Вплив на атмосферу пiдприСФмств харчовоСЧ промисловостi та шляхи його зниження (на прикладi ВАТ "Жашкiвський маслозавод")
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
обмеженим. Наприклад, СФ динамiчнi екологiчнi моделi "Хижак - жертва", ритмiчнi процеси масообмiну у клiтинах та iн., але працездатнiсть СЧх залежить вiд рiвня вiрогiдностi статистичноСЧ екологiчноСЧ iнформацiСЧ про стан вiдповiдних екосистем i рiвня вiрогiдностi самоСЧ моделi.
До ризикiв екологiчного страхування пропонують ввести величину - ступiнь ризику, що СФ множенням величини очiкуваних витрат на вiрогiднiсть екологiчного ризику.
Щодо оцiнки змiни окремих показникiв якостi довкiлля виникають труднощi як з визначенням методики СЧх вимiрювання, так i вибором найпрiоритетнiших з них.
Оцiнка рiвня вiрогiдностi того, що який-небудь означений ризик виникне через деякий час,СФ сьогоднi досить складним методологiчним питанням у звязку з рядом труднощiв СЧСЧ щодо дослiдження екосистем, серед яких: неоднакова тривалiсть термiнiв релаксування бiосфери до стану
екологiчноСЧ рiвноваги; слабкий рiвень знань про межi стiйкостi матерiалiв (природних та штучних), окремих систем, тощо, а також механiзми зсуву горизонтiв у лiтосферi, динамiку масопереносу через численнi фазовi кордони, зворотнi зв`язки мiж екосистемами та СЧхнi тимчасовi рухи з одного рiвня стiйкостi до iншого та iн.; вiдсутнiсть СФдиних уявлень про еталоннi показники стiйкого стану геосистем та екосистем та геобiосфери взагалi, що СФ найголовнiшим серед перелiчених труднощiв.
На мiiевому рiвнi деякi ризики прогнозують за даними про змiни у поведiнцi живих iстот, за термiнами вегетацiСЧ рослин, за екстремальними змiнами клiмату, погоди та iн.
Перспективними у цьому напрямi мають бути феноменологiчнi науковi диiиплiни, в яких екологiчнi явища розглядають на основi фiзико-хiмiчних, термодинамiчних, екологiчних та геологiчних дослiджень стану довкiлля. Головною особливiстю наукових розробок у цьому напрямi СФ уявлення про екологiчнi явища (проблеми) як про складову частину у механiзмах стiйкостi вiдкритих термодинамiчних систем, до яких принципово належать усi екосистеми.
ГлобалiзацiСФю вiдомостей про динамiку рухiв частин екосистем (ландшафтiв, водних течiй та iн) займаСФться нова наука - геокiбернетика.
Незабаром можна очiкувати на появу такоСЧ науки, як екологiчна термодинамiка, яка маСФ застосувати математичний апарат неврiвноваженоСЧ термодинамiки для описування стану екосистем.
1.2 Визначення ступеня забрудненостi атмосфери
До шкiдливих речовин вiдносять хiмiчнi речовини природного чи штучного походження, дiя яких на бiологiчнi може призвести до негативних наслiдкiв.
Гранично допустима концентрацiя шкiдливоСЧ речовини в повiтрi робочоСЧ зони (ГДКр. з) - концентрацiя [6], яка при щоденнiй (крiм вихiдних) роботi протягом 8 годин (не бiльше 40 годин у тиждень), на протязi всього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи вiдхилення в станi здоровя, що можуть бути виявленi сучасними дiагностичними методами дослiджень, у процесi роботи працюючого чи у вiддаленi строки життя сучасного або майбутнього поколiнь.
Робочою зоною [6] вважаСФться простiр висотою до 2 метрiв над рiвнем пiдлоги чи площадки, на яких працюСФ людина.
Робоче мiiе працюючого - це мiiе, на якому працюючий знаходиться бiльшу частину свого робочого часу (бiльш 50% або 2 години безперервно), це вся робоча зона при роботi в рiзних iСЧ пунктах.
Для населених пунктiв встановлюСФться два нормативи гранично-допустимоСЧ концентрацiСЧ:
Максимально-разова гранично допустима концентрацiя шкiдливоСЧ речовини в повiтрi населених пунктiв (ГДКМ. Р) [6] - концентрацiя речовини в повiтрi населених пунктiв, що не викликаСФ при вдиханнi на протязi 20 хвилин рефлекторних реакцiй в органiзмi людини.
Гранично допустима концентрацiя середньодобова (ГДКс. д) [6] - це концентрацiя шкiдливоСЧ речовини в повiтрi населених пунктiв, яка не повинна викликати пряму чи непряму дiю на людину при необмежено довгому вдиханнi.
На УкраСЧнi встановлено ГДК бiльш нiж для 500 речовин. Гранично-допустимi концентрацiСЧ можуть використовуватись як норматив для оцiнки стану атмосфери лише у випадку наявностi однiСФСЧ шкiдливоСЧ речовини. Але на практицi у атмосферi одночасно знаходяться декiлька шкiдливих речовин. У цьому випадку використовують комплексний показник забруднення атмосфери, що враховуСФ вплив на стан атмосфери всiх шкiдливих факторiв:
Сi,
де: Yi - одиничний iндекс забруднення для i - тоСЧ речовини; qср, - середня концентрацiя i - тоСЧ речовини; ГДКс. д. - середньодобова гранично - допустима концентрацiя для i-тоСЧ речовини; Сi-безрозмiрна константа, що приводить ступiнь шкiдливостi i-тоСЧ речовини до шкiдливостi сульфур дiоксиду (прийнятого для порiвняння), у залежностi вiд того до якого класу шкiдливостi належить забруднююча речовина.
Також встановлена величина ЛД50 - середньо смертельна доза шкiдливоСЧ речовини, що викликаСФ смерть половини пiддослiдних тварин.
У залежностi вiд класу шкiдливоСЧ речовини, що використовуСФться, чи виробляСФться на виробництвi, встановлена пятибальна санiтарна класифiкацiя промислових пiдприСФмств та обСФктiв (табл.2). Для кожного класу пiдприСФмств визначений розмiр санiтарно-захисноСЧ зони.
Санiтарно-захисна зона [6] - це дiлянка територiСЧ навколо виробництва, яка СФ своСФрiдним барСФром, що вiддiляСФ виробництво вiд житлових масивiв, зменшуючи вплив пiдприСФмства на населення.
Таблиця 2 - Класи шкiдливостi хiмiчних сполук в залежностi вiд СЧх ток?/p>