Давнi слов'яни
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
За своСЧм характером украСЧнська культура належить до культур словянського типу. Вiн визначаСФться за багатьма СЧСЧ суттСФвими рисами i повязаний з iсторiСФю словянських племен, якi у другiй половинi РЖ тис. н.е. утворили на теренах сучасноСЧ УкраСЧни першу державу. Проте генетична спорiдненiсть украСЧнцiв з iншими словянськими народами не виключаСФ не тiльки культурноСЧ, а й етнiчноСЧ унiкальностi тубiльного населення.
Як визнано сучасними вченими, культура й етногенез стародавнього населення УкраСЧни вiдзначалися складнiстю й багатолiнiйнiстю. В iдеологiчному, етнопсихологiчному, фiлософському, життСФдiяльному планах схiдний словянин, а вiдтак i украСЧнець не одвiчна бiологiчна й iсторична данiсть, а результат тривалоСЧ еволюцiСЧ людського життя на наших землях, спадкоСФмець усiх попереднiх народiв, котрi спiльними зусиллями витворили пiдвалини його специфiчноСЧ нацiональних способу життя та свiтогляду. З огляду на це, питання про генетичнi витоки украСЧнськоСЧ культури маСФ сьогоднi неабияке значення i викликаСФ у своСФму розвязаннi доволi гострi, зумовленi актуальними проблемами в життi нашого суспiльства, суперечки.
Розвиток духовноСЧ культури i вiрувань давнiх схiдних словян, якi жили на сучаснiй територiСЧ УкраСЧни, був тiсно повязаний з СЧхньою господарською дiяльнiстю. Важливе мiiе у життi схiдних словян займали численнi обрядовi свята, що вiдносилися до настання весни й початку польових робiт (веснянки), лiтнього сонцестояння (РЖвана Купала), збору врожаю, а також зимовi щедрiвки, колядки тощо. Весiльнi свята супроводжувалися пiснями, танцями, хороводами, поховальнi обряди голосiннями.
Вiрування словян називали язичництвом. Вони обожнювали Сонце, Мiсяць, явища природи, рiчки, озера, лiси. Одним з головних богiв у словян вважався Велес захисник худоби. Дажбог уособлював Сонце, Сварог вогонь, Перун грiм. Прокопiй Кесарiйський зазначав: Вони поклоняються рiкам, i нiмфам, i всяким iншим демонам, приносять жертви всiм СЧм i за допомогою цих жертв проводять ворожбу.
Давнi словяни вiрили в загробне життя, про що свiдчать поховальнi обряди. Особливо урочистi похорони влаштовувалися князям i знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцiнних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку, залишки продуктiв харчування тощо. Князiвськi могили насипали висотою iнодi до десяткiв метрiв, потiм влаштовували там тризну поминки. У похованнях простих людей виявляються лише знаряддя працi та речi домашнього вжитку.
У прикладному мистецтвi словян простежуються своСФрiднi стилi звiриний (зображення фiгур людей, коней, худоби, звiрiв, плазунiв, птахiв) i геометричний (створення орнаментiв з трикутникiв, ромбiв, квадратiв). Зображення на знаряддях, зброСЧ, прикрасах, предметах побуту вiдтворювали картини з життя словян, зокрема СЧхню працю i боротьбу з ворогами.
РЖснувало в словян i музичне мистецтво. Вiзантiйський iсторик VII ст. Феофiлакт Сiмекатта у творi РЖсторiя повiдомляв про взяття вiзантiйцями в полон трьох словянських гуслярiв.
Отже, словяни здавна розселялися в Схiднiй РДвропi i на територiСЧ сучасноСЧ УкраСЧни; СЧх племена займалися землеробством, скотарством, ремеслами, торгiвлею. Словянськi родовi общини поступово перетворювалися в сусiдськi, зявилися приватна власнiсть i майнова нерiвнiсть. Утворювалися державнi союзи племен на чолi з правителями-князями, в руках яких зосереджувалися влада i багатства.
Давнi послення словян
Так у РЖ тис. н.е. городища i вiдкритi поселення мали рiзнi системи планування та забудови. За часiв ЗарубинецькоСЧ культури (РЖ-РЖРЖ ст. н.е) СЧх розмiри не перевищували 0,51 га, а в серединi та наприкiнцi РЖ тис. н.е. сягають 35 га.
Розташування жител на невеликих поселеннях було безсистемним, а на великих iснувала упорядкована групова забудова. Нерiдко житла i господарськi споруди складали певнi групи i вiддiлялися одна вiд одноСЧ вiльною площею, разом з тим зустрiчаСФться i окреме СЧх розташування.
Характерною рисою СФ те, що на поселеннях, як правило, кiлькiсть господарських ям перевищуСФ кiлькiсть жител (КиСЧвська культура i деякi черняхiвськi поселення).
Одночасно з груповим плануванням на городищах i вiдкритих поселеннях iснувало вуличне, рядове планування. Бiля жител споруджувалася господарська яма. Такий комплекс становив окремий двiр. На городищах, крiм житлових та господарських, зводилися також громадськi та культовi споруди.
Як бачимо, в забудовi поселень раннiх словян на територiСЧ сучасноСЧ УкраСЧни спостерiгаСФться цiлий ряд найголовнiших елементiв (планування, розмiщення житлових та господарських споруд, культових мiiь тощо), якi були характерними ще в епоху Трипiлля в V-РЖРЖРЖ тис. до н.е.
Характерною рисою словянських жител СФ те, що вони заглиблювалися в землю на 3080см, а iнодi i бiльше, доти, поки не упиралися в материковий грунт. Це були своСФрiднi напiвземлянки.
Для окремих перiодiв традицiйною була форма наземних жител. Поширеними були будiвлi овальноСЧ форми зi стовпово-плетеною системою стiн. Деревяний каркас обмазувався з обох бокiв глиною.
У перших столiттях новоСЧ ери будуються прямокутнi й квадратнi в планi житла (Зарубинецька культура). Стiни досягали 2,5м висоти. Поверх них зводився дах.
ВнутрiшнСФ оздоблення давнiх словянських жител нагадувало iнтерСФр трипiльського житла. Вiн був просторим. Посерединi домiвки в невеликому заглибленнi або, навпаки, на ?/p>