Вiдвiд державного суду з непiдсудностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?иклад, краiнi свого постiйного мiiя проживання.
Якщо сторони не визначили закон, якому повинна пiдпорядковуватися арбiтражна угода, i суд не маСФ можливостi, на момент розгляду цього питання, визначити, в якому мiii маСФ бути винесено арбiтражне рiшення, то державний суд повинен керуватися законом, який маСФ бути застосований судом в силу колiзiйноi норми краiни мiiя знаходження державного суду.
Таким чином. РДвропейська конвенцiя даСФ перелiк колiзiйних привязок, якi державнi суди краiн-учасниць Конвенцii мають використовувати при вирiшеннi питань, повязаних з арбiтражною угодою, а також встановлюСФ прiоритетнiсть та обовязкову послiдовнiсть iх застосування. Що стосуСФться припустимостi арбiтражу як засобу вирiшення спорiв, то вiдповiдно до Конвенцii державнi суди вправi визнавати арбiтражнi угоди недiйсними, якщо певнi спiрнi, правовiдносини (предмет арбiтражноi угоди) не можуть бути предметом арбiтражного розгляду згiдно iз законами краiни суду. Таким чином, при вирiшеннi цього питання державнi суди повиннi застосовувати закони своСФi краiни.
Пiд час вирiшення питання правоздатностi сторiн арбiтражноi угоди, що також стосуСФться питання дiйсностi арбiтражноi угоди, державнi суди згiдно з КонвенцiСФю повиннi керуватися законом, який до них застосовуСФться. Хоча Конвенцiя не вказуСФ, який саме закон повинен застосовуватися, можна припустити, що застосуванню пiдлягаСФ закон, на який вказуСФ вiдповiдна колiзiйна норма законодавства краiни суду. Це може бути або закон краiни мiiя реСФстрацii вiдповiдноi сторони арбiтражноi угоди, або закон мiiя знаходження головного офiсу (контори) компанii, або закон мiiя ii основноi дiяльностi. Так, якщо украiнський суд буде вирiшувати питання правоздатностi украiнськоi сторони арбiтражноi угоди, то вiн зобовязаний застосовувати норми украiнського законодавства. Пiд час вирiшення питання правоздатностi iноземноi сторони арбiтражноi угоди украiнський суд повинен спочатку застосувати колiзiйну норму, яка мiститься в ст. 567 ЦК УРСР i яка визначаСФ право, застосовне до iноземних компанiй. Застосування украiнським судом норми ст. 567 ЦК УРСР вiдiшле суд до закону краiни мiiя створення юридичноi особи. Таким чином, при вирiшеннi питання правоздатностi сторiн арбiтражноi угоди державнi суди повиннi застосовувати, по-перше, колiзiйнi норми своСФi краiни, а по-друге, закони тiСФi краiни, до яких вiдсилаСФ колiзiйна норма, що була застосована.
Розглянувши практично всi елементи iнституту вiдводу державного суду з непiдсудностi, спробуймо вiдтепер зясувати, в якому звязку знаходяться рiшення державних судiв з питань вiдводу державного суду з непiдсудностi i якi стосуються питань дiйсностi арбiтражноi угоди з процедурою скасування арбiтражних рiшень у державних судах краiни мiiя винесення арбiтражного рiшення.
Якщо рiшення державного суду з питань вiдводу державного суду з непiдсудностi було винесене в краiнi мiiя арбiтражу, то факти та обставини, якi були визначенi в цьому рiшеннi, будуть мати преюдицiальний характер i повиннi застосовуватися вiдповiдним державним судом при розглядi справи про скасування арбiтражного рiшення. Якщо рiшення державного суду з питань вiдводу державного суду з непiдсудностi було винесене в iншiй краiнi, нiж краiна мiiя арбiтражу, то факти та обставини, якi були визначенi в цьому рiшеннi, матимуть преюдицiальний характер тiльки в тому випадку, якщо таке рiшення державного суду буде належним чином визнано в краiнi мiiя винесення арбiтражного рiшення i, вiдповiдно, в краiнi, де розглядаСФться справа про скасування арбiтражного рiшення. За вiдсутностi належного визнання це арбiтражне рiшення не буде мати нiякого юридичного впливу на вирiшення питання про скасування арбiтражного рiшення i може застосовуватися тiльки в iнформативному планi.
Зясуймо також звязок, у якому перебувають рiшення державних судiв з питань вiдводу державного суду з непiдсудностi та якi стосуються питань дiйсностi арбiтражноi угоди з процедурою визнання та виконання iноземних арбiтражних рiшень, Рiшення державного суду краiни мiiя арбiтражу з питання вiдводу державного суду з непiдсудностi можуть бути правовою пiдставою для вирiшення справи про визнання та виконання арбiтражного рiшення в iншiй краiнi, нiж та, де було винесене це арбiтражне рiшення. Умовою цього СФ те, що вiдповiдне рiшення державного суду буде визнане в порядку, який дiСФ для визнання та виконання рiшень iноземних судiв у тiй самiй краiнi, де запитуСФться виконання арбiтражного рiшення. Якшо рiшення державного суду не буде визнано в краiнi виконання, то суд, який розглядаСФ справу про визнання та виконання арбiтражного рiшення, вправi вирiшувати цi питання, не враховуючи це рiшення.
Вище нами розглядалися ситуацii, коли одна iз сторiн спору звертаСФться до державного суду з позовом, а iнша сторона спору заперечуСФ проти розгляду цього спору державним судом, тобто заперечуСФ юрисдикцiю державного суду на пiдставi iснування арбiтражноi угоди, згiдно з якою цей спiр маСФ розглядати арбiтраж. У таких ситуацiях на державнi суди покладена функцiя судового контролю, виконуючи яку суди мають право вирiшувати питання наявностi та дiйсностi арбiтражноi угоди. В звязку з цим виникаСФ питання: чи можуть сторони звертатися до державного суду з заявою про визнання арбiтражноi угоди недiйсною, чи вони мають це право тiльки в порядку застосування iнституту вiдводу арбiтражного суду з непiдсудностi з