Чорна i кольорова металургiя Украiни
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Чорна i кольорова металургiя Украiни
Природнi передумови розвитку чорноi металургii Украiни. Сировинна база галузi
В схiднiй Укр сформувалися унiкальнi прир умови для розвитку металургiйного комплексу. Тут зн-ся найкрупнiшi, що мають свiтове зн-ня, паливно-сировиннi бази чорноi металургii Донецький камяновугiльний, з коксiвними марками вугiлля, Криворiзький залiзорудний i Приднiпровський марганцеворудний басейни; великi, практично невичерпнi родовища вапнякiв, доломiтiв, вогнетривких глин. Вiддаль вiд Кривого Рога до центрального району Донбасу Горлiвки (по прямiй) становить 345 км, а вiд Захiдного Донбасу, який доходить до Павлограда (Днiпропетровська обл), - близько 150км. Мiж зазначеними басейнами пролягаСФ потужне джерело водопостачання р.Днiпро. Такого поСФднання найважливiших сировинних матерiалiв, енергетичного i технологiчного палива, водних ресурсiв, необхiдних для розвитку Чм, i такоi концентрацii iх на порiвняно невеликiй територii немаСФ в жоднiй краiнi свiту. Залiзорудна база Чм Укр представлена Криворiзьким i Кременчуцьким басейнами, Бiлозерським i Керченським родовищами. Криворiзький басейна розташований у захiднiй частинi Днiпропетровськоi областi в басейнi рiчки РЖнгулець. Вiн простягнувся вздовж РЖнгульця на 100км вiд ст.Миколо-Козельськ на пiвднi до с.Жовте на пiвночi. Ширина рудоносноi смуги змiнюСФться вiд 2-3 до 7 км. Руди басейну досить рiзноманiтнi. Вони залягають на глибинi вiд 100 до 600 м, а на окремих дiлянках i до 2000м. Багатi руди (переважно мартiтовi i гематiто-мартiтовi з вмiстом залiза 50-62% i бiльше) добуваються тiльки шахтним способом. Бiднi руди (залiзистi кварцити) з вмiстом залiза 28-39 видобувають вiдкритим способом (карСФрним). РЗх запаси оцiнюють у 30,6 млрд т. Розвiданi запаси залiзних руд Криворiзького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбiльших у свiтi. Кременчуцький залiзорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавськоi областi, за 15-20 км вiд Кременчука на лiвому березi Днiпра. Рудоносна територiя вузькою смугою простягнулась з пiвдня на пiвнiч на 45км. Басейн маСФ вигiдне транспортно-географiчне положення. На пiвднi вiн зн-ся в шести км вiд Днiпра, середня частина територii перетинаСФться залiзницею Полтава-Кременчук. Розвiданi запаси залiзних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвiдувальнi роботи в басейнi ще не завершенi. В басейнi СФ руди з вмiстом залiза до 69%, але основну iх частину становлять руди з вмiстом залiза 35-38%. Експлуатацiя басейну вiдкритим способом почалася з 1955р. Бiлозерський залiзорудний р-н обСФднуСФ декiлька родовищ. Вiн розташ на лiвому березi Днiпра, на пiвдень вiд Запорiжжя. Р-н маСФ зручнi залiзничнi i рiчковi транспортнi звязки. На березi Каховськоого водосховища збудовано мiсто Днiпрорудний, яке СФ портом для вiдправки руди по Днiпру. Загальнi запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмiстом залiза 60-64% припадаСФ близько 600 млн т. Решта запасiв руд маСФ переважно вмiст залiза 46-48%. В перспективi у р-нi збiльшиться використання значних запасiв залiзистих кварцитiв з вмiстом залiза 25-40%, якi пiсля збагачення перетворюються в концентрат з вмiстом залiза 65-70%. Видобуток руди в р-нi вiдкритим способом почався з 1969р. Геологорозвiдувальнi роботи в басейнi ще не завершенi. Про наявнiсть залiзних руд на тер Керченського пiвострова було вiдомо ще наприкiнцi 19ст., але грунтовнi геологiчнi дослiдження його запасiв проводилися з 1926р. i в повоСФнний перiод. Керченський залiзорудний р-н охоплюСФ кiлька родовищ, якi розташованi на пiвнiсному i схiдному узбережжi пiвострова. Загальнi запаси становлять 1,8млрд т. Вмiст залiза в рудi сягаСФ 37-40%. Крiм того, в рудi СФ значнi домiщки марганцю, ванадiю, фосфору, мишяуц. У звязку з цим керченська руда використовуСФться тiльки на комбiнатi тАЬАзовстальтАЭ, куди вона доставляСФться по Азовському морю. Приднiпровський марганцеворудний басейн за запасами i видобутком руд СФ другим у свiтi. В ньому зосереджено 80% запасiв марганцю колишнього РадС. В 1989-1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у пiвденнiй частинi Днiпропетровськоi i Запорiзькоi областей i складаСФться з трьох пiдрайонiв: Нiкопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) i РЖнгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого мiж рiчками РЖнгулець i Днiпро. Загальнi запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний час експлуатуСФться переважно Нiкопольський пiдрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886р. Видобуток руди здiйснюСФться переважно вiдкритим способом. В Украiнi вiдкритi марганцевi родовища також в Одеськiй, РЖ-Франкiвськiй областях i в Карпатах. В Укр з рiдкiсних металiв, якi використовуються в чорнiй металургii як легуючi добавки для надання сталi певних якостей, СФ родовища титану i хрому. Великими родовищами титанових руд СФ Самотканське (бiля мiста Вольногорськ Днiпропетровськоi областi), а також РЖршанське i Стремигородське в пiвнiчнiй частинi Житомирськоi областi. Всi основнi родовища хромiтiтiв зн-ся в Кiровоградськiй i Днiпропетровськiй областях, але вони не мають промисловоi розробки, i тому потреби металургii Укр в хромi задовольняються поки що за рах його iмпорту. Для забезпечення потреб чорноi металургii в необхiднiй к-стi товарноi руди значного розвитку набула гiрничорудна пр-сть. Видобуток залiзноi i марганцевоi руд здiйснюСФться по пiдземним, так i вiдкритим способом. У довоСФнний перiод у Криворiзькому басейнi