о переходу кiлькiсних i якiсних змiн - маСФ на метi знайти вiдповiдь на питання "Як вiдбуваСФться розвиток?"
Для зясування змiсту i сутностi цього закону необхiдно визначити ключовi категорiСЧ, за допомогою яких можна сформулювати цей закон. Це такi категорiСЧ: "властивiсть", "якiсть", "кiлькiсть", "мiра", "стрибок".
Ранiше було визначено, що складовою частиною протирiччя СФ тотожнiсть i вiдмiннiсть в одному i тому ж вiдношеннi. Людський досвiд i логiка процесу пiзнання свiдчать про те, що будь-яка рiч або обСФкт пiзнання СФ для нас "дещо", а якщо це "дещо", то воно повинно бути визначене як певна сукупнiсть деяких властивостей предмету, речi, явища. Наприклад, ваза для квiтiв СФ дещо скляне, вона - пристосування для квiтiв i, як така, маСФ певну форму, колiр, фактуру матерiалу, з якого вона зроблена. Це те, що робить вазу вазою, тобто даСФ можливiсть зробити висновок: "Це пристосування СФ вазою". Сукупнiсть всiх означених властивостей вази в СЧхнiй цiлiсностi i СФ СЧСЧ якiсть. Цiлiснiсть властивостей дозволяСФ зрозумiти вiдмiннiсть вази вiд, скажiмо, вiдра, склянки та iн.
Властивiсть - це спосiб виявлення визначеноСЧ сторони, боку, гранi обСФкта стосовно до iнших обСФктiв, з якими даний обСФкт вступаСФ у взаСФмодiю.
У сукупнiсть властивостей обСФкта входять як суттСФвi, так i випадковi для даноСЧ речi, а також внутрiшнi та зовнiшнi, всезагальнi та специфiчнi, природнi та штучнi властивостi.
Якiсть - це фiлософська категорiя, змiст якоСЧ полягаСФ у цiлiснiй характеристицi внутрiшньоСЧ та зовнiшньоСЧ визначеностi, вiдносноСЧ сталостi, функцiональноСЧ СФдностi суттСФвих властивостей обСФкта.
Кожна сукупнiсть однакових обСФктiв створюСФ певну множину. Якщо ця множина скiнчена, то СЧСЧ можна порахувати. Будь-яка кiлькiсть СФ множиною, якщо СЧСЧ можна перелiчити, i величиною, якщо СЧСЧ можна вимiряти.
Кiлькiсть - це фiлософська категорiя, яка виражаСФ формально зовнiшнСФ взаСФмовiдношення предметiв i процесiв, а також СЧхнiх звязкiв, властивостей, частин - таких, як число, величина, множина, клас, обСФм, ступiнь прояву тiСФСЧ чи iншоСЧ властивостi.
Кiлькiсть виражаСФться числом, яке маСФ два смисли:
1) мiру загальностi, однопорядковостi елементiв;
2) мiру розподiлу обСФкта, його властивостей i вiдносин на однорiднi елементи, вiдносно незалежнi вiд його якостi.
Кiлькiсть не маСФ тотожностi з числом. Одна i та ж кiлькiсть як величина, наприклад, протяжнiсть при вимiрюваннi довжини може виражатися в рiзних одиницях вимiру: сантиметрах, дюймах, метрах - тому i в рiзних числах. Число - це мисленнСФва форма засвоСФння кiлькiсноСЧ визначеностi обСФкта. Слiд памятати, що кiлькiсть i якiсть виступають як щось роздiльне лише в абстракцiСЧ; що стосуСФться реальних явищ, обСФктiв, подiй, то вони iснують як нерозривна СФднiсть, яка створюСФ СЧх мiру.
Мiра - це фiлософська категорiя, змiстом якоСЧ СФ певна зона, в межах якоСЧ визначена якiсть набуваСФ деяких варiацiй у звязку зi змiною кiлькостi й деяких несуттСФвих властивостей, зберiгаючи при цьому своСЧ суттСФвi характеристики. Наприклад, фiзика елементарних частинок доводить, що атоми рiзних хiмiчних елементiв вiдрiзняються один вiд одного тiльки тим, що в СЧхнiх ядрах рiзна кiлькiсть протонiв. Досить тiльки змiнити число протонiв у ядрi, i один елемент раптом перетворюСФться на iншiй.
Мiра виступаСФ як "звязковий ланцюг", який зСФднуСФ якiсть i кiлькiсть в СФдине цiле. Мiра - це "кiлькiсна якiсть", це межа, в якiй якiсть виявляСФться у своСЧй визначеностi. Категорiя мiри глибоко повязана з категорiями "сутнiсть", "закон", "закономiрнiсть".
Процес розвитку мiстить в собi СФднiсть безперервного i перервного. Безперервнi, поступовi кiлькiснi змiни, а також повязанi з ними змiни окремих властивостей в межах певноСЧ якостi визначаються поняттям "еволюцiя".
Тривалими в часi, або поступовими стрибками в розвитку обСФктивноСЧ реальностi СФ, наприклад, виникнення СонячноСЧ системи, виникнення життя на Землi, походження людини, утворення нових видiв рослин i тварин. Поряд з цим мають мiiе стрибки, якi вiдбуваються миттСФво, вибухово; СЧм притаманнi рiзкi межi переходу вiд одноСЧ якостi до iншоСЧ, рiзний пiдйом на iнший суттСФвий щабель. Прикладом подiбного стрибку СФ та подiя, яка виникла у Всесвiтi внаслiдок так званого "Великого вибуху".
Сутнiсть закону взаСФмного переходу кiлькiсних i якiсних змiн може бути сформульована таким чином: Цей закон СФ такий взаСФмозвязок i взаСФмодiя кiлькiсних та якiсних характеристик предмета, обСФкта, явища, через якi спочатку незначнi кiлькiснi змiни, поступово накопичуючись, в певний час порушують мiру предмету, а внаслiдок чого виникають докорiннi якiснi змiни. Цi змiни здiйснюються у виглядi стрибкiв, характер яких залежить вiд природи обСФктiв, а також умов СЧхнього розвитку в рiзноманiтних формах.
Третiй унiверсальний закон дiалектики даСФ вiдповiдь на питання: "куди веде розвиток?" По-перше, треба зясувати змiст категорiСЧ "заперечення ".
Заперечення - це фiлософська категорiя, яка означаСФ певний момент процесу розвитку. Змiстом цього моменту СФ дiалектичний звязок двох послiдовних стадiй (або станiв) обСФкта, що розвиваСФться.
У теорiСЧ дiалектики розглядаються два типи заперечення: деструктивне i конструктивне.
Деструктивне заперечення - це повне знищення якiсноСЧ визначеностi обСФкту, повне його руйнування. Приклад: ефект анiг?/p>