Гражданско-процессуальные правоотношения
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
-правову зацiкавленiсть саме в цiй справi, а саме бути належною стороною. Якщо вiндикацiйний позов предявлено не самим власником чи законним користувачем предмету, а його сином (власник жив) такий позов предявлено неналежним позивачем.
Предявляючи позов, позивач повинен надати суду данi, з яких було б видно, що вiн СФ належним позивачем, а особа притягнута СЧм до вiдповiдi СФ належним вiдповiдачем. Позивач повинен легiтимувати себе та вiдповiдача. Легiтимацiя (узаконення) маСФ цiллю чiтке визначення субСФктного склад у учасникiв спору, правильну юридичну квалiфiкацiю спору. Легiтимацiя забезпечуСФ винесення рiшення стосовно дiйсно матерiально зацiкавлених осiб. Якщо позов предявлено прокурором або органiзацiями чи громадянами, що порушують справу в iнтересах третiх осiб, прокурор та цi органiзацiСЧ повиннi також легiтимувати позивача та вiдповiдача. Отже, належними сторонами в цивiльнiй справi СФ особи, стосовно яких СФ данi про те, що вони можуть бути субСФктами спiрного правовiдношення.
Належна сторона визначаСФться судом на пiдставi норм матерiального права. Вже при прийняттi позовноСЧ заяви суд повинен встановити, чи маСФ позивач право вимоги та чи СФ вiдповiдач тiСФю особою, яка повинна вiдповiдати за позовом. Участь у справi неналежного позивача чи неналежного вiдповiдача перешкоджаСФ законному та обгрунтованному вирiшенню справи. У звязку з цим виникаСФ проблема замiни неналежноСЧ сторони.
Однак, справа не завжди порушуСФться належним позивачем, а як вiдповiдаючий за позовом не завжди притягаСФться належний вiдповiдач. Процесуальний закон не передбачаСФ вiдмови у прийняттi заяви вiд неналежного позивача чи вiдмови вiд прийняття позову, зверненого неналежному вiдповiдачу. Неналежний позивач чи вiдповiдач повиннi бути замiненi у належному порядку, встановленому ст.105 ЦПК. Однак замiна неналежних позивача та вiдповiдача може бути проведена тiльки зi згоди позивача.
Для замiни неналежного (первинного) позивача необхiдна не тiльки його згода на вихiд зi справи, а й згода належного позивача на вступ до справи. За наявностi СЧх взаСФмноСЧ згоди вiдбуваСФться замiна. якщо позивач не згоден на замiну його на iншу особу, то ця особа може вступити до справи як третя особа, що заявляСФ самостiйнi вимоги на предмет спору, про що суд сповiщаСФ цю особу. Якщо первинний позивач згоден вийти зi справи, а належний позивач не бажаСФ до неСЧ вступати, по справi зникаСФ позивач, тому суд повинен закiнчити провадження по справi в порядку ст.136 ЦПК. Вiдмова первинного позивача у вибуттi та вiдмова належного позивача у вступi до справи повиннi тягнути за собою розгляд справи за суттю та винесення рiшення про вiдмову у позовi.
Для замiни неналежного вiдповiдача також потрiбна згода позивача. При згодi на таку замiну суд звiльняСФ первинного вiдповiдача вiд участi у справi та залучаСФ нового вiдповiдача. В разi незгоди позивача на замiну вiдповiдача iншою особою суд залучаСФ цю особу як другого вiдповiдача (ч.3 ст.105 ЦПК).
Замiна неналежноСЧ сторони вiдбуваСФться в тому самому процесi, без зупинення чи призупинення провадження. Якщо замiна вiдбуваСФться в засiданнi суду, останнiй може вiдкласти справу слуханням з тим, щоб надати час належнiй сторонi вступити у справу та пiдготуватися до захисту своСЧх iнтересiв. Пiсля замiни неналежноСЧ сторони розгляд справи починаСФться з початку, а саме зi стадiСЧ пiдготовки до судового розгляду. Замiна неналежноСЧ сторони може вiдбуватися тiльки в судi першоСЧ iнстанцiСЧ. Замiна неналежноСЧ сторони маСФ проводитись судом у вiдкритому судовому засiданнi з обовязковим викликом всiх осiб, що беруть участь у справi.
Процесуальне правонаступництво
В ходi процесу по конкретнiй справi може виникнути необхiднiсть замiни осiб, що приймають участь у справi через правонаступництво, яке виникло в матерiальних правовiдносинах. Громадянин, що СФ стороною у справi може вмерти, залишивши своСФ майно наслiдувачу (по закону чи за заповiтом). Юридична особа може бути реорганiзована чи закiнчити своСФ iснування. Крiм такого загального (унiверсального) правонаступництва можливо правонаступництво у окремому правовiдношеннi (сингулярне). Сторона може передати право вимоги чи виконати переказ боргу. У будь-якому випадку, процесуальне правонаступництво можливо лише у тому випадку, коли вiдбулося правоприСФмство матерiальне. Якщо матерiальнi правовiдношення та виникаюча на СЧх пiдставi зацiкавленiсть мають особистий характер (стягнення алiментiв, поновлення на роботi, вiдшкодування збиткiв, що нанесенi здоровю) неможливiсть матерiального правонаступництва обумовлюСФ й неможливiсть правоприСФмства у процесi.
Матерiальне правонаступництво автоматично не тягне процесуального правоприСФмства. Вступ до процесу правонаступника позивача залежить вiд його волевиявлення. Залучення до процесу правонаступника-вiдповiдача знову ж таки залежить вiд волi позивача чи iншоСЧ особи, що приймаСФ участь у справi. Тiльки пiсля того як буде визначено правонаступника вилученоСЧ особи, а вiд зацiкавлених осiб буде отримано вiдповiдну заяву, призупинене в результатi смертi громадянина чи лiквiдацiСЧ юридичноСЧ особи провадження по справi може бути поновлено. В цьому суть диспозитивного характеру процесуальних прав сторiн.
Порядок настання правонаступництва в процесi :