Вплив митно-тарифного регулювання на зовнiшню торгiвлю (на прикладi пiдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпрепарат")
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?Т тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ;
оплата за поставлену партiю виконуСФться банкiвським переказом в валютi платежу через 60 75 днiв пiсля поставки партiСЧ;
при рiзкому падiннi свiтових цiн на iмпортуСФму сировину ВАТ тАЬКиСЧiвмедпрепараттАЭ може настояти на додатковому погодженнi до контракту на зниження цiни сировини чи вiдказатися вiд наступних заказiв по високих цiнах;
В табл. 2.4 2.6 наведенi результати аналiзу основних умов iмпортних контрактiв ВАТ тАЬКиСЧв-медпрепараттАЭ у 2004 2005 роках (2 типи контрактiв).
Таблиця 2.4
Основнi параметри зовнiшньоекономiчних контрактiв ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ
Таблиця 2.5
Основнi параметри зовнiшньоекономiчних контрактiв ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ
Таблиця 2.6
Основнi параметри зовнiшньоекономiчних контрактiв ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ
Проведений аналiз дiяльностi ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ та впливу митно-тарифноСЧ полiтики на ефективнiсть його зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi дають можливiсть сформулювати наступнi висновки :
1. ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ СФ динамiчно розвиваючимся пiдприСФмством з високими рiвнями рентабельностi, при цьому виробництво лiкiв на ньому основане на iмпортнiй фармакологiчнiй сировинi.
Це приводить до суттСФвоСЧ залежностi пiдприСФмства вiд митно-податковоСЧ полiтики УкраСЧни по вiдношенню до iмпорту сировини для фармацевтичних виробництв.
2. РЖмпортуСФмi товари (фармацевтична сировина), згiдно з проаналiзовани-ми матерiалами зовнiшньоекономiчних контрактiв, по заключенням експертiв КиСЧвськоСЧ торгово-промисловоСЧ палати вiдносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :
Роздiл VI. Продукцiя хiмiчноСЧ та повязаних з нею галузей промисловостi.
Ставки ввiзного мита (товарна група 2933 90 95 90):
пiльгова - 0% вiд митноСЧ вартостi контракту;
повна - 20% вiд митноСЧ вартостi контракту;
Ставки ввiзного мита (товарна група 3003 10 00 00):
пiльгова - 0 % вiд митноСЧ вартостi контракту;
повна - 5 % вiд митноСЧ вартостi контракту;
Ставки ввiзного мита (товарна група 2941 10 20 00):
пiльгова - 0% вiд митноСЧ вартостi контракту;
повна - 0% вiд митноСЧ вартостi контракту;
Ставки ввiзного мита (товарна група 3003 90 90 00):
пiльгова - 5% вiд митноСЧ вартостi контракту;
повна - 10% вiд митноСЧ вартостi контракту;
Ставки ввiзного мита (товарна група 2941 90 00 00):
пiльгова - 0% вiд митноСЧ вартостi контракту;
повна - 0% вiд митноСЧ вартостi контракту;
Таким чином, митнi тарифи на iмпортуСФму сировину законодавством УкраСЧни встановленi зниженi чи зовсiм вiдсутнi.
Згiдно Закону УкраСЧни тАЬПро податок на додану вартiстьтАЭ [3,7] вищевказанi групи фармацевтичнiх товарiв та сировини не оподатковуються як при операцiях iмпорту, так i при операцiях реалiзацiСЧ на внутрiшньому ринку УкраСЧни.
При iмпортi продукцiСЧ, краСЧною походження якоСЧ СФ Латвiя, працюСФ тАЬУгода про вiльну торгiвлю мiж УкраСЧною та ЛатвiСФютАЭ [18,1] про звiльнення товарiв iмпорту-експорту вiд митних тарифiв. Таким чином, частина iмпорту ВАТ тАЬКиiвмедпрепараттАЭ по продукцiСЧ ЛатвiСЧ на митному кордонi звiльнюСФться вiд сплати навiть зниженого митного тарифу.
Основнi ризики та недолiки проаналiзованих схем управлiння митно-тарифною полiтикою в зовнiшньоекономiчних контрактах ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ:
а) досвiд постiйноСЧ корекцiСЧ тАЬУгоди про вiльну торгiвлю УкраСЧни з БiлорусiСФю та РосiСФютАЭ показуСФ, що змiна статусу ЛатвiСЧ, як держави РДвропейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вiльну торгiвлю, що приведе до появи повноСЧ ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва ЛатвiСЧ (наприклад, тiопентал);
б) при затримцi реалiзацiСЧ отриманоСЧ партiСЧ за рахунок несвоСФчасноСЧ спла-ти дебiторами вартостi авансово вiдпущеноСЧ продукцiСЧ виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днiв);
в) при несплатi нерезиденту вартостi поставленоСЧ партiСЧ продукцiСЧ через 90 днiв законодавство УкраСЧни передбачаСФ штрафнi санкцiСЧ за порушення режиму розрахункiв при експортно- iмпортних контрактах;
3. У ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ зафiксованi проблеми регулювання лiк вiд-ностi та фiнансовоСЧ стiйкостi:
- у 2002 2004 роках рiвнi швидкоСЧ (строковоСЧ) та абсолютноСЧ лiквiдностi знаходилися значно нижче нормативного дiапазону, що свiдчить про проблеми моментальноСЧ та строковоСЧ платоспроможностi у пiдприСФмства;
- у 2002 2004 роках показник вiдношення короткостроковоСЧ дебiторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостей був суттСФво нижче значення стiйкого дiапа-зону (бiльше 1,0), тому для розрахункiв з кредиторами необхiдно було не тiльки отримати кошти дебiторськоСЧ заборгованостi за вiдпущенi товари, але i реалi-зувати частину продукцiСЧ, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;
Таким чином, у 2002 2004 рокахi пiдприСФмство ВАТ тАЬКиiвмедпрепа-раттАЭ попало в кризову полосу нелiквiдностi балансу в короткострокових перi-одах.
4. Залежнiсть виробництва пiдприСФмства вiд iмпортноСЧ сировини визиваСФ необхiднiсть пiдвищення норм виробничих запасiв( запаси на негативний цiно-вий тренд, страховi запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, якi не покриваються джерелами ресурсiв пiдприСФмства та створю-ють нестiйкий (2004) чи кризовий (2002 2003) характер забезпечення покриття запасiв ресурсними джерелами.
При цьому ВАТ тАЬКиСЧвмедпрепараттАЭ не в повнiй мiрi використовуСФ фiнан-совi важелi кредитного капiталу банкiв, оскiльки в структурi пасивiв балансу власний капiтал займаСФ долю до 75% ( при стiйкiй формi роботи не менше 55%), при цьому двi третини його ?/p>