Вплив на атмосферу пiдприСФмств харчовоСЧ промисловостi та шляхи його зниження (на прикладi ВАТ "Жашкiвський маслозавод")
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ичностi.
Показники Класи шкiдливостi РЖ
Дуже шкiдливiII
Високо-шкiдливi III
Помiрно
шкiдливi IV
Мало шкiдливiГДКр. з., мг/м3Менше 0,10,1 - 1,0.1-10Бiльше 10 (ЛД50)
при введенi в шлунок,
мг/кг маси тiлаМенше 1515 - 150150-5000Бiльше 5000
У санiтарно-захиснiй зонi дозволяСФться розташовувати:
пiдприСФмства, окремi будiвлi та споруди, з виробництвами меншого класу шкiдливостi;
пожежнi депо, лазнi, пральнi, гаражi, будiвлi управлiнь, конструкторськi бюро, науково-дослiднi установи, що обслуговують дане пiдприСФмство;
примiщення для чергових аварiйних служб, стоянки транспорту, електростанцiСЧ, системи водопостачання й вiдведення стiчних вод, очиснi споруди.
У санiтарно-захиснiй зонi не допускаСФться розташування дач, жилих будинкiв, спортивних споруд, профiлакторiСЧв, лiкарень, шкiл, дитячих закладiв.
Використання санiтарно-захисних зон для сiльськогосподарського виробництва визначаСФться за узгодженням з органами Агропрому i санiтарно - епiдемiологiчноСЧ служби.
Для зменшення пагубноСЧ дiСЧ виробництва на обСФкти, що розмiщенi неподалiк санiтарно-захисних зон, насаджують зеленi рослини. Цi насадження подiляють на:
iзолюючi посадки (iз густопосадженими деревами) - можуть знижувати забрудненiсть територiСЧ на 25-35% завдяки розсiюванню шкiдливих речовин, вiдхиленню забрудненого повiтряного потоку, а також внаслiдок поглинаючоСЧ дiСЧ зелених насаджень;
фiльтруючi посадки - ажурнi за структурою, добре провiтрюються, виконують роль механiчного й бiологiчного фiльтра на шляху проходження забрудненого повiтря.
Згiдно з нормативно-технiчною документацiСФю нормування якостi навколишнього природного середовища здiйснюСФться з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнСФ середовище, що гарантуСФ екологiчну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечуСФ рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв за умов стiйкого розвитку господарськоСЧ дiяльностi. В УкраСЧнi розробленi та дiють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативно впливаСФ на здоровя людини.
У табл.3 наведено ГДК деяких найбiльш поширених шкiдливих речовин. Як видно навiть з цього невеликого перелiку, нижня межа токсичностi шкiдливих речовин, тобто СЧх ГДК, сильно вiдрiзняСФться.
Таблиця 3 - Гранично допустимi концентрацiСЧ (мг/м3) деяких шкiдливих речовин для повiтря населених мiiевостей.
РечовинаГДКС. д. ГДКм. р. КТвердi речовини (пил) 0,150,23,0Сульфур (IV) оксид0,050,51,0Нiтроген (IV) оксид0,040,0850,8Нiтроген (I) оксид0,060,41,2Карбон (II) оксид3,05,060Амонiак0,040,20,8Гiдроген хлорид0,20,24,0Гiдроген цiанiд0,01-0,2Кадмiй оксид0,001-0,02Плюмбум0,00030,030,006Сiрководень0,0050,030,1Бенз (а) пiрен0,000001-0,00002Фенол0,0030,010,06Формальдегiд0,0030,0350,06Гiдроген фторид0,0050,20,1
Примiтка: К - ГДКреч /ГДКSO2. На територiях, якi пiдлягають посиленiй охоронi, встановлюються бiльш жорсткi вимоги - ГДК повиннi бути зменшенi на 20%.
У табл.3 ГДКс. д. - середньодобова гранично допустима концентрацiя забруднювача в повiтрi, котра не справляСФ на людину опосередкованоСЧ шкiдливоСЧ дiСЧ при цiлодобовому вдиханнi; ГДКм. р. - максимально-разова гранично допустима концентрацiя забруднювача в повiтрi (населених мiiь), що не викликаСФ рефлекторних реакцiй в органiзмi людини.
Деякi iз забруднюючих речовин мають ефект сумацiСЧ чи ефект потенцiювання.
Речовини, для котрих не визначенi ГДК населених мiiь, оцiнюються за орiСФнтовними безпечними рiвнями впливу (ОБРВ).
Для того, щоб визначити стан забруднення повiтря декiлькома речовинами, що дiють одночасно, часто використовують комплексний показник - iндекс забруднення атмосфери (РЖЗА). Для його розрахунку, нормованi на вiдповiднi значення ГДК, середнi концентрацiСЧ домiшок за допомогою розрахункiв приводять до концентрацiСЧ (коефiцiСФнт К в табл.3), а отриманi значення додають. Отриманий таким чином показник РЖЗА вказуСФ, у скiльки разiв сумарний рiвень забрудненостi атмосфери кiлькома речовинами перевищуСФ ГДК сульфур (IV) оксиду.
Для кожного населеного пункту визначено конкретний перелiк пяти прiоритетних домiшок, за котрими розраховуСФться iндекс забруднення атмосфери РЖЗА5.
Викиди характеризуються кiлькiстю забруднюючих речовин, СЧхнiм хiмiчним складом, концентрацiСФю, агрегатним станом.
Промисловi викиди подiляються на органiзованi та неорганiзованi. Органiзованi промисловi викиди - це викиди, що надходять в атмосферу через спецiально спорудженi газоходи, повiтропроводи та труби.
Неорганiзованi викиди надходять в атмосферу у виглядi ненаправлених потокiв внаслiдок порушення герметизацiСЧ, невиконання вимог охорони атмосфери при навантаженнi та розвантаженнi, порушення технологiСЧ виробництва або несправностi обладнання.
За агрегатним станом викиди подiляються на IV класи: РЖ - газоподiбнi та пароподiбнi; II - рiдкi; III - твердi; IV - змiшанi.
За величиною маси викиди обСФднанi в 6 груп, т/доб: 1 група - маса менше 0,01 включно; 2 група - вiд 0,01 до 0,1; 3 група - вiд 0,1 до 1; 4 група - вiд 1 до 10; 5 група - вiд 10 до 100; 6 група - понад 100.
Викиди пiдлягають перiодичнiй iнвентаризацiСЧ, пiд котрою слiд розумiти систематизацiю вiдомостей про розподiл джерел викидiв на територiСЧ обСФкта, СЧхню кiлькiсть та склад.
Метою iнвентаризацiСЧ СФ: визначення викидiв шкiдливих речовин, що надходять в атмосферу вiд обСФктiв; оцiнка впливу викидiв на навколишнСФ середовище, встановлення ГДВ або ТПВ; вироблення рекомендацiй з органiзацiСЧ контролю викидiв; оцiнка стану очисного обладнання та екологiчностi технологiй i в