Гражданско-процессуальные правоотношения
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?iальнi, духовнi та iншi соцiальнi блага, що служать задоволенню iнтересiв i потреб громадян та СЧх органiзацiй, з приводу яких субСФкти вступають в правовiдносини i здiйснюють своСЧ субСФктивнi права та юридичнi обовязки.
Коло можливих обСФктiв правовiдносин визначаСФться законом.
ОбСФктом цивiльно-процесуального правовiдношення СФ суспiльнi вiдносини по захисту в судi порушеного матерiального права чи охоронюваного законом iнтересу.
Данi суспiльнi вiдносини виникають виключно з iнiцiативи субСФктiв позивачiв, а набирають розвитку тiльки пiсля прийняття позову до розгляду судом (судiСФю).
ОбСФктом процесуальних правовiдносин слiд назвати iнтерес учасникiв процесу, безпосередньо зацiкавлених в його результатах. Що здiйснюють притаманнi СЧм функцiСЧ у межах своСЧх повноважень.
Пiдстави виникнення та припинення цивiльно-процесуальних правовiдносин
Виникнення, змiну або припинення правових вiдносин норми права повязують з конкретними життСФвими обставинами юридичним фактами. Без юридичних фактiв правовiдносини неможливi. Отже, юридичнi факти, як i правосубСФктнiсть СФ необхiдною умовою виникнення, змiни або припинення правовiдносин.
Виникнення субСФктивних особистих та майнових прав громадян та органiзацiй, СЧх змiну та закiнчення закон завжди повязуСФ з настанням або змiною визначених обставин, а саме з юридичними фактами. У бiльшостi випадкiв пiдставою для виникнення цивiльно-процесуальних правовiдносин СФ подання громадянином, юридичною особою позову про захист свого порушеного матерiального права. Саме позов у цивiльному процесi СФ основною пiдставою для виникнення правовiдношення.
Право на судовий захист СФ засобом встановлення порушених субСФктивних цивiльних, сiмейних, трудових прав. Вiдповiдно до ст..4 ЦПК будь-яка зацiкавлена особа може у порядку, встановленому законом звернутися до суду за захистом порушеного чи оспорюваного права чи охоронюваного законом iнтересу. Засобом такого захисту найчастiше СФ позов, зовнiшнiСФю формою якого СФ позовна заява. Саме в ньому проявляються та втiлюються всi сторони позову. Таким чином, позов це звернена через суд до вiдповiдача матерiально-правова вимога про вiдновлення порушеного чи оспорюваного права.
Як i позов, поняття тАЬправо на позовтАЭ СФ складним, маСФ двi сторони : матерiально-правову та цивiльно-правову. Матерiально-правова сторона права на позов це право на його задоволення. Цивiльне процесуальне право визначаСФ процесуальну сторону права на позов, а саме на предявлення позову.
Право на предявлення позову мають всi громадяни та юридичнi особи. Якщо в субСФктивних цивiльних правах можуть бути обмеження у встановлених законом випадках, то в правi на предявлення позову нiхто не може бути обмежений . Бiльш того, ст.4 ЦПК не дозволяСФ навiть самообмеження в цьому правi: вiдмова вiд права на звернення в суд недiйсна.
Наявнiсть чи вiдсутнiсть права на звернення до суду з позовом у кожному конкретному випадку у кожного конкретного субСФкта залежить вiд визначених обставин, що мають назву передумов виникнення права на предявлення позову. Тому передумови права на позов можна визначити як обставини, з наявнiстю або вiдсутнiстю яких процесуальний закон повязуСФ можливiсть предявлення позову до суду.
Передумови можуть залежати вiд особи, що звертаСФться до суду або не залежати. Тому СЧх можна подiлити на субСФктивнi та обСФктивнi. СубСФктивною передумовою права на предявлення позову СФ правоздатнiсть особи, що звертаСФться до суду з заявою. В лiтературi по цивiльному процесу часто стверджують, що наявнiсть правоздатностi треба перевiряти тiльки у органiзацiй: чи СФ вони юридичними особами. Для громадян це робити не треба, тому що правоздатнiсть у громадян виникаСФ з моменту народження, отже всi вони правоздатнi. ЗдаСФться це неправильно. Перевiряти правоздатнiсть треба в усiх випадках, тому що стосовно юридичних осiб та громадян по конкретнiй справi перевiряти треба не наявнiсть взагалi цивiльноСЧ процесуальноСЧ правоздатностi, а правоздатностi по данiй справi, а саме особистоСЧ юридичноСЧ зацiкавленостi. В ст.4 ЦПК вказано, що будь-яка зацiкавлена особа може в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного чи оскаржуваного права чи охоронюваного законом iнтересу.
Передумови дiляться на позитивнi та негативнi, залежно вiд того з СЧх наявнiстю чи вiдсутнiстю закон повязуСФ можливiсть предявлення позову.
Позитивнi передумови це передбаченi в цивiльному процесуальному законi обставини, якi мають бути в даному випадку при предявленнi позову. Позитивних передумов двi.
Вiдповiдно до п.1 ст.136 ЦПК право на предявлення позову СФ та суддя повинен прийняти заяву якщо вона пiдлягаСФ розгляду в судi. Що таке пiдлягаСФ? Заява пiдлягаСФ розгляду в судi, якщо :
А) особа, що звертаСФться з вимогою про судовий захист правоздатна, юридично зацiкавлена у цiй справi;
Б) СЧСЧ вимоги пiдвiдомчi суду
В) захист даноСЧ вимоги законом не забороняСФться, наприклад закон забороняСФ подання заяви про розлучення чоловiком, коли жiнка вагiтна або маСФ дитину вiком до одного року;
Г) вимога не вiдноситься до фактично незначущих для права (деякi вимоги, що походять з шлюбних вiдносин).
Вiдповiдно до п.2 ст.136 ЦПК право на предявлення позову у звертающогося СФ та суддя повинен прийняти цю заяву, якщо позивачем додержано передбачений законом для даноСЧ категорiСЧ справ порядок попереднього позасудового вирiшення справ.
Негативнi передумови це такi обстав