Визначення меж континентального шельфу як неодмінної умови закріплення його правового статусу
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
го статусу континентального шельфу. З цього приводу можна констатувати наступне. В першу чергу слід наголосити на тому, що цілісний правовий статус континентальний шельф отримав лише з прийняттям Женевської конвенції про континентальний шельф 1958 року, а до цього усі претензії держав стосовно шельфу носили скоріше політичний, аніж правовий характер, оскільки мали односторонній характер, при тому, що із шельфом були повязані економічні інтереси інших держав світу.
Також можна зробити висновок, що дана Конвенція врахувала також і міжнародні звичаєво-правові норми, наприклад, ті, що стосувалися прокладки кабелів та труб на дні шельфу.
Також у роботі було коротко описано історичні обставини, за яких приймалися Конвенції та які до них пропонувалися поправки. З цих даних робимимо висновок про те, що думки різних держав світу різнилися, що виразилося в тому, що деякі держави не ратифікували положення цих Конвенцій. Однак і для цих держав норми цих Конвенцій набули так би мовити характеру звичаєвих.
Основною частиною даної роботи є та, в якій безпосередньо розкривається зміст сучасного правового статусу континентального шельфу. З цієї частини можна зробити висновок, що міжнародне право розробило досить чітку обєктивну доктрину континентального шельфу. Підкреслимо, що права прибережних держав на свій шельф виписані обома Конвеціями практично однаково, що свідчить про досконалість первинної правової моделі, що була запропонована Комісією міжнародного права і знайшла своє відображення в положеннях Конвенції 1958 року.
Найголовніший висновок, який слід зробити з даних про правовий статус шельфу, полягає у тому, що права, що складають правовий статус шельфу носять суворо обмежений характер і доповнюються низкою обовязків прибережної держави, яке є елементом співвідношення між правами прибережної держави та інших держав.
Також необіхідно згадати про створені у відповідності з Конвенцією 1982 року міжнародні організації, які зокрема допомагають встановити межі континентального шельфу.
Також на основі фактичних даних, можна спрогнозувати розширення меж юридичного континтального шельфу (можливо вже з іншим терміном замість континентального шельфу), однак спірним залишається питання про можливість розширення обсягу прав прибережних держав на континентальний шельф. Однак у будь-якому разі, можна очікувати лише на поступове і планомірне розширення обсягу цих прав, що відповідає меті та методам міжнародного права.
Також у роботі згадується про імплементацію норм зазначених Конвенцій. З цих даних випливає, що на даний момент не всі держави імплементували акти про шельф у власне законодавство.
З даних про делімітацію випливає, що це питання вирішується в першу чергу на основі домовленності між зацікавленими сторонами та за іншими критеріями.
Отже, в даній роботі систематично та в узагальненому вигляді подано всю інформацію, що стосується правового статусу континентального шельфу, проаналізовано її та зроблено відповідні висновки про роль інституту правового статусу континентального шельфу у сучасному міжнародномку праві та його практичне значення у міждержавних відносинах. континентальний шельф прибережний держава
Список використаних джерел
1. Convention on the Continental Shelf, 1958. URL
2. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982. URL
3. Авраменко И.М. Международное морское право: Учебное пособие. Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. 448 с.
4. Актуальные проблемы современного международного морского права. М., 1972. 179 с.
5. Анцелевич Герольд Александрович. Международное морское право: Учебник. К. : Слово, 2003. 399 с.
6. Бурас Стергиос Костас. Международно-правовые основы режима дна мирового океана: Афтореф. дис…канд. юрид. наук. 12.00.10. К., 1978. 24 с.
7. Вопросы международного морского и воздушного права. М., 1979. 145 с.
8. Гуцуляк В. Н.. Международное морское право (публичное и частноим е): Учеб. пособие для студ. вузов. Ростов н/Д : Феникс, 2006. 410 с.
9. Действующее международное право: Учеб. пособие для студ. и аспирантов, изуч. междунар. право:В 3-х т. / Ю.М. Колосов (сост.), Э.С. Кривчикова (сост.) М. : Изд- во Московского независимого ин- та международного права, 1999.
Т. 3: Разделы 17- 24.
10. Мировой океан и международное право: Правовой режим морских научных исследований и передача технологии. М.: Наука, 1991.
11. Мировой океан и международное право: Правовой режим морских прибрежных пространств. М.: Наука, 1987.
12. Молодцов С.В. Международное морское право. М.: Международные отношения, 1987. 272 с.
13. Молодцов С.В. Международно-правовой режим открытого моря и континентального шельфа. М., 1960. 348 с.
14. Морское право: актуальные вопросы теории и практики: Сб. науч. трудов / Одесская национальная морская академия / И.С. Кузнецова (ред.кол.). О. : ОНМА, 2005. 260с. Вып. 2 О. : ОНМА, 2005 260 с.
15. Свиридов Э.П. Границы континентального шельфа. М., 1981. 151 c.
16. Современное международное морское право. М.: Наука, 1974. 307 с.
17. Сокиркин Владимир Алексеевич, Шитарев Виктор Сергеевич. Международное морское право: учеб. пособие:ч.I-III. М. : Издательство Российского университета дружбы народов, 2006. 300 с.
18. Спивакова Т.И. Право и природные ресурсы прибрежных зон. М.: Наука, 1978. 176 с.
19. Шемякин Александр Николаевич. Современное международное морское право и перспективы его развития. О. : ОНМА, 2003. 316 с.
20. Шемякін О. Міжнародно-правові основи