Шляхи становлення лiтературних мов
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?ок диференцiацii з СФдиноi норвезькоi мови виникли сучаснi норвезька та iспанська мови. У РЖХ столiттi Частина норвежцiв переселилася до РЖсландii. Оскiльки з материковою мовою тiсних звязкiв не було, то розвиток норвезькоi мови в Норвегii та РЖсландii пiшов рiзними шляхами. Сучасна iсландська мова це законсервована норвезька мова РЖХ столiття. РЖз СФдиноi сербсько-хорватськоi мови останнiм часом виникли двi мови сербська i хорватська.
РЖнтеграцiя протилежний диференцiацii процес, за якого з декiлькох мов чи дiалектiв виникаСФ одна мова. Так, примiром, у РЖV-РЖРЖ столiттi до н.е. в Грецii зливаються рiзнi дiалекти в одне койне (вiд гр. Koine dialektos спiльна мова). Це не значить, що стався сплав дiалектiв. В основу койне лiг аттичний дiалект, який увiбрав у себе елементи всiх iнших дiалектiв.
РЖнтеграцiя результат контактування мов. Залежно вiд характеру контактування (форма, сила i тривалiсть контактування) виникають рiзнi явища: вiд звичайних запозичень слiв, звукiв, граматичних категорiй до появи спрощених мов для тимчасового спiлкування мiж рiзномовними прошарками населення, створення креольських мов та мовноi асимiляцii.
Прикладом дуже спрощених мов, якi використовуються для спiлкування мiж представниками рiзних етносiв, СФ пiджини (вiд Pidgin English, де pidgin спотворене англiйське business справа, дiло, дiловий). Pidgin English вживався при спiлкуваннi китайцiв i СФвропейцiв на сходi Китаю. Можна навести маленький дiалог:
- Ju mek invin dres for mai, haumac ju wonci?
- Spos blon dancin dres, mai wonci twelv doler.
( Якщо ви зробите менi вечiрнСФ плаття, скiльки ви за нього хочете?
- Якщо це бальне плаття, то я хочу 12 доларiв).
Отже, характерними ознаками пiджинiв СФ спрощення граматичноi структури мови. У даному випадку усунення флексiй (Blon замiсть усiх форм to be) i суплетивних форм (mai my i РЖ). РЖншим прикладом пiджина може слугувати Russonorsk (в iншому варiантi ruska norsr), що використовували росiйськi та норвезькi рибалки. Це своСФрiдна сумiш росiйських та норвезьких слiв на зразок: Moja tvoja pe vater rasstom Я тебе у воду кину. Факт пiджинiв був засвiдчений уже в ХРЖ столiттi. Так, скажiмо, купцi та моряки Середземноморя (араби, греки, iталiйцi, турки) вiд ХРЖ до XVII ст. Використовували допомiжну мову lingua franca, в основу якоi було покладено романськi дiалекти мiж Марселем та ГенуСФю.
Пiджини, як правило, недовговiчнi. Однак, трапляються випадки, коли така мова закрiплюСФться надовго, стаСФ СФдиною (рiдною) мовою для певного колективу ii носiiв. Таку мову називають креольською (вiд iспанського criollo креол, тобто людина мiшаного походження вiд батькiв двох рас бiлоi та кольоровоi). Для креольських мов характерне масове, але не повне засвоСФння колонiзаторськоi мови. Нинi iснують креольськi мови на основi англiйськоi (джакватаак на Ямайцi, гулла на узбережжi Пiвденноi Каролiни, таки-таки i Сарамакка в Сурiнамi); французькоi (мавританська, гаiтянська), португальськоi (папяменту на островi Кюрасао).
У креольських мовах вiдбуваСФться спрощення граматики (зникають категорii роду, числа, вiдмiнка, часу, але зявляються аналiтичнi (лексичнi) способи вираження цих значень; особливо велика роль у вираженнi таких значень належить прийменникам).
РЖснують народи, що не дiйшли до рiвня нацiонального розвитку, а знаходяться в силу тих чи iнших причин умов у станi формування народностей (численнi народи Австралii, Африки, РЖндонезii). [2, ст.4548]
В розвитку та становленнi мов можна вiдмiтити наступнi тенденцii:
- Невiрнi i нереальнi погляди романтикiв (брати Шлегелi, Грiм, Гумбольдт) про те, що прекрасне минуле мов, досягнувши вершин i красот, зруйнувалось у звязку з падiнням народного духу.
- Так як мова i мови розвиваються iсторично i це не схоже на рiст органiзму, як думали натуралiсти (бiологiчнi матерiалiсти, наприклад, Шлейхер), в iх розвитку немаСФ перiодiв народження, дозрiвання, розквiту i занепаду, як це буваСФ у рослин, тварин, самоi людини.
- Нiяких вибухiв, припинення мови i несподiваного появлення новоi мови не вiдбуваСФться. Тому розвиток мови вiдбуваСФться по зовсiм iншим законам, нiж розвиток базисiв i надбудов також суспiльних явищ. РЗх розвиток якраз поСФднано, як правило зi стрибками i вибухами.
- Розвиток i змiна мови вiдбуваються без припинення безперервностi мови шляхом продовження iснуючоi ранiше i ii видозмiн в рiзноманiтнi епохи неоднаковi; бувають епохи, коли будова мови залишаСФться стiйкою на протязi тисячi рокiв; буваСФ i так, що протягом двохсот рокiв будова мови сильно видозмiнюються (перебудова дiСФслiвноi системи росiйськоi мови в XIVXVI ст., чи перебудова фонетичних систем в XIXII ст., також i англiйське перемiщення голосних здiйснюСФться в XVXVI ст., а падiння парадигми вiдмiнювання в старофранцузькiй мовi охоплюСФ весь середньовiковий перiод.
- Рiзнi сторони мови розвиваються нерiвномiрно. Це залежить вiд конкретних iсторичних умов iснування даноi мови, а не вiд того, що, припустимо, фонетика змiнюСФться швидше, нiж граматика чи навпаки. Причина тут в тому, що при всiй СФдностi мови як структури в цiлому рiзноманiтнi яруси цiСФi структури, основанi на рiзноманiтних за якiстю типах абстракцii людського мислення, мають рiзнорiднi одиницi, iсторична доля котрих повязана з рiзноманiтними факторами, що виникають у носiiв тiСФi чи iншоi мови в процесi iх iсторичного розвитку.
- Велика кiлькiсть лiнгвiстiв i цiлi лiнгвiстичнi школи надавали великого, навiть вирiшального значення факторам змiшування чи схрещу?/p>