Вплив на атмосферу пiдприСФмств харчовоСЧ промисловостi та шляхи його зниження (на прикладi ВАТ "Жашкiвський маслозавод")
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
тноСЧ кислоти: П=10.8 3 0.4: 3600=0.0036 г/с П= 10.8 3 0.4 2000 10-6 = 0.026 т/рiк (з них нiтратна кислота - 0.0006 г/с, 0.004 т/год нiтроген (IV) оксиду - 0.003 г/с, 0.022 т/год)
Викиди натрiй карбонату:
П=14.4 10 1: 3600=0.04 г/с, П= 14.4 10 80010-6 = 0.115 т/год
Розрахунок викидiв забруднюючих речовин в атмосферу при використаннi кислот.
Питомi викиди при використаннi кислот складають: сульфатна кислота - 0.00003г/с, нiтратна кислота - 0.0005г/с, хлоридна кислота - 0.0001г/с.
При рiчному використаннi кислот викиди в атмосферу складають: сульфатна кислота
П=0.000033600300010-6=0.0003т/рiк,
нiтратна кислота
П=0.00053600300010-6=0.005т/рiк,
хлоридна кислота
П=0.00013600300010-6т/рiк.
Розрахунок викидiв шкiдливих речовин в атмосферу при зварювальних роботах [22].
На пiдприСФмствi при виробництвi ремонтних робiт проводяться електрозварювальнi роботи. При цьому застосовуСФться електродугова зварка електродами типу АНО-4. Рiчна витрата електродiв складаСФ 0.050т.
В процесi зварювально-наплавочних операцiй в повiтряний басейн видiляСФться незначна кiлькiсть оксидiв феруму та оксидiв мангану.
Кiлькiсть шкiдливих речовин, що утворюються при зварюваннi, наплавленнi зручнiше всього приводити до витрат зварювальних матерiалiв, тому що в основнiй своСЧй масi цi процеси не сталi в часi:
М= g х Ст,
де д - кiлькiсть речовини, що видiляСФться в повiтря г/кг витрачених зварювальних матерiалiв, для АНО-4 - оксиди феруму 5.31, оксиди мангану 0.69;
Ст - маса витрачених електродiв, т/рiк.
При виробництвi зварювальних робiт в атмосферу видiляються:
Показник феруму = 0.050 х5.31х 10-3 = 0.0003 т/рiк 0.0002 г/с Показник мангану =0.050 х О.69 х 1О-3 =0.00003 т/рiк 0.00002г/с.
Розрахунок викидiв забруднюючих речовин вiд СФмностей для зберiгання дизпального
Для збереження дизпалива використовуються 2 СФмностi, з яких одна не експлуатуСФться. Рiчна реалiзацiя дизпалива складаСФ - 30 тон. Кiлькiсть граничних вуглеводнiв (кг/годину), якi потрапляють в атмосферу вiд резервуарiв за рахунок випаровування з дихальних клапанiв розраховуються згiдно формули:
Пр=2.52 х Vжр х Р s (38) х Мn х (К5х + К5t) х К6 хК7 х (1 - g) х 10-9,деVж
обСФм рiдини, яка потрапляСФ в резервуар протягом року (м 3/рiк);
Мп - молекулярна маса парiв рiдини, (г/моль); g - коефiцiСФнт ефективностi газоуловлюючого пристрою резервуара частка одиницi); К5x К5t - поправочнi коефiцiСФнти, якi залежать вiд тиску насичених парiв Ps (38) та температури газового простору Тr р вiдповiдно в холодний та теплий час року; К6 - поправочний коефiцiСФнт, який залежить вiд тиску насичених парiв та рiчного оберту резервуарiв; К7 - поправочний коефiцiСФнт, який залежить вiд технiчноСЧ оснащеностi та режиму експлуатацiСЧ;
P S (38) - тиск насичених парiв для багатокомпонентних рiдин при температурi 38 град, (в залежностi вiд значення еквiвалентноСЧ температури початку кипiння рiдини - tекв (град):
де tнк, tкк - температура початку та кiнця кипiння речовини,270-400 - для дизпалива, К5x, К.5t - поправочнi коефiцiСФнти, якi залежать вiд тиску насичених парiв температури газового простору, вiдповiдно в холодний та теплий час року.
Середня температура газового простору СФмкостей, яка дорiвнюСФться до середньоСЧ температури атмосферного повiтря та за вiдповiдний перiод.
tх = tа х - за 6 бiльш холодних мiсяцiв tн = tа т - за 6 бiльш теплих мiсяцiв.
К1х=0.3, К2x=0.37, К3x=0.62; К1т+=6.12, К2т4= 0 41, К3т=0.51, К4=1.0
де q3 - втрати тепла внаслiдок хiмiчноСЧ неповноти спалювання пального, обумовленого наявнiстю в продуктах спалювання оксиду карбону; Q - нижча теплота спалювання пального МДж/кг; q4 - втрати тепла внаслiдок механiчноСЧ неповноти i спалювання пального,%
Псо=0.001х0.5x0.6542.75х30.0х (1-0) =0.417т/рiк Псо= (0.5х0.65х42.75х15,0х/1-0/): 3600=0.058г/с
Оксиди нiтрогену. Кiлькiсть оксидiв нiтрогену, якi поступають в атмосферу в одиницю часу /тонн на рiк, грам на секунду/, розраховуються за формулою:
ПNO2=0.001хВхQхКNO2х (1-в)
де В - витрати пального тонн на рiк, грам на секунду; Q - нижча теплота спалювання пального, МДж/кг;
КNO2 - параметр, що характеризуСФ кiлькiсть оксидiв нiтрогену що утворяться на 1 ГДж тепла;
в - коеф., що залежить вiд ступеня зниження викидiв оксидiв нiтрогену в результатi застосування технiчних вирiшень
ПNO2=0.001x30,042.75х0.07=0.090т/рiк ПNO2= (15.0 х 42.75х 0.07): 3600 = 0.012г/с
Розрахунок викидiв забруднюючих речовин вiд автотранспорту при виСЧздi, заСЧздi, маневруваннi по територiСЧ.
Таблиця 4. - Викиди забруднюючих речовин вiд автотранспорту
Викид СОВикид СНВикид NOВикид SO2Викид Сажiкг/тг/секкг/тг/секкг/тг/секкг/тг/секкг/тг/секбензин196.50.00637.00.00121.80.00040.60.00001дизтопливо360.0236.20.00431.50.0115.00.00023.850.0003Сумарний викид, г/сек0.0290.0050.0110.00020.0003
Для оцiнки рiвня забруднення атмосферного повiтря вiд автотранспорту проведений розрахунок викидiв забруднюючих речовин згiдно [Методики]. Результати розрахункiв проводились для виСЧзду, заСЧзду, маневрування по територiСЧ 12 автомобiлiв i наведенi в табл.4.
3. Заходи зниження екологiчних ризикiв на ВАТ "Жашкiвський маслозавод"
3.1 Методи та засоби очищення викидiв в атмосферу
ОднiСФю з особливостей атмосфери СФ СЧСЧ здатнiсть до самоочищення [14]. Самоочищення атмосферного повiтря вiдбуваСФться внаслiдок сухого та мокрого випадання домiшок, абсорбцiСЧ СЧх земною поверхнею, поглинання рослинами, переробки бактерiями, мiкроорганiзмами та iншими шляхами. Садiння дерев та кущiв сприяСФ очищенню повiтря вiд пилу, оксидiв вугле?/p>