Виникнення міжнародного права та його особливості в період рабовласницької та феодальної доби

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

верховного судді й арбітра в міжнародних відносинах, додати видимість законності грабіжницьким хрестовим походам, кривавим розправам над селянськими й народно-визвольними рухами. Подібні концепції розвивалися, зокрема, у здобутках єпископа Августина (354430р.) Про державу божу; ченця Граціана (XIIв.) Декрет Граціана; богослова Фоми Аквінського (12251274р.), який висунув ідею світової держави на чолі з папою.

У період феодалізму виділяється спеціальна корпорація юристів, яка виражає інтереси буржуазії, що народжувалася. У числі юристів були передові для свого часу мислителі, які чимало сприяли формуванню нових буржуазно-демократичних принципів міжнародного права. Попередники родоначальника науки міжнародного права Гуго Гроція Франциско Суарец (15481617р.), Франциско де Вітторіа (14801546р.), Альберіко Джентілі (15521608р.) і ін. виступали проти феодального свавілля й феодальної ієрархії, обґрунтовували природні права держав на рівноправність і невтручання, засуджували хрестові походи, відстоювали права іноземців і привілеї послів.

Гуго Гроцій (15831645р.), виступаючи виразником інтересів голландської буржуазії, що страждала від свавілля Іспанії й Великобританії на морях й океанах, видав в 1609 році книгу Вільне море, у якій відстоював рівну для всіх волю плавання по морях й океанам. У своїй відомій праці Про право війни й миру (1625р.) Гроцій визначив міжнародне право як право, що одержує обовязкову силу волею всіх народів або багатьох з них. Розуміючи природне право як антипод права сильного, Гроцій зробив висновок, що воно повинне лежати в основі позитивного міжнародного права, закріпленого в договорах і звичаях.

Послідовники Гроція утворили три школи природно-правову, позитивну й змішану. Найбільше відомим представником першої школи був С.Пуффендорф (16321694р.), який доводив, що міжнародне право не що інше, як природне право, яке заперечувало самостійне значення увязнених у результаті угоди між державами позитивних норм і який возводив природне право над державами. Цю концепцію широко використав англієць Гоббс (15881679р.) для обґрунтування того, що війни між державами нібито є природним станом.

Позитивна школа міжнародного права (Мозер у Німеччині, Зеч в Англії, Бінкерсгук у Голландії) ототожнювала міжнародне право з договірним правом, зосереджуючи свою діяльність на дослідженні й систематизації договорів.

Продовжувачами передових для того часу концепцій Гроція були представники змішаної школи, і насамперед Емер де Ваттель (17141767р.).

 

9. Розвиток науки міжнародного права в Росії

 

Паралельно з розвитком науки міжнародного права в Західній Європі й зовсім від її незалежно розвивалася ця наука в Росії.

Максим Грек (близько 14801556р.) радив государям діяти по справедливості, не прагнути до завоювань, зберігати мирні відносини з усіма християнськими державами й захищати іноземців.

Ю.К.Крижанич (16181683р.) переконливо обґрунтовував неспроможність спроб включити Московську державу в систему європейської ієрархії католицьких феодальних держав на чолі з папою й імператором. Він вимагав строгого дотримання міжнародних договорів і засуджував Макіавеллі з його твердженням про те, що дозволено все, що корисно государеві. Крижанич відстоював невтручання в чужі справи й виступав рішучим супротивником політики завоювань. Він різко засуджував релігійні війни.

В.Т.Золотницький (народ. в 1741р.) висловлював думку, що государі не зобовязані дотримуватися міжнародних договорів, що суперечать природному праву. Приділяючи особливої уваги недоторканності послів, Золотницький, разом з тим, відзначав, що вони зобовязані поводитися лояльно відносно країни перебування і її государя. Він констатував, що справедливою варто визнати таку війну, яку відвернути не можна без понесення своєї образи, що перевершує війну.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. АнцелевичГ. Міжнародне право. К., 2003.
  2. БаскинЮ., ФельдманД.И.История международного права. М., 1990.
  3. Кожевников Ф. Международное право. М., 1987.
  4. Международное право. Учебник (под ред. БлатовойН.). М., 1987.
  5. Международное право: Учебник (под ред. МоджорянаЛ.). М., 1970.