Діагностика діяльності підприємств готельного господарства (на прикладі ГК "Русь")
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
впроваджуватися заходи щодо вдосконалення культури управління як на оперативному, так і на стратегічному рівнях; вчасно проводитися підготовка і перепідготовка персоналу; поліпшуватиметься якість інформації шляхом удосконалення техніки представлення і структуризації даних, впроваджуватимуться нові інформаційні технології; підтримуватимуться процеси нововведень на підприємстві.
Використавши комплекс запропонованих заходів з удосконаленням діагностики діяльності ГК "Русь", в результаті її використання на підприємстві можна буде одержати вищі у порівнянні з попередніми показники економічної ефективності функціонування.
Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибока комплексна економічна діагностика підприємства. У ході такої діагностики всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.
Діагностика економічної стійкості займає одно з важливих місць в управлінні сучасними підприємствами. Дослідженням цієї проблеми присвячені дослідження А. Ковальова, Г. Швиданенко, М. Афанасьєва, Г. Білоконенко, А. Чернявського, О. Недосєкіна, А. Градова, Е. Уткіна, А. Грязнова, В. Кашкіна та інших вчених. Проте, результати роботи попередників не розкривають багатьох питань, є дискусійними, потребують більш детального вивчення окремих аспектів проблеми.
По-перше, поширилась думка про необхідність зміни існуючої системи діагностики діяльності підприємства, щоб, спираючись на кількісні показники аналізу господарської діяльності, інтерпретувати ці результати для вивчення стану підприємства і вироблення коригувальних рішень і/або перегляду цілей і прогнозів подальшого його якісного функціонування [6]. Так, Г. Швиданенко зазначає, що існує дві узагальнені моделі діагностики діяльності підприємств: традиційна, яка базується на даних бухгалтерської звітності, в рамках якої практично здійснюється вимірювання фактичних потоків доходів і витрат, а також відслідковується реально здійснений рух капіталу; та інноваційна (альтернативних можливостей), яка за своєю сутністю відображає зміну аналітичної парадигми діагностики, що зумовлює новий підхід до оцінювання результативності на основі управління вартістю компанії і генерування економічного прибутку [18].
По-друге, практично немає заперечень щодо циклічності стану підприємства. Підприємства мають свій потенціал розвитку, свої умови господарювання і, разом з тим, підкоряються закономірностям циклічного розвитку всієї соціально-економічної системи на макрорівні, знаходяться в стані визначеного відношення до загальних циклів економіки, маючи при цьому власні внутрішні цикли розвитку. Зазвичай розрізняють наступні економічні стадії підприємницької діяльності: виникнення, становлення, ріст, насичення, спад, ліквідація [6]. Можливість оцінки фінансово-економічної стійкості існує на усіх стадіях.
По-третє, важливим є визначення показників - індикаторів, що дозволяють оцінити стабільність функціонування та розвитку підприємства. Традиційно стабільність фінансово-економічної діяльності зводиться лише до фінансової стійкості підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, що забезпечує стійкий розвиток фірми на основі зростання прибутку й капіталу за умови формування достатньої платоспроможності та кредитоспроможності за припустимого рівня ризику [8]. В останні 10-15 років (з початку 90-х років) широке поширення в США й інших країнах одержала так названа збалансована система оцінних індикаторів (The Balanced Scorecard - BSC), яку можна розглядати як альтернативний підхід до оцінки ефективності діяльності підприємства. BSC відрізняється відходом від традиційного в США акцентування уваги на фінансових аспектах діяльності підприємства, оскільки "базування методики оцінки ефективності діяльності підприємства винятково на фінансових показниках не забезпечує росту майбутньої економічної цінності організації" [6].
В-четвертих, існує проблема оцінки ефективності як критерію стійкості підприємства. Американський дослідник Д. Скотт Сінк стверджує, що існують щонайменше сім різних, але не обовязково взаємовиключних критеріїв результативності організаційної системи: дієвість (effectiveness) - ступінь досягнення системою поставлених перед нею цілей, ступінь завершення "потрібної" роботи; економічність (efficiency) - ступінь використання системою "потрібних" речей (ресурси, що підлягають споживанню/ресурси, фактично спожиті); якість (quality) - ступінь відповідності системи вимогам, специфікаціям і чеканням; прибутковість (доходи/витрати) [profitability (benefit/burden)] - співвідношення між валовими доходами (у ряді випадків - кошторисом) і сумарними витратами (у ряді випадків - фактичними витратами); продуктивність (productivity) - співвідношення кількості продукції системи і кількості витрат на випуск відповідної продукції; якість трудового життя (quality of work life) - це те, яким образом особи, причетні до системи, реагують на соціально-технічні аспекти даної системи - важливий критерій здатнос?/p>