Готичне розумiння краси
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В° вищих краса, яку чути - музика поСФднуСФться СЧм з явищами, сприймаСФмими за допомогою iнших почуттiв. Поглиблюване в XII столiттi розумiння значущостi видимого свiту доповнюСФться у творах Гуго, Сен-Вiкторського ясним розумiнням практичних проблем часу. Свою оцiнку краси видимого свiту Гуго поширюСФ i на твори мистецтва: Але навiщо говорити про творiння божi, коли незабаром ми дивуСФмося навiть обманам людського мистецтва, що приваблюСФ очi своСФю пiдробленою мудрiстю?
Поняття краси й окремi аспекти прекрасного, звичайно вiднесенi до свiту метафiзичних цiнностей, переносяться в теорiСЧ Гуго i на предмети видимого свiту. Увага Гуго до зоросприймаСФмоСЧ краси i спроба зрозумiти i визначити СЧСЧ структуру змусили сучасних дослiдникiв середньовiчноСЧ естетичноСЧ думки бачити в ньому першого теоретика краси в середньовiччi. Естетична теорiя Гуго i естетичнi погляди iнших представникiв школи монастиря св. Вiктора, як Рiшара Сен-Вiкторського, так i Хоми Верчеллiйського, що створило перейняту глибоким естетичним почуттям мiстичну теорiю краси неоплатонiчноСЧ користi, у якiй свiтло представляСФться заставою свiтовоСЧ краси i гармонiСЧ, дуже вплинули на популярнi уявлення XII столiття про красу, у тому числi красу навколишнього свiту i творiв мистецтва, i виразили вимоги столiття. Звязок i взаСФмодiя цих теорiй з художньою практикою свого часу з особливою очевиднiстю зявляСФться в працях тих середньовiчних письменникiв, що були своСФрiдними посередниками мiж естетичними теорiями часу i художньою практикою,- замовникiв творiв мистецтва, деякi з них залишили нам своСЧ твори. У першу чергу потрiбно назвати абата Сугерiя, знаменитого церковного i державного дiяча середини XII столiття, будiвельника церкви абатства Сен-Денi пiд Парижем.
Особистiсть Сугерiя, яка привабила багатьох дослiдникiв, дiйсно чудова тим, що у це рясне святими i героями столiття Сугерiй залишив за собою перевагу бути людиною. У його творах, присвячених будiвництву церкви Сен-Денi, абстрактна думка того часу знайшла втiлення в надзвичайно яскравих, простих i конкретних формах. Уявлення про анагогiчний шлях пiзнання бога, iдея сходження душi вiд почуттСФвого до сверхчуттевого шляхом споглядання матерiальних предметiв були СЧм ясно i чiтко звязанi зi створенням творiв мистецтва. Знаходячи у творах Сугерiя неоцiненний i великий матерiал по iсторiСЧ будiвництва церкви Сен-Денi i додавання iконографiСЧ готичного мистецтва, занурюючись при читаннi СЧх у стихiю життя XII сторiччя, ми вправi шукати в Сугерiя вiдповiдь на питання про те, як люди того часу уявляли собi роль i значення художника i сутнiсть художньоСЧ творчостi. Сугерiю як щирому естету i цiнителю прекрасного, вiдчуваючому насолоду вiд одного опису мерехтiння дорогоцiнних каменiв у дорогих релiкварiях, що тонко вiдчуваСФ елегантнiсть пропорцiй новоСЧ церкви, була властива найглибша повага до творцiв творiв мистецтва. У своСЧх творах вiн не раз згадуСФ про те, що для роботи в Сен-Денi СЧм були запрошенi з рiзних мiiь найкращi живопиii, яких вiн мiг знайти, обранi скульптори для створення бронзових ворiт, знайденi самi досвiдченi художники (artifices peritiores) i самi вiртуознi вiтражисти.
Прибуття митецьких майстрiв на будiвництво церкви Сугерiй розцiнював як знак богоугодностi початоСЧ ними шляхетноСЧ справи по розширенню, змiнi i прикрасi церкви головного абатства ФранцiСЧ
Subtilissima орега, орега sumptumosa, орега арргоbаtа-тонка, чудесна, похвали гiдна робота запрошених майстрiв викликаСФ його невдаване замилування. Сугерiй часто порiвнюСФ коштовнiсть роботи з коштовнiстю матерiалу - золота i каменiв i захоплено повторюСФ слова Овiдiя: Materiam superabat opus-Майстернiсть виконання перевершило матерiал. Про один рельСФф вiн каже, що вiн такий же чудовий як за формою, так i за матерiалом. Пресвiтле розмаСЧття вiтражiв у церквi Сен-Денi було створено, по його словам, вишуканими руками багатьох майстрiв рiзних народностей i Сугерiй насолоджуСФться легкiстю i нiжнiстю рельСФфу слоновоСЧ кiстки i каже про те, яка чудова, що вийшла з рук скульптора i полiрувальника, порфiрна ваза. У судженнях Сугерiя про твори мистецтва вражаСФ не тiльки безперервне милування ними i його неабияке художнСФ чуття, але i широта його естетичних поглядiв. Вiн стверджуСФ, зокрема, що древнi майстри бували ще бiльш схильнi до розкошi, чим сучаснi йому. Нарештi, вiддаючи собi звiт у цiнностi творiв мистецтва, вiн пiклуСФться про СЧхню схороннiсть, призначивши вiдразу ж по закiнченнi робiт спецiального майстра для догляду i реставрацiй вiтражiв i золотих справ майстра для утримання в порядку дорогоцiнного церковного начиння. Приймаючи велику участь у зведеннi i прикрасi церкви, Сугерiй покладався однак, не тiльки на власнi судження або судження iнших прелатiв церкви i чернечоСЧ братiСЧ, до яких вiн нерiдко апелюСФ у своСЧх творах. Вiн високо ставив також авторитет майстрiв, знавцiв своСФСЧ справи. Про дорогоцiнний сосуд, прикрашений, по переказу, самим святим ЕлiгiСФм, вiн каже, що робота останнього вважаСФться найбiльш коштовною всiма золотих справ майстрами.
Твiр мистецтва в уявленнi Сугерiя СФ тим самим дорогоцiнним обСФктом, за допомогою якого його людина, що споглядаСФ, пiднiмаСФться в душi до iмматерiального, i стикаСФться з непiзнаваним свiтом божественноСЧ краси. Художник цiнуСФться СЧм як майстер, що втiлюСФ в представленому матерiалi запропонованi йому замовником символiчнi композицiСЧ, як вiртуозний знавець свого мистецтва, як творець краси. По сутi, це уя