Вклад Х.Д. Алчевської у розробку методики читання
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
Курсова робота
"ВкладХ.Д. Алчевської у розробку методики читання"
Вступ
Багату і велику культурну спадщину має Україна. Немале місце в цій скарбниці займає педагогічна спадщина. Тільки в наш час в усій своїй величі постали перед народом дорогі для нас, безсмертні педагогічні ідеї Шевченка, Франка, Грабовського, Лесі Українки, Ушинського тощо. Проте чимало цінної педагогічної спадщини залишається у нас ще не дослідженою. Це передовсім стосується спадщини тих прогресивних педагогів, діячів народної освіти, які в дореволюційний час на Україні, в умовах жахливого соціального і національного гноблення, коли царизм забороняв українську школу.
Серед цих діячів особливо цікавою для нас є світла постать харківської вчительки, яка все життя віддала справі народної освіти в повному розумінні цього слова, Христини Данилівни Алчевської. Х.Д.Алчевська була відома своєю просвітницькою і педагогічною діяльністю не лише в Україні, а й далеко за її межами. Христина Алчевська містила у собі рідкісний дар теоретика, експериментатора, педагога. Вважаючи народну освіту одним із головних факторів розвитку суспільства, Алчевська намагалася використати її на благо культурного і духовного відродження рідного краю.
Відмінними принципами її вчення про виховання і освіту молоді, дорослих є народність, демократизм, гуманізм. Педагогічні ідеї народної вчительки знайшли відображення в творах: Передумане і пережите (1912), Півроку із життя недільної школи, Історія відкриття школи в селі Олексіївка, а також у визначних працях Що читати народові? та Книзі для дорослих. У них були викладені прогресивні думки про організацію народних недільних шкіл, про завдання, форми, методи та методику виховання і освіту дорослих, про роль особистості вчителя.
Х.Д.Алчевська організатор і незмінний керівник славнозвісної Харківської жіночої недільної школи. Понад півстоліття школа Алчевської була лабораторією, де розроблялися методи занять з дорослими, куди приїздили знайомитись з організацією роботи і веденням справ представники недільних шкіл з усієї України. Х.Д.Алчевська об?єднала навколо себе прогресивні кола вчених, письменників тощо. Вона була впевнена, що тільки освіта допоможе народу прозріти, виховати в собі прекрасні людські якості.
Великого значення надавала Алчевська вивченню української мови. Саме любов до рідного слова спонукала її, палку ентузіастку, сповнену жадоби до суспільної діяльності, пристрасно люблячи свою рідну Україну, прийти в школу з ідеєю вчити своїх земляків на їхній рідній мові. Сама Алчевська бездоганно володіла українською мовою і виразною дикцією. В часи заборони української мови, в дні, коли навіть український одяг вважався нелегальним і його забороняли носити на вулиці, вона вчила харківську молодь саме цією, рідною мовою. Вона з великою повагою ставилася до визначних синів українського народу Шевченка і Франка, до видатного вченого Потебні, до талановитого поета Мови та ін. І не випадково, що саме з ініціативи Х.Д. Алчевської на кошти її сімї перший у світі памятник Т.Г.Шевченку було поставлено в садибі Алчевських.
Педагогічна діяльність Алчевської досі не вивчена, її творча спадщина залишається не дослідженою і маловідомою. Але в умовах відродження духовності українського народу, який завжди дорожив вихованням підростаючих поколінь, ця спадщина має особливу неоціненну вартість…
Метою нашої роботи є дослідити вклад Х.Д. Алчевської у розробку методики читання, освіти дорослих, зокрема жіночої.
Обєктом дослідження є педагогічна спадщина Х.Д. Алчевської.
Предметом дослідження є робота Христини Алчевської на ниві народної освіти у Харківській недільній школі.
Джерельною базою роботи було опрацювання 10-ти публікацій.
Курсова робота складається з вступу, 3-х розділів, висновку та списку використаної літератури.
Життєвий і творчий шлях
Велика народна вчителька, яка все життя віддала справі народної освіти, народилася 4 (6) квітня 1841р. в Борзі повітовому містечку Чернігівської губернії в сімї поміщиків.
Батько Д.Л.Журавльов, викладач міського училища, мати дочка героя Вітчизняної війни 1812р. генерала Вуїча. Д.Л.Журавльов був людиною черствою і жорстокою, часто сварився з дружиною, діти теж рідко відчували його ласку. В родині Журавльових було гнітюче важко. Чималий посаг матері швидко сплив, і сімя жила бідно на одну вчительську платню батька.
Згадуючи про своє дитинство, Христина Алчевська писала: Я обожнювала мою матір… люблячу, рвійну, зі світлим розумом і даром привертати серця людей. Батька я не любила це був бездушний егоїст, який часом несправедливо ображав мою бідну матір, що страшенно обурювало проти нього моє дитяче серце. Він не любив нас, дітей, а братів моїх нещадно бив. Батько також чинив розправу і над дівчатами, кріпачками моєї матері: їх клали на підлогу, в головах їх сидів один мужик, тримаючи жертву за плечі, в ногах другий, а батько, весь почервонілий від люті, з спотвореним обличчям, нещадно бив нещасну, незважаючи на її одчайдушні крики. Це відбувалося щоразу… Почувши страдницькі стогони, ми вривалися в кімнату батька, ставали перед ним на коліна, складали руки і, ридаючи, повторювали: Перестань, перестань; вона більше не буде!