Готичне розумiння краси
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?олучення образiв, йому приналежних. Крiм того, Вiтело розглядаСФ i можливi помилки в естетичному судженнi i причини СЧх, що складаються або в недолiку свiтла, у невiдповiднiй вiдстанi або точцi зору, або стислостi сприйняття i т.п., i заключаСФ, крiм того, що одному здаСФться потворним, те iншому здаСФться досить красивим. Сприйняття зоровоСЧ краси, оцiнка естетичноСЧ якостi речi здобувають у творi Вiтело свою теорiю.
Людина XIII-XIV столiть починаСФ усе бiльш повно i глибоко осягати формальну красу предметiв, судити про СЧх естетичну якiсть. Уявлення, що формуСФться, про формальну красу предмета, елементах i умовах цiСФСЧ краси виражаСФ надзвичайно важливий процес в iсторiСЧ захiдноСФвропейськоСЧ культури. Вiд спонтанного i глибокого замилування i милування прекрасним, властивих середньовiччю, людина, блукаючи у свiтi краси, пiдходить до порогу, за яким краса вiдкриваСФться йому як автономне явище.
Питання про художню якiсть речi й оцiнку його людиною здобуваСФ в епоху, яка стоСЧть на гранi середньовiччя i Вiдродження, особливу важливiсть, оскiльки вiн виражаСФ один з аспектiв СФдиноСЧ здатностi людини, у якiй вiн незалежний вiд бога, - здатностi судження, оцiнки речей i явищ. Якби в людини не було здатностi судження i проведення порiвнянь, не iснувало б також i оцiнки, i якби останньоСЧ не iснувало, то припинила б iснувати i сама цiннiсть. У цьому ясно виявляСФться те, як дорогоцiнний iнтелект, без якого всяка рiч створена не могла б бути належно оцiнена. Разом з розробкою уявлення про художню якiсть твору мистецтва поступово усвiдомлюСФться i розвиваСФться уявлення i про iндивiдуальнiсть художника, що створюСФ цю красу. Все бiльше значення, що здобуваСФ художня якiсть речi в очах середньовiчноСЧ людини, зростаючий i розширюючийся iнтерес до твору мистецтва належним чином вiдображаються i на уявленнях про художника.
Майстернiсть художника оцiнюСФться усе бiльш високо. Сильнi свiту цього в XIII-XIV столiттях, як i Сугерiй, прагнуть запрошувати самих досвiдчених i талановитих художникiв. В епоху готики зявляСФться усе бiльше знаменитих i прославлених майстрiв, подiбних тим архiтекторам, чиСЧ зображення й iмена були увiчненi в лабiринтах готичних соборiв, або тому мiнiатюристовi Одеризи з Губбiо, ким гордi майстри, - за словами Данте, що сказав про себе в XI пiснi Чистилища, що його серце упорствувало в бажаннi переваги. Уявлення про власну естетичну цiннiсть мистецтва, що призвела до своСФрiдного культу добутку як рiдкостi i коштовностi при дворах пiзньосередньовiчноСЧ РДвропи, вiдбивало що зявилося i розвиваСФться в готичну епоху нове вiдношення до мистецтва i його творцевi - готичному майстровi.
Висновки
Готика - це перiод розквiту монументальноСЧ скульптури: постатi статичнi, стоять точно у фронтальних позах. Поступово скульптура вiдокремлюСФться вiд стiни, набуваСФ округлого обСФму. Але i при скутостi поз зберiгаються пластичнiсть, стримана велич образiв, iнодi вони навiть iндивiдуалiзованi (св. РЖСФронiм, св. Георгiй, св. Мартiн у Шартрському соборi). РельСФф переважно високий - горельСФф. Виробляються канони композицiСЧ, певнi сюжети призначенi для певних мiiь будинку.
З другоСЧ половини XIII ст. скульптурнi зображення ставали часом взiрцем досконалостi, захоплення людською красою. Недарма Христа, який благословляСФ на добрi дiла - скульптуру в АмСФнському соборi - назвали прекрасним Богом.
У живописi мiiе фресок зайняв вiтраж (живопис iз шматочкiв скла, а згодом живопис по склу у свинцевiй обвiдцi). Особливо славилася Шартрська майстерня у ФранцiСЧ. У Шартрському соборi в XIII ст. вiтражi займали площу 2660 кв. м. Головна СЧх особливiсть полягала у тому, що куски скла були невеликого розмiру, а свинцева обвiдка вiдiгравала роль контурного рисунка, iнтенсивною була i кольорова гама основних кольорiв (червоного, синього, жовтого). XIII ст. у ФранцiСЧ слушно вважаСФться золотим вiком вiтража.
З кiнця XII ст. Францiя стаСФ центром СФвропейськоСЧ освiченостi. Паризький унiверситет - одне з провiдних мiiь наукового життя РДвропи. У Парижi налiчуСФться 300 цехiв ремiсникiв. Головним замовником творiв мистецтва стаСФ не церква, а мiста, гiльдiСЧ купцiв, цеховi корпорацiСЧ i король. Основний тип будови - не монастирська церква, а мiський собор.
Нiмецька готична архiтектура склалася пiзнiше за французьку. Нiмецькi собори простiшi, будинок сильнiше витягнутий по вертикалi, шпилi веж дуже високi. Особливiсть - однобаштовi храми, увiнчанi високим шпилем.
Для ПiвнiчноСЧ РДвропи характерна цегляна готика. Найбiльш знаменитим циклом скульптур перiоду готики незаперечне вважаСФться скульптурний декор собору в Наумбурзi. РельСФфи "Страстей Христових", зображенi на огорожi захiдного хору ("ТаСФмна вечеря", "Зрадництво РЖуди", "Взяття пiд варту"), сповненi надзвичайного драматизму, реальностi подiй, проникливоСЧ достовiрностi.
У пiзньоготичнiй нiмецькiй скульптурi багато патетики, зявляються манiрнiсть, претензiйнiсть, надмiрна витонченiсть, поСФднання релiгiйноСЧ екзальтацiСЧ з жорсткою натуралiстичнiстю (деревянi скульптури "Розпятий" i "Оплакуваний"),
Готика АнглiСЧ виникла дуже рано (наприкiнцi XII ст.) й iснувала до XVI ст. Слабкий розвиток мiст призвiв до того, що готичний собор став не мiським, а монастирським, оточеним полями i луками.
Головний готичний собор АнглiСЧ - Кентерберiйський, резиденцiя архiСФпископа Кентерберiйського, нацiональна святиня. Собор Вестмiнстерського абатства в Лондонi - м?/p>